ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
П О С Т А Н О В А
Іменем України
16.06.06 Справа № 9/438пн-ад
Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом
Відкритого акціонерного товариства «Луганськобленерго», м. Луганськ
до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська
про спонукання виконати певні дії
в присутності представників:
від позивача –Макарова А.Л., заст.нач.юрид.відділу, дов. № 66 від 24.11.05,
від відповідача –Золотих Г.А., стар.держ.под.інсп., дов. № 9831 від 30.08.05р.
Суть спору: позивачем заявлена вимога про зобов’язання ДПІ у Жовтневому р-ні м. Луганська поновити переплату з податку на прибуток у сумі 1 714 324,74 грн.
Відповідач відзивом на позов від 08.06.06р. № 7650/10 у задоволенні позовної заяви просить відмовити, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.
Сума переплати до бюджету з податку на прибуток в сумі 1 714 324,74 грн. була списана розпорядженнями № 12 від 21.01.05р. та № 130 на підставі п. 15.3 ст. 15 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі –Закон 2181) та керуючись спільним наказом ДПА України та Державного казначейства України від 18.03.03р. № 125/58, зареєстрованого в Мін’юсті України 01.04.03р. за № 289/7610 та наказом № 197 від 25.04.03р. ДПА України «Про затвердження узагальнюючого податкового роз’яснення положень п. 15.3 в частині визначення терміну «надміру сплачені податки, збори (обов’язкові платежі)»та граничних строків їх повернення.
Крім того, з моменту виникнення переплати позивач заяв про повернення переплати до ДПІ у Жовтневому р-ні м. луганська не надходило.
Відповідач звертає увагу на те, що позивачу рішенням відповідача № 148/574/23/21841896/6265 від 26.05.99р. було донараховано податок на прибуток.
З метою погашення заборгованості ВАТ «Луганськобленерго»були проведені взаємозаліки по розрахункам з бюджетом шляхом погашення векселів Луганського міського фінансового відділу в рахунок сплати за спожиту електроенергію бюджетними установами.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 24.01.00р. вищезазначене рішення ДПІ у Жовтневому р-ні м. Луганська в частині донарахованого податку на прибуток було скасовано. У зв’язку з чим у лицевій картці позивача виникла переплата.
Відповідач посилається на вимоги Інструкції про порядок видачі, обліку і погашення векселів Державного казначейства України, затв. наказом Міністерства фінансів України 09.12.97р. № 269 (далі –Інструкція 269) та Інструкцію про застосування Порядку викупу кредиторської і погашення дебіторської заборгованості держави з використанням казначейських векселів, затв. наказом Мін’юсту України 13.08.99р. за № 561/3854 (далі –Інструкція 561).
В обгрунтування своїх вимог позивач виклав таке.
В результаті неправильного донарахування за рішенням податкового органу від 26.05.99р. № 148/574/23/21841896/6265 у позивача утворилася переплата з податку на прибуток в сумі 1 714 324,74 грн.
Згідно з листом від 24.06.05р. № 6957/19 податковим органом списана переплата позивача до бюджету з податку на прибуток з посиланням на п. 15.3 ст. 15 Закону 2181.
Позивач вважає, що зазначене списання здійснено незаконно з наступних підстав.
Позивач посилається на вимоги Закону 2181, згідно з якими списання переплати може відбуватися у випадку, якщо протягом трирічного строку після переплати платник податку не подав до податкового органу заяву про повернення зайво сплачених податків.
Протягом 2000-2002 років позивач неодноразово звертався на адресу відповідача та ДПА України із заявами про повернення переплати. Листом від 26.01.06р. № 1053/15-129 ДПА України в Луганській області підтвердила, що списані переплати податку до бюджету списанню не підлягали і повинні бути поновлені в обліку.
Оцінивши всі обставини, суд вважає наступне.
Відповідно до п. 4 Інструкції 269 та п. 25 Інструкції 561, якщо на дату погашення векселю у рахунок сплати заборгованості за платежами до Державного бюджету сума цієї заборгованості менше від суми, вказаної у реєстрі, залишок суми погашеного казначейського векселя зараховується в наступну сплату обов’язкових платежів до Державного бюджету і поверненню не підлягає.
Підставою для погашення казначейського векселя шляхом зарахування суми векселя у сплату заборгованості за платежами до Державного бюджету є наявність такої заборгованості у платника. В разі відсутності вказаної заборгованості зникає підстава для погашення казначейського векселя.
Сума переплати податку на прибуток, що є спірною, поверненню грошовими коштами не підлягала, а повинна була зараховуватися в рахунок майбутніх платежів.
Як зазначив податковий орган, протягом 3-х років надходжень грошовими коштами не відбувалося, переплата з податку на прибуток зараховувалась в рахунок майбутніх платежів.
Крім того, у розумінні пп. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 Закону 2181 спірна сума не може бути погашеною по іншому платежу та протягом 1095 днів не була використана позивачем.
Таким чином списання податковим органом на підставі п. 15.3 ст. 15 Закону 2181 відбулося у відповідності до чинного законодавства України.
За таких обставин у позові слід відмовити, судові витрати покласти на позивача.
Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в:
1. У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 20.06.2006р.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя А.Г.Ворожцов