Справа №2-а-1776/2009 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2009 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

при секретарі Мазуренко Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпені Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області про визнання протиправною бездіяльності в частині перерахунку пенсії та зобов’язання здійснити перерахунок розміру пенсії та їх виплату, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач в серпні 2009 року звернувся до суду із адміністративним позовом, який мотивував тим, що він є інвалідом 2 групи, ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС І категорії, перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в м. Ірпені. Вказує, що 30.07.2009 року він звернувся до відповідача із письмовою заявою про перерахунок йому пенсії відповідно до вимог ст. 50, ч 4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", на яку отримав від відповідача відповідь № 2113/п-3 від 30.07.2009 року про відмову у проведенні перерахунку пенсії.

Відмову відповідача вважає безпідставною, оскільки відповідно до ст. ст. 39,50, ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком інвалідам 2 групи; в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 2 групи не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком. Вважає відмову відповідача незаконною та такою, що порушує його конституційні права.

В зв’язку із викладеними обставинами позивач просить визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області в частині неперерахунку пенсії; зобов’язати Управління пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області з 01.08.2008 року здійснити перерахунок та виплату його пенсії відповідно до ст. ст. 39,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в подальшому перерахунок та виплату пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, здійснювати з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму згідно ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату позивачу з 01.08.2009 року доплати згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановлена в розмірі однієї заробітної плати.

В судове засідання позивач не з’явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності та заперечення на позовні вимоги, в якому вказував, що основою в розрахунку пенсії є розмір мінімальної пенсії за віком, а не прожитковий мінімум. Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», але п. 3 даної статті визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим законом, отже, для визначення основного розміру пенсії та розміру додаткової пенсії особам, що отримують пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неможливо застосувати розмір мінімальної пенсії за віком. У відповідності до ч. 1 ст. 67 даного Закону, конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України. З 01.07.2008 року згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654 розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим таких розмірів, зокрема, для інвалідів 2 групи, учасників ліквідації аварії у 1986 році - 1090 грн. Розмір додаткової пенсії встановлено постановою КМУ № 530 від 28.05.2008 року для постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що належать до категорії І, інвалідів II групи - 20 % прожиткового мінімуму. За ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», доплата непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, встановлено доплату до пенсії в розмірі мінімальної заробітної плати, розрахунок доплати проводиться відповідно до Постанови КМУ № 836 від 26.07.1996 року в розмірі 5,20 грн. Посилається також на те, що Конституційний суд дійшов висновку, що непоширення мінімального розміру пенсії за віком, установленого у абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, дає підстави стверджувати про наявність прогалин у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченою ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», заповнення прогалин має здійснюватись законодавцем, а тому вирішення цього питання не належить до повноважень суду. Вважає, що аналогічна позиція має бути застосована і до вирішення питань застосування ст. 28 також при розгляді справ щодо виплати пенсій відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Окрім того, відповідачем проводилася виплати пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в межах повноважень та в межах виділених коштів з державного бюджету для проведення виплат потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи. Просив розглядати справу у відсутності представника відповідача.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.

У відповідності до ст. 104 КАС України, до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Даний спір за участю Управління пенсійного фонду України у м. Ірпені як суб’єкта владних повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України) є публічно-правовим і його вирішення згідно п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України належить до компетенції адміністративних судів України, оскільки Управління пенсійного фонду України в м. Ірпені як суб’єкт владних повноважень реалізовувало у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції щодо призначення та виплати пенсій громадянам.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність порушення прав позивача з боку відповідача - Управління пенсійного фонду України у м. Ірпені щодо відмови в перерахунку пенсій позивачу, суд керується наступним.

В судовому засіданні безспірно встановлено, що позивач по справі є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалід 2 групи, захворювання якого пов’язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області та отримує пенсію по інвалідності, що стверджується посвідченням, листом від 30.07.2009 року № 2113/п-3 (а. с. 1,7, 9) .

30.07.2009 року позивач звернувся до Управління пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області із письмовою заявою про перерахунок йому пенсії відповідно до вимог ст. ст. 39,54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", на яку отримав від відповідача відповідь листом від 30.07.2009 року № 2113/п-3 про відмову у проведенні перерахунку пенсії.

Наведене стверджується листом Управління пенсійного фонду України в м. Ірпені від 30.07.2009 року № 2113/п-3 та заявою позивача (а. с. 8 - 9) .

