Судове рішення #10293878

                                                                                                                              Справа № 2-9836/2010р .

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2010 року                         Харцизький міський суд Донецької області в складі

головуючого судді:                                        ТКАЧЕНКО Л.Я.

при секретарі:                                                  РАНКОВОЇ О.О.          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харцизьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті   Харцизьку  Донецької області  про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання вчинити певні дії , -

ВСТАНОВИВ:

    07 липня 2010 року позивачка звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Харцизьку Донецької області  про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання вчинити певні дії.

     Позов мотивує тим, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року та віднесена до категорії дітей війни, а тому відповідно до ст.. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, рішень Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 р. та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. має право отримувати доплату до пенсії щомісячно в розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком.  Ніяких доплат до пенсії відповідач їй не нараховував і не виплачував в 2007 році, а в 2008 році така надбавка нараховувалась, однак не  в повному розмірі.

Не ставлячи питання про стягнення судових витрат, просить, визнати бездіяльність неправомірною, зобов’язати УПФУ в м. Харцизьку зробити нарахування до її пенсії, як „дитині війни”, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

     Позивачка в судове засідання не з'явилась, за станом здоров'я, просить розглянути її позовні вимоги у її відсутність, повністю їх підтримує.

Представник відповідача - УПФУ в м. Харцизьку в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність та заперечення на позовну заяву ОСОБА_2 до Пенсійного фонду України в Донецькій області, в який вказав, що заперечує проти задоволення позову, оскільки  Законом України ” Про державний бюджет України на 2007 рік” дія ст.. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” призупинена, законодавче не було врегульовано  питання стосовно фінансування виплати підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком дітям війни. Відповідно до вказаного Закону підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Вимоги позивача щодо підвищення пенсії вважає незаконними, просить суд відмовити у задоволенні позову.

     Суд,  вважає можливим розглянути справу у відсутності позивачки  та  представника відповідача - Управління пенсійного фонду України в м.Харцизьку.

       Дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов обґрунтованим і таким, що підлягає  задоволенню.

     Відповідно до закону України "Про соціальний захист дітей війни" до дітей війни віднесені особи, які є громадинами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

     З матеріалів справи вбачається, що позивачка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року, має правовий статус  "дитина війни", що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1, виданого 03.08.2004 року та знаходиться на обліку в УПФУ в м. Харцизьку Донецької області та отримує пенсію за віком.

     Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2007 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно  до Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що у 2007 році підвищення пенсії у відповідності до  ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких розповсюджується дії Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту»), в розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Встановлення ж мінімального  розміру пенсії за віком надано лише у ст.28 Закону України  «Про загальнообов'язкове державне  пенсійне страхування ”, так частиною першою цієї статті встановлено, що при наявності  у чоловіків 25,а жінок  20 років страхового стажу мінімального розміру пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, втративши працездатність, а ч.3  цієї статті встановлено, що  мінімальний розмір пенсії за віком використовується виключно для встановлення розмірів пенсії призначених відповідно до цього Закону.

Водночас ст. 7 цього Закону передбачено, що фінансування забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету України.

Відповідно до ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом , на 2007 рік зупинено, зокрема. дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Поряд з цим, 9 липня  2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії  громадян) ухвалено Рішення № б-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-У від 19.12. 2006 року.

Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України «Про Держави» бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав  і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян,  передбачених   іншими  законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися  інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

Постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав та свобод людини і громадянина в України, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статями 1,3 частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22,23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення , не може бути  скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою данного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з   положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до положень ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків  25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової  основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України „Про прожитковий мінімум” від 15 липня 1999 року, а також Закон України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії від 5 жовтня 2000 року, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, утому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону ( в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто  відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України  в законі про Державний  бюджет України на відповідний вік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року №-489-5, що набрав чинності з 1 січня 2007 року ,був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня — 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.

Зазначена стаття була змінена  Законом України від 15 березня 2007 року №149-5   та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року („Урядовий кур’єр" та „.Голос України" від 28 березня 2007 року), якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня — 380 гривень, з 1 квітня- 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.

При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1  статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений  абзацом п’ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.

Таким чином, суд вважає, що з 9 липня 2007 року, тобто з моменту прийняття зазначеного рішення Конституційного  Суду України, відповідно до статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, відповідач має підвищити позивачці розмір пенсії, як дитині війни, тому вимоги позивачки щодо нарахування зазначеної доплати за 2007 рік підлягають задоволенню саме з цієї дати.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» /п. 41 розділу 2 внесення змін до деяких  законодавчих актів/ текст статті 6 викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) (3551-12) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що  виплачується  замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус  ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (3551-12) дане підвищення провадиться   за їх вибором згідно з  одним із законів.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), положення статті 67 розділу 1, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів  20-22,24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України” та пункту 3 розділу III «Прикінцеві положення” Закону України «Про Державний бюджет України на  2008     рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (107-17), в пункті 5 резолютивної частини якого визначено, що «Положення Закону України «Про державний бюджет України  на  2008 рік та про внесення  змін    до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Відповідно до  принципу дії нормативного –правового акту у часі, у зв’язку з прийняттям нової редакції статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” ( підпункт 2 пункту 41 розділу 11 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” редакція зазначеної статті що існувала до 01 січня 2008 року втратила свою чинність. На підставі рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року втратила чинність нова редакція статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, внаслідок чого відновлена попередня редакція закону.

28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 530 „Про деякі  питання соціального захисту окремих категорій громадян”, відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання  чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у  твердих розмірах: з 22 травня -48,10 грн., з 01 липня -48,20 грн., з 01 жовтня -49,80 грн.

Враховуючи вищевикладене, з 22 травня 2008 року відповідач повинен нараховувати та виплачувати позивачу пенсію з надбавкою 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 01 січня 2008 року - 470 грн., з 01 квітня 2008 року - 481 грн., з 01 липня 2008 року - 482 грн., з 01 жовтня 2008 року  - 498 грн.

Виходячи з цього, підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" складає: з 22 травня 2008 року - 144 грн. 30 коп., з 1 липня 2008 року - 144 грн. 60 коп., з 1 жовтня 2008 року - 149 грн. 40 коп.

В 2008 році позивачу, як дитині війни, надбавка до пенсії нараховувалась, але не у повному розмірі.

    На підставі викладеного суд вважає необхідним визнати неправомірною бездіяльність відповідача, яка виразилася в не нарахуванні та невиплаті позивачу в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України  "Про соціальний захист дітей війни"  в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату вищевказаного підвищення за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з урахуванням вже фактично отриманих сум, задовольнивши позовні вимоги в цій частині повністю.  

     Оскільки  позивачкою не заявлено вимогу про повернення  їй здійснених судових витрат,  суд при задоволенні вимог позивача відповідно до ст. 88 ЦПК України вважає можливим  не присуджувати    здійснені нею судові витрати з Державного бюджету.

      Керуючись  ст.3,8,19,22,152 Конституції України, ст.28, ч.2.ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 09.07.03 року, Законом України   «Про Державний бюджет України на 2009 рік», Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за №10-рп/2008,    ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", ст. ст.1,10,11,60,159,213-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

     Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті   Харцизьку  Донецької області про  визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити.

      Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області по не нарахуванню та невиплаті ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії,  як дитині війни, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої  ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення”, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області здійснити   ОСОБА_1 нарахування та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої  ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення”, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а також з урахуванням фактично здійснених виплат.

          Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд.

     Заява про оскарження рішення може бути подана протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга -  протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом 10-ти днів без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

               Суддя:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація