Судове рішення #10295964

Справа № 2-634/2009 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2009 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

при секретарі Мазуренко Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен банк «Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором, розірвання кредитного договору та звернення стягнення на нерухоме майно,

позовом третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен банк «Аваль» про визнання недійсними кредитного договору та договорів іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач в лютому 2009 року звернувся до суду із позовом про стягнення боргу за кредитним договором та звернення стягнення на нерухоме майно. Заявлені позовні вимоги обґрунтовував тим, що 08.11.2007 року між ВАТ «Райффайзен Аваль» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 014/9408/74/64025, згідно з яким банк надав позичальнику кредит у розмірі 2499945 грн., з яких 2463000 грн. для використання на придбання нерухомості, 36945 грн. для сплати додаткового проценту у розмірі 1,5 % річних; кредит надано строком на 240 місяців по 08.11.2027 року зі сплатою 12,950 % річних за користування кредитними коштами. Крім того, 08.11.2007 року між банком та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки; відповідно до п. 1.1 договору іпотекою забезпечуються вимоги іпотекодержателя, які випливають із кредитного договору, за умовами якого іпотекодавець зобов’язується перед іпотекодержателем повернути кредит у розмірі 2499945 грн. через 240 місяців терміном із 08.11.2007 року до 08.11.2027 року, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку у розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору та відшкодувати іпотекодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору. Відповідно до п. 2 договору іпотеки, предметом іпотеки є нерухоме майно: земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1, кадастровий № 3210945900:01:040:0043, надана для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських споруд, загальною площею 0,1112 га., заставна вартість майна сторонами визначена у сумі 621140 грн. Також 08.11.2007 року між позивачем та відповідачем до того самого кредитного договору на таких самих умовах був укладений договір іпотеки; предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно: земельна ділянка, розташована за адресою АДРЕСА_2, кадастровий № 3210945900:01:040:0044, земельна ділянка надана для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських споруд, загальною площею 0,0840 га.; АДРЕСА_2, яке розташоване на вищевказаній земельній ділянці, заставна вартість майна сторонами визначена у сумі 2514784 грн.

Посилається на те, що відповідач не виконує належним чином зобов’язань за кредитним договором, зокрема як то передбачено п. 1.3,5.1 кредитного договору, не здійснює щомісячне до 15 числа кожного місяця погашення кредиту та процентів ануїтетними (однаковими) платежами в розмірі згідно із графіком погашення кредиту та інших платежів, кредит гасився востаннє у червні 2008 року, відсотки сплачувалися у серпні

2008 року. 29.09.2008 року на адресу відповідача направлена претензія-вимога про дострокове погашення кредиту, нарахованих відсотків та пені, але у місячний термін кошти відповідачем не були повернуті; 05.11.2008 року між позивачем та відповідачем проводилися переговори з приводу погашення боргу, які також не призвели до бажаного результату. Станом на 15.11.2008 року заборгованість відповідача перед позивачем складається із заборгованості за кредитом (залишок непогашеної частини кредиту) - 2486215,49 грн., заборгованості за відсотками 184887,53 грн., пені за кредитом 4511,36 грн., пені за відсотками 57171,43 грн., разом 2732785,81 грн.

На підставі викладеного позивач просив стягнути із ОСОБА_2 на користь ВАТ «Райффайзен банк «Аваль» 2732785,81 грн.; у рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на нерухоме майно - земельну ділянку в АДРЕСА_1, кадастровий номер 3210945900:01:040:0043, земельну ділянку в АДРЕСА_2 кадастровий номер 3210945900:01:040:0044, АДРЕСА_2, що належать ОСОБА_2; стягнути із ОСОБА_2 на користь ВАТ «Райффайзен банк «Аваль» судові витрати по справі в розмірі 1730 грн.

