ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 19 липня 2010 р.                                                                                    № 2-18/4374-2009  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоКота О.В.

суддівШевчук С.Р. (доповідач)

Демидової А.М.

розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "БТА Банк"

на рішеннягосподарського суду Автономної Республіки Крим від 15.02.2010р.

у справі№ 2-18/4374-2009

господарського суду Автономної Республіки Крим

за позовомПублічного акціонерного товариства "Імексбанк"

доВиробничого кооперативу "Долина Роз"

за участю третьої особифізичної особи –підприємця ОСОБА_4

прозвернення стягнення на предмет іпотеки

          В судовому засіданні взяли участь представники:

       - позивача: Крушенівський Р.О. дов. №300410 від 13.04.2010р.

       - відповідача: не з'явились;

       - третьої особи: не з'явились;

       - скаржника: Кисляк Я.В. дов. №21 від 12.02.2010р.           

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2009 року Публічне акціонерне товариство "Імексбанк" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Виробничого кооперативу "Долина Роз" про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.11.2009р. залучено до справи у якості третьої особи на боці відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, суб'єкта підприємницької діяльності-фізичну особу ОСОБА_4.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.02.2010р. у справі № 2-18/4374-2009 (суддя Осоченко І.К.) позов задоволено частково, звернено стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки від 24.01.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу АРК ОСОБА_7 та зареєстрований у реєстрі за № 55, шляхом проведення публічних торгів, а саме: нежитлові приміщення цокольного поверху у житловому будинку літер «А-5», загальною площею 106,7 кв.м., складаються з: приміщення № З пл. 29,3 кв.м., приміщення № 4 пл. 8,9 кв.м., приміщення № 5 пл. 2,5 кв.м., приміщення № 6 пл. 2,4 кв.м., приміщення № 12 пл. 5,7 кв.м., приміщення № 14 пл. 6,1 кв.м., приміщення № 31 пл. 6,7 кв.м., приміщення № 32 пл. 0,9 кв.м., приміщення № 33 пл. 0,9 кв.м., приміщення № 37 пл. 6,7 кв.м., приміщення № 38 пл. 12,8 кв.м., приміщення № 39 пл. 2,5 кв.м., приміщення № 40 пл. 18,6 кв.м., приміщення № 41 пл. 1,5 кв.м., приміщення № 42 пл. 1,2 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, належать Виробничому кооперативу «Долина Роз»(98000, АР Крим, м. Судак, вул. Алуштинська, 45-а, ідент. код 00388085) на праві власності, для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «Імексбанк»в  рахунок  погашення  заборгованості  фізичної  особи-підприємця ОСОБА_4 за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 286 від 24.01.2008 року на суму 621060,10 грн. , стягнуто з Виробничого кооперативу «Долина Роз»на користь Публічного акціонерного товариства «Імексбанк»6210,60 грн. державного мита та 108,28 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим у даній справі рішенням, Публічне акціонерне товариство "БТА Банк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить його скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу доводи скаржника не визнає та просить залишити в силі рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.02.2010р. у справі № 2-18/4374-2009.

Відповідач, третя особа не скористалися правом, наданим ст. 1112 ГПК України, не надіслали відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Відповідач, третя особа не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Розпорядженням В.о. Голови Вищого господарського суду України А.Осетинського  від 16.07.2010р. змінено склад колегії суддів та призначено колегію суддів у складі: головуючого Кота О.В., суддів Шевчук С.Р., Демидової А.М. для розгляду касаційної скарги у справі № 2-18/4374-2009 господарського суду Автономної Республіки Крим.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом, 24.01.2008р. року між Акціонерним комерційним банком «ІМЕКСБАНК»(Кредитор; позивач) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (позичальник; третя особа) укладено Кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 286 (Кредитний договір), згідно пункту 1.1 якого Кредитор зобов'язується надати Позичальнику у тимчасове користування кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Надання кредиту здійснюється окремими частинами або у повній сумі з максимальним кредитом заборгованості до 400000,00 грн., зі сплатою 19 відсотків річних та кінцевим терміном повернення кредиту до 22.01.2009 року.

Додатковою угодою № 1 від 14.05.2008 року до договору кредиту № 286 від 24.01.2008р. року були внесені зміни у пункт 1.1.1 договору кредиту, згідно яких сторони погодили відсотки у розмірі 28% річних.

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальником за Кредитним договором № 286 між Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" (іпотекодержатель), Виробничим кооперативом "Долина Роз" (майновий поручитель; відповідач) та фізичною особою–підприємцем ОСОБА_4 (позичальник) було укладено Договір іпотеки від 24.01.2008р. (договір іпотеки), згідно п.1.1 якого майновий поручитель з метою забезпечення зобов'язань передає в іпотеку іпотекодержателю нерухому майно: нежитлові приміщення, загальною площею 106,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Вказані нежитлові приміщення цокольного поверху у житловому будинку літер «А-5»складаються з: приміщення № З пл. 29,3 кв.м., приміщення № 4 пл. 8,9 кв.м., приміщення № 5 пл. 2,5 кв.м., приміщення № 6 пл. 2,4 кв.м., приміщення № 12 пл. 5,7 кв.м., приміщення № 14 пл. 6,1 кв.м., приміщення № 31 пл. 6,7 кв.м., приміщення № 32 пл. 0,9 кв.м., приміщення № 33 пл. 0,9 кв.м., приміщення № 37 пл. 6,7 кв.м., приміщення № 38 пл. 12,8 кв.м., приміщення № 39 пл. 2,5 кв.м., приміщення № 40 пл. 18,6 кв.м., приміщення № 41 пл. 1,5 кв.м., приміщення № 42 пл. 1,2 кв.м.

