СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
11 вересня 2007 року | Справа № 20-7/407-10/264-12/028-9/184 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Прокопанич Г.К.,
суддів Дугаренко О.В.,
Гоголя Ю.М.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
3-ої особи: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Севастопольський морський рибний порт" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Рибіна С.А.) від 07.06.2007 у справі № 20-7/407-10/264-12/028-9/184
за позовом Державного підприємства "Севастопольський морський рибний порт" (вул. Рибаків, 5, м.Севастополь, 99014)
до відкритого акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (вул. Алма-Атинська, 37, м.Київ 92, 02092)
в особі Севастопольської філії відкритого акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (станція Інкерман-1, Інкерман, м. Севастополь, 99704)
3-тя особа:
Міністерство транспорту України (вул. Горького, 51, м.Київ 46, 01046); (пр. Перемоги,14, м. Київ, 01135)
про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та під'їзними коліями та стягнення 24464,13 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя Рибіна С.А.) від 07.06.2007 у справі № 20-7/407-10/264-12/028-9/184 відмовлено у задоволенні позову Державного підприємства "Севастопольський морський рибний порт" до відкритого акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Севастопольської філії про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та під'їзними коліями та стягнення 24464,13 грн.
Не погодившись з постановленим судовим актом, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заперечуючи проти апеляційної скарги, відповідач вважає рішення таким, що відповідає вимогам закону і матеріалам справи.
Судове засідання 30.07.2007 відкладено на 06.08.2007.
Судове засідання 06.08.2007 відкладено на 10.09.2007.
У зв'язку з зайнятістю в іншому судовому процесі судді Сотула В.В. 10.09.2007 за розпорядженням виконуючого обов'язки голови Севастопольського апеляційного господарського суду Видашенко Т.С. у складі судової колегії була проведена заміна судді Сотула В.В. на суддю Дугаренко О.В.
У судовому засіданні 10.09.2007 оголошено перерву до 11.09.2007.
Третя особа - Міністерство транспорту України не скористалась процесуальним правом на участь в засіданні апеляційної інстанції.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.
За клопотанням представників сторін судочинство здійснювалось російською мовою.
Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
У листопаді 2005 року Державне підприємство "Севастопольський морський рибний порт" звернулось до господарського суду з позовом до відкритого акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Севастопольської філії про усунення перешкод в користуванні позивачем земельною ділянкою та стягнення необґрунтовано збережених сум податку на землю за 2003-2005 роки в сумі 24464,13 грн.
Справа розглядалась судом неодноразово.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 27.03.2006 позов задоволено частково. Визнано за Державним підприємством "Севастопольський морський рибний порт" право на самостійне господарювання відносно розташованих на його режимної території під'їзних колій № 6, 7, 8 (протяжністю 2459,7 метрів, у тому числі на режимній території Державного підприємства «Севастопольський морський рибний порт»(1285 метрів), які примикають до його території. Відкрите акціонерне товариство «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»в особі Севастопольської філії зобов'язано усунути перешкоди у користуванні Державним підприємством "Севастопольський морський рибний порт" земельною ділянкою і під'їзними коліями №№ 6, 7, 8 (протяжністю 2459,7 метрів, у тому числі на режимній території (1285 метрів), які проходять на території Державного підприємства "Севастопольський морський рибний порт" та примикають до його території, шляхом передачі з підписанням Акту прийому-передачі на баланс Державного підприємства "Севастопольський морський рибний порт" під'їзних колій № 6, 7, 8 (протяжністю 2459,7 метрів, що проходять і розташовані, зокрема, на режимній території (1285 метрів) та примикають до його території, які знаходяться за адресою м. Севастополь, вул. Рибаків. Відкритому акціонерному товариству «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»в особі Севастопольської філії заборонено здійснювати які-небудь дії по обмеженню Державному підприємству "Севастопольський морський рибний порт" у використанні земельної ділянкою та розташованими на ній під'їзні коліями № 6, 7, 8 (протяжністю 2459,7 метрів, що проходять і на режимній території (1285 метрів) та примикають до його території), які знаходяться за адресою м. Севастополь, вул. Рибаків, 5. З відкритого акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»на користь Державного підприємства "Севастопольський морський рибний порт" стягнуто необґрунтовано збережені суми податку на землю за 2003-2005 роки у розмірі 24464, 13 грн. В частині позовних вимог про заборону відкритому акціонерному товариству «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»в особі Севастопольської філії здійснення вантажних перевезень по під'їзним коліям № 6, 7, 8, що знаходяться на території Державного підприємства "Севастопольський морський рибний порт" і примикають до його території відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.05.2006 рішення господарського суду міста Севастополя від 27.03.2006 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.08.2006 рішення господарського суду м.Севастополя від 27.03.2006 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.05.2006 у справі № 20-7/407-10/264-12/028 скасовано в частині задоволених позовних вимог про визнання за Портом права на самостійне господарювання стосовно розташованих на його території під’їзних колій №№ 6, 7, 8 (довжиною 2459,7 метрів), про усунення перешкод у користування цими коліями, про заборону відповідачу вчиняти дії по обмеженню Порту у використанні зазначених колій та про стягнення 24464,13 грн. з передачею справи на новий розгляд до господарського суду м.Севастополя. У решті рішення та постанову залишено без змін.