24.07.2009 року до суду звернулася третя особа із самостійними вимогами ОСОБА_3 із позовом до ОСОБА_2, ВАТ «Райффайзен банк «Аваль» про визнання недійсними кредитного договору та договорів іпотеки. В позові посилається на те, що із 01.09.2005 року вони із відповідачем ОСОБА_2 почали жити разом та вести спільне господарство і проживають разом в ІНФОРМАЦІЯ_1 в фактичних шлюбних відносинах по сьогоднішній день; ІНФОРМАЦІЯ_2 в них народилася спільна дитина ОСОБА_5 В кінці 2007 року ОСОБА_2 повідомив її, що має намір придбати будинок і що має на це кошти; про те, що він взяв з цією метою кредит, уклав відповідний договір та передав будинок в іпотеку банку, вона не знала і дізналася лише у червні 2009 року. Посилається на ст. ?4 СК України, відповідно до якої, якщо чоловік та жінка проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою, або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, і на це майно поширюються положення глави 8 цього кодексу, а відповідно до вимог ст. 65 СК України, дружина має право звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим з подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за. межі дрібного побутового, такої згоди вона не давала.

На підставі вищевикладеного просила визнати недійсним кредитний договір № 014/9408/74/64025 від 08.11.2007 року, укладений між ОСОБА_2 та ВАТ «Райффайзен Аваль», визнати недійсним договір іпотеки від 08.11.2007 року № 3747 до кредитного договору № 014/9408/74/64025 від 08.11.2007 року щодо земельної ділянки пл. 0,1112 га., розташованої за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 та ВАТ «Райффайзен Аваль», та договір іпотеки від 08.11.2007 року № 3757 до кредитного договору № 014/9408/74/64025 від 08.11.2007 року щодо земельної ділянки пл. 0,0840 га., розташованої за адресою: АДРЕСА_2, та домоволодіння № 10 за адресою: АДРЕСА_2, укладений між ОСОБА_2 та ВАТ «Райффайзен Аваль»; покласти на відповідачів судові витрати до справі.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позов в повному обсязі, підтримали обставини, викладені в позові, просили задовольнити заявлені позовні вимоги. Під час розгляду справи позивач збільшив заявлені позовні вимоги та остаточно просив стягнути із відповідача ОСОБА_6 на користь ВАТ «Райффайзен банк «Аваль» залишок непогашеного кредиту 2486215,49 грн., заборгованість за відсотками 425574,27 грн., пеню за порушення строків погашення кредиту 42715,84 грн., пеню за відсотками 515372,91 грн., а всього 3 469 877,51 грн., у рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на нерухоме майно: земельну ділянку в АДРЕСА_1, кадастровий номер 3210945900:01:040:0043, що надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд загальною площею 0,1112 га., що належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. 08.11.2007, за Р№ 3743 і зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 08.11.2007 року, земельну ділянку в АДРЕСА_2 кадастровий номер 3210945900:01:040:0044, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд загальною площею 0,0840 га., що належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. 08.11.2007, за Р№ 3749 і зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 08.11.2007 року, АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. 08.11.2007, за Р№ 3753 і зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 08.11.2007 року; встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів; розірвати кредитний договір № 014/9408/74/64025 від 08.11.2007 року, укладений між ВАТ «Райффайзен банк «Аваль» та ОСОБА_2; стягнути із ОСОБА_2 на користь ВАТ «Райффайзен банк «Аваль» судові витрати по справі в розмірі 2150 грн. Позов ОСОБА_3 представник позивача не визнав в повному обсязі, посилаючись на ст. 204 ЦК України, яка встановлює презумпцію правомірності правочину; правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідно до ч. 2 ст. 65 СК України, при укладенні договору одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. У заяві-анкеті на отримання кредиту ОСОБА_2 своїм підписом засвідчив, що повідомив своїх родичів про намір отримати кредит. У розділі 2 заяви-анкети «Особисті відомості» у відомостях про сімейний стан зазначив, що він не одружений; при цьому, заява-анкета також передбачала варіант відповіді «незареєстрований шлюб», ОСОБА_2 не підтвердив факт перебування у незареєстрованому шлюбі. Крім того, як випливає із змісту ст. ст. 1046,1054 ЦК України, ч. 2 ст. 1 Закону України «Про іпотеку», кредитний договір не є договором про розпорядження спільним сумісним майном, а є договором про набуття майна у власність, а отримання кредитних коштів є угодою про набуття майна у власність, а не розпорядження цим майном. З наведених підстав просив відмовити в задоволенні позовних вимог третьої особи із самостійними вимогами.

