Справа № 2-а-1773/2009 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2009 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

при секретарі Мазуренко Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпені Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України, в м. Ірпені Київської області про визнання протиправною бездіяльності в частині перерахунку пенсії та зобов’язання здійснити перерахунок розміру пенсії та їх виплату, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач в серпні 2009 року звернувся до суду із адміністративним позовом, який мотивував тим, що він є інвалідом 2 групи, потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС І категорії, перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в м. Ірпені. Вказує, що 15.07.2009 року він звернувся до відповідача із письмовою заявою про перерахунок йому пенсії відповідно до вимог ст. 50, ч 4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", 20.07.2009 року отримав від відповідача відповідь про відмову у проведенні перерахунку пенсії з посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 року № 1293, Постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 та Постанову Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року №654.

Відмову відповідача вважає безпідставною, оскільки відповідно до ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком інвалідам 2 групи; в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 2 групи не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком. Відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" для визначення мінімального розміру пенсії за віком застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, а згідно Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" затверджений прожитковий мінімум з 01.01.2009 року в розмірі 544 грн. Вважає відмову відповідача незаконною та такою, що порушує його конституційні права.

В зв’язку із викладеними обставинами позивач просить визнати неправомірними дії Управління пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області щодо відмови йому у перерахунку пенсії по інвалідності; зобов’язати відповідача призначити, зробити перерахунок і виплату йому державної пенсії з 20.08.2009 р. в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, а також зробити перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнати право на перерахунок та виплату йому державної пенсії в подальшому в зв’язку зі зміною прожиткового мінімуму в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, а також щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю,, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за. віком., згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов’язати відповідача зробити перерахунок і виплату йому державної пенсії з 01.01.2006 року по 19.08.2009 року, в розмірі фактичної різниці недоотриманої частини пенсії.

В судове засідання позивач не з’явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, просив задовольнити позов.

Відповідач в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності та заперечення, в якому посилається на те, що основою в розрахунку пенсії є розмір мінімальної пенсії за віком, а не прожитковий мінімум. Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», але п. 3 даної статті визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим законом, отже, для визначення основного розміру пенсії та розміру додаткової пенсії особам, що отримують пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неможливо застосувати розмір мінімальної пенсії за віком. У відповідності до ч. 1 ст. 67 даного Закону, конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України. З 01.07.2008 року згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654 розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим таких розмірів, зокрема, для інвалідів 2 групи - 655 грн. З 01.01.2008 року Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» розрахунок додаткової пенсії змінено, а саме встановлено у відсотках від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, так, для інвалідів 2 групи - 20 % прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Окрім того, відповідачем проводилася виплати пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в межах повноважень та в межах виділених коштів з державного бюджету для проведення виплат потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи. Просив відмовити в задоволенні позову.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.

У відповідності до ст. 104 КАС України, до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Даний спір за участю Управління пенсійного фонду України у м. Ірпені як суб’єкта владних повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України) є публічно-правовим і його вирішення згідно п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України належить до компетенції адміністративних судів України, оскільки Управління пенсійного фонду України в м. Ірпені як суб’єкт владних повноважень реалізовувало у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції щодо призначення та виплати пенсій громадянам.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність порушення прав позивача з боку відповідача - Управління пенсійного фонду України у м. Ірпені щодо відмови в перерахунку пенсій позивачу, суд керується наступним.

В судовому засіданні безспірно встановлено, що позивач по справі є потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалід 2 групи, захворювання якого пов’язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, що стверджується посвідченнями, актом огляду МСЕК (а. с. 1,9, 11) .

Позивач перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області та отримує пенсію по інвалідності, що стверджується запереченням відповідача (а. с. 20 - 23) .

15.07.2009 року позивач звернувся до Управління пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області із письмовою заявою про перерахунок йому пенсії відповідно до вимог ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", на яку отримав від відповідача відповідь листом № 2032/Д-3 від 20.07.2009 року про відмову у проведенні перерахунку пенсії з посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 року № 1293, Постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 та Постанову Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654.

Наведене стверджується листом Управління пенсійного фонду України в м. Ірпені № 2032/Д-З від 20.07.2009 року та заявою позивача (а. с. 7,10) .

