ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2010 р.                                                            Справа № 63/160-10

вх. № 4977/6-63

Суддя господарського суду Погорелова О.В. 

при секретарі судового засідання Стешенко О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Темнюкова М.І., довіреність від 08.09.2009 року; першого відповідача - не з"явився; другого відповідача - не з"явився; третьої особи - не з"явився,   

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" в особі Харківської обласної дирекції НАСК "Оранта", м. Харків   

до  ФОП ОСОБА_2, м. Харків (перший відповідач) та Закритого акціонерного товариства " Акціонерна страхова компанія "Омега", м. Київ (другий відповідач)

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_3, м. Харків

про стягнення 10389,02 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач  звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій  просить суд:

- стягнути з другого відповідача суму шкоди дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 9879,02 грн.

- стягнути з першого відповідача суму у розмірі 510,00 грн.

- стягнути з відповідачів витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Позов обґрунтований статтями 993, 1166, 1172, 1187, 1191 ЦК України.

21.07.2010 року до господарського суду від позивача надійшла заява в якій він вказує на те, що другим відповідачем сума завданої шкоди у розмірі 9879,02 грн. сплачена в повному обсязі, просить суд стягнути з другого відповідача судові витрати у розмірі 51,95 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. З першого відповідача просить суд стягнути суму франшизи 510,00 грн. та судові витрати у розмірі 51,95 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Суд, дослідивши надану заяву, приймає її до провадження та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

До початку судового засідання позивач звернувся до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява позивача розглянута та задоволена судом як така, що  відповідає нормам чинного законодавства.

Перший відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві.

Другий правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

15.01.2008 року ОСОБА_4 застрахувала свій автомобіль КІА Cerato державний номер НОМЕР_5, 2006 року випуску у ВАТ НАСК "Оранта" в особі Московського відділення ВАТ НАСК "Оранта", що підтверджується договором добровільного страхування транспортного засобу № Кп811-32/11/08 від 15.01.2008 року.

19 березня 2008 року на вул. Полтавський шлях у м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої був пошкоджений застрахований автомобіль.

Відповідно до постанови Жовтневого районного суду м. Харкова від 10.04.2008 року по справі № 3-4772/08 винним у ДТП визнано водія першого відповідача ОСОБА_3, який керував транспортним засобом "БАЗ", державний номер НОМЕР_2.

Вартість відновлюваного ремонту автомобілю КІА Cerato державний номер НОМЕР_5, 2006 року випуску внаслідок пошкоджень, отриманих в результаті ДТП, що сталось 19.03.2008 року, становить 11868,42 грн, що підтверджується  актом № 32 від 13.05.2008 року складеним аварійним комісаром Харківської дирекції НАСК "Оранта".

ВАТ „НАСК „Оранта”, у відповідності до положень договору страхування  виплатило страхове відшкодування володільцю автомобіля КІА Cerato державний номер НОМЕР_5, 2006 року випуску у розмірі 10389,02 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 282 від 04.06.2008 року.

ФОП ОСОБА_2 є страхувальником ЗАТ АСК "Омега" згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс 1-го типу № ВВ/4953877, строк дії з 28.12.2007 року до 27.12.2008 року), відповідно до якого забезпеченим транспортним засобом є автомобіль БАЗ, державний номер НОМЕР_2. Згідно із зазначеним договором франшиза складає 510,00 грн.

19.01.2009 року позивач листом № 1070 звернувся до відповідача з заявою про відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок ДТП. Проте відповіді не надійшло.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог , суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до  ст. 27 Закону  України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування  за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить  право вимоги, яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має  до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України, до страховика,  який виплатив  страхове  відшкодування  за договором   майнового   страхування,   у  межах  фактичних  витрат переходить право вимоги,  яке страхувальник  або  інша  особа,  що одержала страхове відшкодування,  має до особи,  відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода,  завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю  особистим  немайновим правам фізичної або юридичної особи,  а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є  діяльність,  пов'язана  з використанням,  зберіганням  або  утриманням транспортних засобів, механізмів та  обладнання,  використанням,  зберіганням  хімічних, радіоактивних,   вибухо-  і  вогненебезпечних  та  інших  речовин, утриманням диких звірів,  службових  собак  та  собак  бійцівських порід  тощо,  що  створює  підвищену  небезпеку для особи,  яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода,    завдана    джерелом    підвищеної     небезпеки, відшкодовується  особою,  яка  на  відповідній  правовій  підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє   транспортним   засобом,   механізмом,   іншим  об'єктом, використання,  зберігання або утримання  якого  створює  підвищену небезпеку.

Частиною 1 статті 1191 ЦК України встановлено, що особа,  яка відшкодувала шкоду,  завдану іншою особою, має право  зворотної  вимоги  (регресу)  до  винної  особи  у  розмірі виплаченого  відшкодування,  якщо  інший  розмір  не  встановлений законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України, шкода,   завдана   внаслідок   взаємодії   кількох  джерел підвищеної небезпеки,  відшкодовується на загальних  підставах,  а саме: шкода,   завдана   одній   особі   з   вини  іншої  особи, відшкодовується винною особою.

Пунктом 37.5 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на вищевикладене та заяву позивача від 21.07.2010 року про сплату другим відповідачем суми завданої шкоди, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для припинення провадження у справі в частині стягнення з Закритого акціонерного товариства " Акціонерна страхова компанія "Омега" 9879,02 грн. завданої шкоди.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з першого відповідача 510,00 грн. франшизи є обґрунтованою, вона підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростована відповідачем, та суд вважає її такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи те, що спір виник з вини відповідачів, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на відповідачів.  

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 993, 1166,  1187, 1191 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження по справі відносно другого відповідача - Закритого акціонерного товариства " Акціонерна страхова компанія "Омега", м. Київ.

Позов відносно першого відповідача - ФОП ОСОБА_2 - задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства " Акціонерна страхова компанія "Омега" (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 17-А, код ЄРПОУ 21626809, р/р 26500010024980 у ВАТ Банк "Фінанси і кредит", МФО 300131) на користь Відкритого акціонерного товариства” Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" в особі Харківської обласної дирекції ВАТ НАСК „Оранта” (код ЄДРПОУ 02310265, 61166, м. Харків, вул. Новгородська, 11-а, 6-й поверх, р/р 2650180521460 в ХОФ АКБ СР "Укрсоцбанк", МФО 351016) - 51,95 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ФОП ОСОБА_2 (61103, АДРЕСА_1; код НОМЕР_4) на користь Відкритого акціонерного товариства” Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" в особі Харківської обласної дирекції ВАТ НАСК „Оранта” (код ЄДРПОУ 02310265, 61166, м. Харків, вул. Новгородська, 11-а, 6-й поверх, р/р 2650180521460 в ХОФ АКБ СР "Укрсоцбанк", МФО 351016) - 51,95 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 Погорелова О.В.

рішення підписане 21 липня 2010 року