Відповідач ОСОБА_2 та його представники в судовому засіданні позов ВАТ «Райффайзен Аваль» не визнали в повному обсязі, просили відмовити в його задоволенні, оскільки кредитний договір був укладений із порушенням закону без згоди ОСОБА_3, разом із тим не заперечували правильності нарахування заборгованості з кредитним договором. Позов ОСОБА_3 визнали в повному обсязі, підтвердили обставини, що викладені в позові, та просили його задовольнити.

Третя особа із самостійним вимогами ОСОБА_3 та її представник в судовому засіданні підтримали позов ОСОБА_3 в повному обсязі, підтвердили обставини, що викладені в даному позові та просили задовольнити заявлені позовні вимоги; позов ВАТ «Райффайзен Аваль» вважали таким, що не підлягає до задоволення, оскільки вимоги даного позову ґрунтуються на недійсній угоді.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та його представника, третьої особи із самостійними вимогами та її представника, показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, вивчивши письмові докази по справі, вважає заявлений ВАТ «Райффайзен Аваль» позов таким, що підлягає до задоволення, а позов третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_3 таким, що не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Згідно ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню; обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо яких встановлено ці обставини.

В судовому засіданні встановлено, що 08.11.2007 року між ВАТ «Райффайзен Аваль» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 014/9408/74/64025, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 2499945 грн., з яких 2463000 грн. для використання на придбання нерухомості, 36945 грн. для сплати додаткового проценту у розмірі 1,5 % річних; кредит надано строком на 240 місяців по 08.11.2027 року зі сплатою 12,950 % річних за користування кредитними коштами; пунктами 1.3,5.1 кредитного договору передбачено здійснення позичальником ОСОБА_2 щомісячне до 15 числа кожного місяця погашення кредиту та процентів ануїтетними (однаковими) платежами в розмірі згідно із графіком погашення кредиту та інших платежів; відповідно до п. 10.1,6.5 кредитного договору, за порушення строків повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочки; позичальник зобов’язався достроково здійснити повернення кредиту, процентів та інших платежів, що визначені договором, у разі невиконання або неналежного виконання ним умов цього договору та/або договорів застави; кошти мають бути повернуті позичальником протягом 30 календарних днів з моменту надіслання кредитором на адресу позичальника відповідного листа-повідомлення.

Крім того, 08.11.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки; відповідно до п. 1.1 даного договору іпотекою забезпечуються вимоги іпотекодержателя, які випливають із кредитного договору, за умовами якого іпотекодавець зобов’язується перед іпотеко держателем повернути кредит у розмірі 2499945 грн. через 240 місяців терміном із 08.11.2007 року до 08.11.2027 року, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку у розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору та відшкодувати іпотекодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору; відповідно до пункту 2 договору іпотеки, предметом іпотеки є нерухоме майно: земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1, кадастровий № 3210945900:01:040:0043, що надана для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських споруд, загальною площею 0,1112 га., яка належить іпотекодавцю згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Шевчук З.М. 08.11.2007 року за Р№ 3743 і зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 08.11.2007 року, заставна вартість майна сторонами визначена у сумі 621140 грн. Відповідно до умов договору іпотеко держатель має право у випадку невиконання зобов’язань за цим договором або за кредитним договором, у тому числі, якщо кінцевий термін повернення кредиту ще не настав, звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до п. 6 договору іпотеки та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи суму процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, пов’язаних із реалізацією предмета іпотеки; іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов’язання у наступних випадках: якщо у момент настання строку виконання зобов’язань за кредитним договором вони не будуть виконанні, а саме при повному або частковому неповерненні у встановлений кредитним договором строк суми кредиту або при несплаті або частковій несплаті у встановлені кредитним договором строки сум процентів, сум неустойки.