Суд вважає відмову Управління пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області в перерахунку пенсії по інвалідності неправомірною, виходячи із наступного.

Статтею 49 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1,2, 3,4 встановлюються у вигляді а) державної пенсії, б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв’язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів війни 2 групи, щодо яких установлено зв’язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком.

Згідно ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, зокрема інвалідам 2 групи у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсії є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Доводи відповідача у письмовому запереченні про необхідність застосування постанови КМУ № 654 від 16.07.2008 року для визначення розміру виплати позивачу підвищення до пенсії необгрунтовані, оскільки зазначеною постановою встановлено розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, в твердій грошовій сумі, що суперечить ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими встановлено розмір пенсії у відсотковому відношенні до мінімальної пенсії за віком.

В даному випадку мають враховуватися засади пріоритетності Законів України над урядовими нормативними актами та вимоги ст. 92 Конституції України, згідно якої виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина (п. 1) та основи соціального захисту (п. 60) .

Не заслуговують на увагу і посилання відповідача, що згідно ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, а тому неможливо застосовувати його для розрахунку розміру пенсій за Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». На думку суду за відсутності іншого законодавчо встановленого мінімального розміру пенсії за віком, слід виходити саме із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову, суд може визнати протиправними дії суб’єкта владних повноважень та зобов’язати його вчинити певні дії щодо усунення порушень, або прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав суб’єктів у сфері публічно-правових відносин.

Оскільки судом встановлено, що відповідач неправомірно не перерахував та не виплатив позивачу пенсію по інвалідності відповідно до ч. 4 ст. 54, ст. ст. 50,67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", то суд визнає такі дії неправомірними і зобов’язує Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області провести позивачу перерахунок пенсії відповідно до ст. ст. 45,50, ч. 4 ст. 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Разом із тим необгрунтованими та безпідставними суд вважає заявлені позивачем вимоги про призначення позивачу пенсії, оскільки пенсія позивачу вже призначена, позивач перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області та отримує пенсію по інвалідності.

Безпідставними також є посилання позивача на зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату йому пенсії за минулий час до подачі заяви про перерахунок пенсії. У відповідності до ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», перерахунок призначеної пенсії провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа. В судовому засіданні встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 15.07.2009 року, таким чином, виходячи із вимог ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», перерахунок в даному випадку має здійснюватися з першого числа місяця, в якому звернувся позивач, тобто з 01.07.2009 року.

Суд враховує також, що відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк. Згідно ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку поважною, справа розглядається за правилами КАС України.

Враховуючи, що позивач пропустив річний строк звернення до адміністративного суду за захистом свого права щодо оскарження дій відповідача по перерахунку пенсії за 2006 -2007 роки та до 25.08.2008 року, відсутні поважні причини пропуску цього строку, які б позбавляли позивача пред’явити позов до суду, а також беручи до уваги, що на цьому наполягає відповідач у своєму письмовому запереченні (а. с. 20 - 23), суд відмовляє в позові про перерахунок пенсії за 2006 - 2007 роки та до 25.08.2008 року у зв’язку із пропуском позивачем строку позовної давності та відсутністю поважних причин пропуску цього строку. Підстав для відновлення пропущеного строку для звернення до суду із даними позовними вимогами суд не знаходить.

Безпідставними суд вважає і вимоги позивача про зобов’язання відповідача проводити нарахування щомісячного підвищення пенсії безстроково на майбутнє, оскільки нарахування та виплата даного підвищення регулюється законом, що діє на час проведення нарахування та виплати, який не може бути передбачений судом на майбутнє.

Таким чином, суд частково задовольняє заявлені позовні вимоги.

На підставі ст. ст. 49,50,54,67 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", керуючись ст. ст. 3,10,60,157 -163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області про визнання протиправною бездіяльності в частині перерахунку пенсії та зобов’язання здійснити перерахунок розміру пенсії та їх виплату задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії по інвалідності.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності у відповідності зі ст. ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із 01.07.2009 року.

В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова в повному обсязі буде виготовлена не пізніше 14.09.2009 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.