Суд вважає відмову Управління пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області у проведенні перерахунку пенсії по інвалідності протиправною, виходячи із наступного.

Статтею 49 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1,2, 3,4 встановлюються у вигляді а) державної пенсії, б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв’язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів війни 2 групи, щодо яких установлено зв’язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком.

Згідно ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, зокрема інвалідам 2 групи у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

У відповідності до ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата. Згідно із Законом N 107-VI від 28.12.2007 року, ч. ч. 1,2 ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», замінено однією частиною, у відповідності до якої, громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Дану зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008.

Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсії є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Доводи відповідача у письмовому запереченні про необхідність застосування постанови КМУ № 654 від 16.07.2008 року для визначення розміру виплати позивачу підвищення до пенсії необгрунтовані, оскільки зазначеною постановою встановлено розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, в твердій грошовій сумі, що суперечить ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими встановлено розмір пенсії у відсотковому відношенні до мінімальної пенсії за віком.

В даному випадку мають враховуватися засади пріоритетності Законів України над урядовими нормативними актами та вимоги ст. 92 Конституції України, згідно якої виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина (п. 1) та основи соціального захисту (п. 60) .

Не заслуговують на увагу і посилання відповідача, що згідно ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, а тому неможливо застосовувати його для розрахунку розміру пенсій за Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». На думку суду за відсутності іншого законодавчо встановленого мінімального розміру пенсії за віком, слід виходити саме із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування". Посилання відповідача на роз’яснення Конституційного суду України щодо регулювання виплат дітям війни і застосування його за аналогією до виплат пенсій інвалідам, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не мають правового обґрунтування і не приймаються судом до уваги.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову, суд може визнати протиправними дії суб’єкта владних повноважень та зобов’язати його вчинити певні дії щодо усунення порушень, або прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав суб’єктів у сфері публічно-правових відносин.

Оскільки судом встановлено, що відповідач неправомірно не перерахував та не виплатив позивачу пенсію по інвалідності відповідно до ст. 39, ч. 4 ст. 54, ст. ст. 50,67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", то суд визнає такі дії неправомірними і зобов’язує Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області провести позивачу перерахунок пенсії відповідно до ст. 39,50, ч. 4 ст. 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із часу звернення із заявою про перерахунок, тобто із 01.08.2009 року.

Безпідставними є посилання позивача на зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату йому пенсії за минулий час до подачі заяви про перерахунок пенсії. У відповідності до ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», перерахунок призначеної пенсії провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

В судовому засіданні встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 30.07.2009 року, таким чином, виходячи із вимог ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», перерахунок в даному випадку має здійснюватися з першого числа наступного місяця, тобто з 01.08.2009 року.

Суд враховує також, що відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк. Згідно ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку поважною, справа розглядається за правилами КАС України.

Враховуючи, що позивач пропустив річний строк звернення до адміністративного суду за захистом свого права щодо оскарження дій відповідача по перерахунку пенсії до

25.08.2008 року, відсутні поважні причини пропуску цього строку, які б позбавляли позивача пред’явити позов до суду, а також беручи до уваги, що на цьому наполягає відповідач у своєму письмовому запереченні (а. с. 18-21), суд відмовляє в позові про перерахунок пенсії до 01.08.2008 року у зв’язку із пропуском позивачем строку позовної давності та відсутністю поважних причин пропуску цього строку. Підстав для відновлення пропущеного строку для звернення до суду із даними позовними вимогами суд не знаходить.

Безпідставними суд вважає вимоги позивача про зобов’язання відповідача проводити нарахування щомісячного підвищення пенсії безстроково на майбутнє, оскільки нарахування та виплата даного підвищення регулюється законом, що діє на час проведення нарахування та виплати, який не може бути передбачений судом на майбутнє.

Таким чином, суд частково задовольняє заявлені позовні вимоги.

Суд вважає такий спосіб захисту прав позивача найбільш оптимальним та таким, що гарантуватиме дотримання і захист прав позивача.

На підставі ст. ст. 39,49,50,54,67 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", керуючись ст. ст. 3,10,60,157 -163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області про визнання протиправною бездіяльності в частині перерахунку пенсії та зобов’язання здійснити перерахунок розміру пенсії та їх виплату задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії по інвалідності.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності у відповідності зі ст. ст. 39,50, ч. 4 ст. 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із 01.08.2009 року.

В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова в повному обсязі буде виготовлена не пізніше 14.09.2009 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.