Справа № 2-1203

2010р.

   Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

03 червня 2010 року Галицький районний суд м.Львова в складі:

головуючого–судді -              Городецької Л.М.,

при секретарі -                  Долинській А.О.,

з участю представника позивача – Винницького В.В.,

      представника відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом Львівського комунального підприємства «Центральне» до ОСОБА_4 про стягнення суми боргу з квартирної плати,

в с т а н о в и в :

Львівське комунальне підприємство «Центральне» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_4 про стягнення суми боргу з квартирної плати.

В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що на обслуговуванні ЛКП «Центральне» знаходиться будинок АДРЕСА_1. Відповідно до реєстраційного посвідчення власником квартири № 2Б, будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_4  Відповідач за період з червня 2008 року по листопад 2009 року частково не сплачує квартирну плату та витрати за утримання будинку та при будинкової території, внаслідок чого станом на 01.11.2009 року виникла заборгованість в сумі 928,15 гривень. На попередження позивача про погашення заборгованості відповідач не реагує. В зв’язку з цим позивач зазнає значних матеріальних збитків. Не може виконати своїх зобов’язань перед іншими організаціями, які приймають участь в утриманні житла, в якому проживає відповідач. Враховуючи вищенаведене, просить суд позов задоволити .

26.03.2010 року представник позивача подав до суду заяву про збільшення позовних вимог (а.с.25-28) та просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 997,63 гривень.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, дав пояснення аналогічні мотивам позовної заяви та уточненням до неї. Просить позов задоволити.

В судовому засіданні представник відповідача позов заперечила та дала пояснення аналогічні доводам викладеним у письмових запереченнях (а.с.12-18).

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Статтею 68 ЖК України встановлено, що наймач жилого приміщення зобов’язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги, а згідно ч.1 ст.64 ЖК України члени сім’ї наймача, які проживають разом з ним, нарівні з наймачем несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов’язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Відповідно до ст.10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду” та ст.20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” відповідачі як власники квартири зобов’язані вносити плату за обслуговування житла та прибудинкової території.

Судом встановлено, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстрований та проживає ОСОБА_4, що підтверджується довідкою форми № 2 від 23.11.2009 року (а.с.6).

Судом встановлено, що відповідач дійсно звертався до ЛКП «Центральне» з заявами про укладення договору з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з протоколом розбіжностей на такі комунальні послуги, як прибирання прибудинкових територій, вивіз та утилізація побутових відходів, освітлення місць загального користування, що свідчить про те, що дійсно відповідач користується цими послугами, хоча не сплачує за них у зв’язку з не укладенням вищевказаного договору. З огляду на вищенаведене, суд вважає, що з відповідача слід стягнути плату за послуги, якими він фактично користувався незважаючи на відсутність укладеного між сторонами договору.

Так, відповідач за період з 01.06.2008 року по 01.03.2010 року користувалась такими послугами: прибирання прибудинкової території – 200,16 гривень, витрати на обслуговування місць загального користування складають 26,69 гривень, витрати на обслуговування внутрішньо будинкових систем водопостачання та водовідведення складають 80,06 гривень, витрати на аварійну службу складають 26,69 гривень, витрати на вивіз та утилізацію твердих побутових відходів складають 268,42 гривень (а.с.49). А всього з відповідача слід стягнути 602,02 гривень.

Суд бере до уваги той факт, що відповідач не маючи права на користування послугами ЛКП «Центральне», оскільки не уклав відповідний договір, фактично користувалася деякими видами послуг, чого не заперечив представник відповідача в судовому засіданні, а тому стягнення плати за ці послуги є цілком обґрунтованим.

Щодо інших вимог позивача, то в цій частині позову слід відмовити, оскільки квартирна плата, яка включає в себе весь спектр послуг, що надаються комунальними підприємствами, повинна здійснюватись відповідно до укладеного договору про надання житлово-комунальних послуг. Однак даний договір не був укладений з мешканцями квартири АДРЕСА_1, а тому вимоги позивача щодо стягнення повної квартирної плати за період з червня 2008 року по березень 2010 року є необґрунтованими та не мають жодної правової підстави.

Вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути в користь держави 51 гривню судового збору та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст.4, 10, 88, 212, 215 ЦПК України, ст.10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду”, ст.20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, ст.ст.66, 67, 68 ЖК України, суд, -

                        в и р і ш и в :

позов Львівського комунального підприємства «Центральне» - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Львівського комунального підприємства «Центральне» суму боргу з квартирної плати в розмірі 602,02 гривень (шістсот дві гривні 02 копійки).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Львівського комунального підприємства «Центральне» 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи

Стягнути з ОСОБА_4 51 гривню судового збору в користь держави.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня проголошення та апеляційна скарга на це рішення протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Суддя                                 Л.М.Городецька