Остаточно уточнивши позовні вимоги заявою від 05.03.2007, позивач просив суд визнати за ним право на самостійне господарювання стосовно земельної ділянки, яка надана Порту згідно державного акту на право постійного користування землею від 12.07.1995 //-КМ № 005169, розташованих на цій земельній ділянці та такими що проходять по території Порту (м. Севастополь, вул. Рибаків, 5) під'їзними коліями № 6, 7, 8 на земельній ділянці площею 0,3653 га; визнати з метою реалізації його права на самостійне господарювання безспірне право на самостійне здійснення або здійснення із залученням третіх осіб без погодження з відповідачем вантажних залізничних перевезень з безперешкодним використанням з цією метою під'їзних колій № 6, 7, 8; зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні Портом земельною ділянкою та під'їзними шляхами № 6, 7, 8 які проходять по земельній ділянці та території Порту, а саме: - заборонити відповідачу здійснювати будь-які дії щодо обмеження у використанні земельної ділянки та розташованих на ній під'їзних колій № 6, 7, 8 (м.Севастополь, вул. Рибаків, 5), - заборонити відповідачу висовувати будь-які умови або вимагати від Порту чи пов'язаних з ним осіб виконання будь-яких зобов'язань для можливості використання земельної ділянки по м. Севастополю, вул. Рибаків, 5 та розташованих на ній під'їзних коліях №6,7,8.".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є законним землекористувачем земельної ділянки, яка розташована по вулиці Рибаків, 5 в місті Севастополі, тоді як відповідач своїми діями перешкоджає йому користуватись землею.
Відповідач, заперечуючи проти позову, вважає його безпідставним.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 22.08.2006 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство транспорту України.
Оскаржуване рішення мотивоване відсутністю підстав для задоволення позову.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Оскільки правовідносини виникли до 01.01.2004 та продовжуються після зазначеної дати, при вирішенні спору підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України та спеціального законодавства, яким є Земельний кодекс України та законодавство про транспорт.
Згідно статтею 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Відповідно до статті 69 Земельного кодексу України до земель морського транспорту належать землі під: а) морськими портами з набережними, майданчиками, причалами, вокзалами, будівлями, спорудами, устаткуванням, об'єктами загальнопортового і комплексного обслуговування флоту; б) гідротехнічними спорудами і засобами навігаційної обстановки, судноремонтними заводами, майстернями, базами, складами, радіоцентрами, службовими та культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, що обслуговують морський транспорт.
Судом встановлено, що у позивача на підставі акту на право постійного землекористування від 12.07.1995 серії ІІ-КМ №005169 знаходиться у постійному користуванні земельна ділянка площею 21,5011га для обслуговування будівель і споруд морського рибного порту.
Отже, оскільки право позивача на самостійне користування вказаною земельною ділянкою не оспорюється в передбаченому законом порядку, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог у зазначеній частині.
Одночасно з вимогою про самостійне господарювання на земельній ділянці позивачем заявлені вимоги про визнання за ним права безперешкодного користування під’їзними коліями №№ 6 7 8, які також обґрунтовано залишені без задоволення з наступних підстав.
Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі статтею 1 Закону України „Про залізничний транспорт” під'їзні колії - залізничні колії, які призначені для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств, організацій та установ у взаємодії із залізничним транспортом загального користування.
Як свідчать матеріали справи, позивачем не надано суду жодного доказу щодо правомірності його вимог про безперешкодне використання спірних об’єктів, тоді як відповідачем надано акт приймання-передачі під’їзних шляхів №№ 6, 7, 8 (довжиною 2459,7 метрів) на баланс відповідача від 01.11.1997 (а.с.19, том 2), Статут відкритого акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", договір від 06.12.2004 № 16-42 (а.с. 92-98, том 1), акти про проведення робіт по утриманню під’їзних колій №№ 6, 7, 8 за 2003-2005 роки (а.с. 31-80, том 3), технічний паспорт на вказані під’їзні колії (а.с. 9-18, том 2), які свідчать про знаходження спірних під’їзних колій на балансі підприємства залізничного транспорту та фінансування витрат на їх утримання за рахунок коштів відповідача. Крім того, є чинним наказ Міністерства транспорту України від 30.10.2001 № 746 "Про перетворення Київ-Дніпровського міжгалузевого підприємства промислового залізничного транспорту у відкрите акціонерне товариство" та додаток до нього –акт передачі нерухомого майна до статутного фонду відкритого акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (а.с.6-8, том 2).
Частиною 1 статті 5 Закону України „Про залізничний транспорт” встановлено, що майно, закріплене за залізницями, підприємствами, установами та організаціями залізничного транспорту загального користування, є загальнодержавною власністю.
Отже, підстави вважати спірні колії невід’ємною частиною земельної ділянки, що знаходиться у користування позивача, відсутні.
Крім того, під’їзні колії є специфічним майном, визначеним індивідуальними ознаками, в розумінні статті 184 Цивільного кодексу України, а не складовими частинами земельної ділянки.
Загалом судова колегія вважає, що позивачем невірно обраний спосіб захисту порушеного права, оскільки, як Цивільний кодекс України, так і Земельний кодекс України містить більш ефективні засоби врегулювання спірних відносин.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Севастопольський морський рибний порт" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 07.06.2007 у справі № 20-7/407-10/264-12/028-9/184 залишити без змін.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді О.В. Дугаренко
Ю.М. Гоголь