Також 08.11.2007 року між позивачем та відповідачем до того самого кредитного договору на таких самих умовах був укладений договір іпотеки; предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно: земельна ділянка, розташована за адресою АДРЕСА_2, кадастровий № 3210945900:01:040:0044, земельна ділянка надана для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських споруд, загальною площею 0,0840 га., яка належить іпотекодавцю згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Шевчук З.М. 08.11.2007 року за Р№ 3749 і зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 08.11.2007 року; АДРЕСА_2, яке розташоване на вищевказаній земельній ділянці і належить іпотекодавцю за договором купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Шевчук З.М. 08.11.2007 року за Р№ 3753 і зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 08.11.2007 року, заставна вартість майна сторонами визначена у сумі 2514784 грн.

Наведені обставини підтверджуються договором кредиту № 014/9408/74/64025 від

08.11.2007 року, договорами іпотеки від 08.11.2007 року Р№ 3743 та Р№ 3753 (а. с. 12 - 32,190 - 203,252 - 264) .

Окрім цього, в судовому засіданні встановлено, що внаслідок невиконання належним чином відповідачем ОСОБА_2 зобов’язань за кредитним договором 29.09.2008 року на адресу ОСОБА_2 направлена претензія-вимога про дострокове погашення кредиту, нарахованих відсотків та пені, але у місячний термін кошти відповідачем не були повернуті. 05.11.2008 року між позивачем та відповідачем проводилися переговори з приводу погашення боргу. Станом на 31.08.2009 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 3469877,51 грн., із них заборгованість за кредитом (залишок непогашеної частини кредиту) - 2486215,49 грн., заборгованість за відсотками 425574,27 грн., пені за кредитом 42715,84 грн., пені за відсотками 515371,91 грн.

Наведені обставини підтверджуються претензією-вимогою № 09-14-01/09/9285 від 29.09.2008 року, протоколом зустрічі від 05.11.2008 року, актом за результатами проведення зустрічі з позичальником-боржником ОСОБА_2 від 06.11.2008 року, розрахунком заборгованості (а. с. 33,34,49,50,146 - 148) .

В судовому засіданні також встановлено, що відповідач ОСОБА_2 та третя особа із самостійними вимогами ОСОБА_3 із 01 вересня 2005 року по теперішній час проживають однією сім’єю як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу, мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Наведені обставини підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9,ОСОБА_10, рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 04.09.2009 року по справі за заявою ОСОБА_3, заінтересована особа: ОСОБА_2, про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу (а. с. 165) .

Вирішуючи позовні вимоги за позовом ВАТ «Райффайзен банк «Аваль» про стягнення боргу за кредитним договором, розірвання кредитного договору та звернення стягнення на нерухоме майно, суд враховує наступне.

Згідно із змістом ст. ст. 526,527 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор -прийняти виконання особисто.

Відповідно до ст. ст. 611,625 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням сулу, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 1050,1054 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов’язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до вимог ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Оскільки в судовому засіданні було беззаперечно встановлено, що між сторонами було укладено кредитний договір, за умовами кредитного договору відповідач ОСОБА_2 взяв на себе певні зобов’язання, які належним чином в установлений договором строк не виконав, в судовому засіданні відповідач не заперечував правильність нарахування залишку непогашеного кредиту в розмірі 2486215,49 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 425574,27 грн., пені за порушення строків погашення кредиту 42715,84 грн., пені за відсотками 515372,91 грн., що всього складає 3 469 877,51 грн., суд стягує вищезазначену суму заборгованості за кредитним договором із відповідача на користь позивача та звертає стягнення на предмет іпотеки.

Так як в судовому засіданні беззаперечно було встановлено, що відповідачем ОСОБА_2 були порушені зобов’язання за кредитним договором, суд відповідно до вимог п. 6.5 кредитного договору, ст. 611 ЦК України розриває кредитний договір № 014/9408/74/64025 від 08.11.2007 року, укладений між ВАТ «Райффайзен банк «Аваль» та ОСОБА_2

Вирішуючи позовні вимоги третьої особи із самостійними вимогами про визнання недійсними кредитного договору та договорів іпотеки, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. ст. 65,74 СК України, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї, створює обов’язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім’ї.

Якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Відповідно до ст. ст. 203,215 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 204 ЦК України встановлено, якщо його недійсність прямо невстановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як було встановлено в судовому засіданні, дійсно відповідач ОСОБА_2 та третя особа із самостійними вимогами ОСОБА_3 із 01 вересня 2005 року по теперішній час проживають однією сім’єю як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу, мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Дані обставини сторонами не заперечені.