На виконання умов  Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 286 від 24.01.2008р. позивач надав третій особі у тимчасове користування кредит в сумі 400 000 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Згідно п. 3.3.6 Кредитного договору позичальник зобов'язаний протягом строку використання траншів кредиту сплачувати відсотки за користування ними, визначеному  п.п. 2.6-.2.7 цього договору.

Відповідно до п.3.3.8 Кредитного договору позичальник зобов'язаний до закінчення термінів визначених у п.п. 1.1.1, 1.2.1 цього Договору повернути в повному обсязі всі транші кредиту.

Натомість, третя особа в порушення п.п. 3.3.6, 3.3.8 Кредитного договору не повернула позивачу кредитні кошти у сумі 400 000 грн., та не сплатила відсотки за користуванням кредитом у сумі 166762, 48 грн..

Враховуючи, що відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться і одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, місцевий господарський суд дійшов висновку про порушення кредитних зобов'язань фізичною особою–підприємцем ОСОБА_4 перед Публічним акціонерним товариством "Імексбанк".

Положеннями зазначеного Кредитного договору і Договору іпотеки передбачено, що у разі невиконання Позичальником відповідних положень вказаних договорів, Іпотекодержатель (Банк) має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок закладеного майна (Предмета іпотеки), переважно перед іншими кредиторами, в повному об'ємі, включаючи основну суму боргу, проценти за користування кредитом, відшкодування збитків, заподіяних простроченням виконання, включаючи пеню та інші штрафні санкції, а також витрати щодо звернення стягнення на предмет застави і його реалізацію.

Як встановив господарський суд, позивач 02.03.2009р. звернувся до відповідача (іпотекодавця) з вимогою про усунення порушення та дострокове повне виконання зобов'язань. Однак, зазначена вимога була залишена відповідачем без розгляду.

Разом з тим, судом перевірено, що нежитлові приміщення, загальною площею 106,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, належать Виробничому кооперативу «Долина Роз»на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Дачнівською сільською радою.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Ч.1 ст. 35 ЗУ "Про іпотеку" передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п.4.1 кредитного договору за порушення термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, розрахованої за кожен день прострочення платежу.

З огляду на положення ч. 6 ст. 232 ГК України сума пені, заявленої позивачем зменшена та за розрахунком суду становить 46948,87 грн. (пеня на тіло кредиту за період 08.12.2008р. по 08.06.2009р.) 7948, 75 грн. (пеня на відсотки за період з 08.12.2008р.по 08.06.2009р.)

За таких обставин та враховуючи наведені приписи статей, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про звернення стягнення на заставлене майно, що належить відповідачу та задовольнив позов лише на суму 621060,10 грн., з урахуванням перерахунку і зменшення суми пені.

При цьому, оскільки сторонами узгоджена у Договорі іпотеки вартість предмету іпотеки та становить 750000,00 грн., суд дійшов висновку, що початкова вартість реалізації заставленого майна дорівнює сумі, вказаній в Договорі іпотеки.

Між тим, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись з прийнятим судовим рішенням, оскільки  згідно ст.ст. 84, 105 ГПК України обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Прийняте у даній справі судове рішення вказаним вимогам не відповідає, так як судом не з'ясовано до кінця дійсні фактичні обставини справи та не встановлено дійсні права та обов'язки сторін.

За змістом ст. 107 ГПК України касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.

Скаржник у касаційній скарзі стверджує про право на спірне майно, на підставі укладеного договору іпотеки від 22.11.2006р. між Публічним акціонерним товариством "БТА Банк" та Виробничим кооперативом "Долина Роз", згідно п. 3.1 якого предметом іпотеки є нерухоме майно у житловому будинку літер "А-5", а саме, нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АРК, м. Судак, вул. Алуштинська, буд. 45-А, що належить Іпотекодавцю на праві власності.

Отже, на думку скаржника, вирішення даної справи в будь якому випадку зачіпає його інтереси, проте господарським судом в порушення вимог процесуального законодавства його до участі у справі не залучено.

Викладене свідчить про те, що господарським судом під час прийняття рішення про звернення стягнення на майно, яке знаходиться в іпотеці, в порушення ст. 43 ГПК України всебічно і повно не перевірено чи не порушує таке рішення права та інтереси інших осіб.

Тоді як, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11110 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.

За таких обставин, виходячи з повноважень касаційної інстанції щодо перевірки повноти встановлення обставин справи у судовому акті, передбачених ч.2 ст. 1115 ГПК України, відсутність якої унеможливлює оцінити правильність застосування норм матеріального права при вирішенні спору, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що прийняте у справі  рішення  підлягає скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду місцевому господарському суду необхідно з’ясувати необхідність та підстави для залучення Публічного акціонерного товариства "БТА Банк" до участі у справі і перевірити чи не були порушені його права, врахувати вищевикладене, всебічно з'ясувати всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для їх розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від цього прийняти основане на законі рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України.

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "БТА Банк" задовольнити.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.02.2010р. у справі №2-18/4374-2009 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим в іншому складі суду.

Згідно ст. ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11 березня 2010 року постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                        Кот О.В.

С у д д я                                                                                            Шевчук С.Р.

С у д д я                                                                                           Демидова А.М.