ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
15 липня 2010 р. № 29/67-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Гоголь Т.Г.
суддів:Олійника В.Ф. (доповідача)
Швеця В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуІнспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області
на рішення Господарського суду Харківської області від 25.02.2009р.
у справі№29/67-09 господарського суду Харківської області
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4
доХарківської міської ради
провизнання права власності
за участю представників сторін:
позивача -не з'явився
відповідача -не з'явився
в с т а н о в и в :
У лютому 2009 року Фізична особа-підприємць ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради про визнання права власності не реконструювані нежитлові приміщення літери "А-1" загальною площею 102,2 кв.м. та на самовільно побудовані нежитлові приміщення літери "Б-1" загальною площею 58,4 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням господарського суду Харківської області від 25.02.2009 р. у справі №29/67-09 позовні вимоги були задоволені з тих підстав, що згідно частини 5 ст.376 ЦК України суд може визнати за позивачем право власності не нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
На дане рішення суду першої інстанції Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області подала касаційну скаргу, яка була ухвалою Вищого господарського суду від 21.06.2010р. була прийнята до провадження і розгляд її було призначено на 15.07.2010р.
Відповідно до ст. 107 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі мають право подати касаційну скаргу, а прокурор касаційне подання на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та на постанову апеляційного суду. Касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов’язків.
Вищий господарський суд України вважає доводи скаржника про необхідність залучення до участі у справі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Харківській області безпідставними, оскільки згідно з Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2006 року за № 1434, Державна архітектурно-будівельна інспекція є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінрегіонбуду і йому підпорядковується. Її основними завданнями є участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері архітектури та будівництва, виконання дозвільних, реєстраційних функцій та здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури (далі - державний архітектурно-будівельний контроль), тобто Державна архітектурно-будівельна інспекція є суб’єктом владних повноважень в галузі державного архітектурно-будівельного контролю та відповідно до пункту 5 Положення має право здійснювати захист у суді своїх прав та законних інтересів, зокрема, у разі виявлення правопорушень у сфері будівництва, містобудування та архітектури, згідно зі статтями 3, 17 Кодексу адміністративного судочинства України, має право звертатись з відповідним позовом до адміністративного суду.
Спір щодо визнання права власності на самочинне будівництво стосується прав і обов’язків особи, яка здійснила таке будівництво, власника (користувача) земельної ділянки, на якій здійснено таке будівництво, а також осіб, права яких порушує самочинне будівництво. Таким чином, підстави для залучення до участі у справі інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Харківській області відсутні, оскільки рішення не стосується її прав і обов’язків.
З огляду на наведене вбачається, що судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо впливати на права та обов'язки цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яку не було залучено до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. У вказаному випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Крім того в силу приписів ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями стосовно дослідження та оцінки правомірності доводів особи, яка не приймала участі в розгляді справи щодо наявності у неї матеріального права, яке підлягає захисту, оскільки така оцінка пов'язана з необхідністю встановлення та перевірки фактичних обставин, які не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, але якими скаржник обґрунтовує підставність власних вимог.
Вищий господарський суд України зазначає, що мотивувальна та резолютивна частини рішення від 04.07.2010 року господарського суду Харківської області у даній справі не містить жодних суджень та посилань, які б стосувались прав та обов'язків Інспекції, яка за змістом касаційної скарги також не є особою, що претендує на право власності на спірний об'єкт нерухомості.
Щодо тверджень скаржника про те, що його участь у даному спорі є обов'язковою у зв'язку з тим, що він є органом, законодавчо уповноваженим на визначення готовності об'єкта до експлуатації, то Вищий господарський суд України вважає, що у випадку необхідності суд має можливість витребувати необхідні пояснення від організацій в порядку ст. 30 Господарського процесуального кодексу України без залучення до участі у справі.
Наведене вказує, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області не може бути стороною у справі в якій ставиться питання про визнання права власності на самочинне будівництво, а тому касаційне провадження за такою касаційною скаргою підлягає припиненню.
Згідно зі статтями 125, 129 Конституції України та рішенням Конституційного Суду України №8-рп/2010 від 11.03.2010р. дана постанова є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 86, п.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України,-
у х в а л и в :
Касаційне провадження за касаційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області припинити.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Т. Гоголь
Судді: В. Олійник
В. Швець