Разом із тим суд вважає, що кредитний договір із огляду на вимоги ст. ст. 1046,1954 ЦК України не є договором про розпорядження спільним сумісним майном, оскільки за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України «про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодавець має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

З огляду на викладене суд вважає, що укладаючи договір іпотеки, предметом якого було майно, яке придбане відповідачем в день укладення кредитного договору за кошти, надані банком для придбання нерухомого майна, іпотекодавець прийняв на себе зобов’язання відповісти майном за невиконання обов’язку погасити кредит і сплатити відсотки за його користування, дані договори з огляду на вищевикладене не є договорами про розпорядження спільним сумісним майном.

Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, суд вважає, що при укладенні оспорюваних правочинів відповідач не розпорядився об’єктом права спільної сумісної власності, а тому безпідставними є вимоги ОСОБА_3 із посиланням на вимоги ст. ст. 65,74 СК України про визнання недійсними кредитного договору та договорів іпотеки.

Таким чином, суд задовольняє заявлені ВАТ «Райффайзен банк «Аваль» позовні вимоги в повному обсязі та відмовляє ОСОБА_3 в задоволенні заявлених нею позовних вимог.

Оскільки суд повністю задовольняє заявлені позивачем ВАТ «Райффайзен банк «Аваль» позовні вимоги, суд стягує із відповідача ОСОБА_2 на користь позивача понесені судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 30 грн., витрати на розміщення оголошення в газеті 420 грн., а всього судові витрати в розмірі 2150 грн.

На підставі ст. ст. 15,16,181,203,215,589,611,625,1050,1054 ЦК України, ст. ст. 65,74 СК України, керуючись ст. ст. 10,11,60,209,212,214 - 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен банк «Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором, розірвання кредитного договору та звернення стягнення на нерухоме майно задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен банк «Аваль» 3 469 877,51 грн.

У рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на нерухоме майно:

- земельну ділянку в АДРЕСА_1, кадастровий номер 3210945900:01:040:0043, що надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд загальною площею 0,1112 га., що належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. 08.11.2007, за Р№ 3743 і зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 08.11.2007 року,

- земельну ділянку в АДРЕСА_2 кадастровий номер 3210945900:01:040:0044, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд загальною площею 0,0840 га., що належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. 08.11.2007, за Р№ 3749 і зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 08.11.2007 року,

- АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. 08.11.2007, за Р№ 3753 і зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 08.11.2007 року.

Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів.

Розірвати кредитний договір № 014/9408/74/64025 від 08.11.2007 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен банк «Аваль» та ОСОБА_2.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен банк «Аваль» судові витрати по справі в розмірі 2150 грн.

ОСОБА_3 відмовити в позові до ОСОБА_2, Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен банк «Аваль» про визнання недійсними кредитного договору та договорів іпотеки.

Повне рішення буде виготовлене протягом п’яти днів з дня закінчення розгляду справи 28.10.2009 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

  • Номер: 6/367/199/2015
  • Опис:
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 2-634/2009
  • Суд: Ірпінський міський суд Київської області
  • Суддя: Кашперська Т.Ц.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 20.11.2015
  • Дата етапу: 23.12.2015
  • Номер: 6/367/77/2017
  • Опис:
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 2-634/2009
  • Суд: Ірпінський міський суд Київської області
  • Суддя: Кашперська Т.Ц.
  • Результати справи: у задоволенні подання (клопотання) відмовлено
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 30.05.2017
  • Дата етапу: 20.11.2017
  • Номер: 6/367/39/2018
  • Опис:
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 2-634/2009
  • Суд: Ірпінський міський суд Київської області
  • Суддя: Кашперська Т.Ц.
  • Результати справи: залишено без розгляду
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 16.11.2017
  • Дата етапу: 27.12.2018
  • Номер: 6/367/116/2019
  • Опис:
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 2-634/2009
  • Суд: Ірпінський міський суд Київської області
  • Суддя: Кашперська Т.Ц.
  • Результати справи: подання (заяву, клопотання) задоволено
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 04.04.2019
  • Дата етапу: 28.05.2019
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація