Справа №22ц-2643/2010 Головуючий у 1 інстанції: Дідоренко А.Е.
Доповідач: Савченко В.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 липня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
Головуючого: Савченко В.О.
Суддів: Карташова О.Ю., Свинцової Л.М.
За участю секретаря: Соколовій О.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_5
на рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 09 лютого 2010 року
по справі за позовом Акціонерного комерційного банку „Правекс-Банк” до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 09 лютого 2010 року позовні вимоги Акціонерного комерційного банку „Правекс-Банк” до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості задоволено частково. Судом з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість за кредитним договором яка складається з непогашеного кредиту у сумі 107 421,00 грн., несплачених відсотків за користування коштами у сумі 12 228,50 грн
В апеляційній скарзі відповідачем ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції, у зв’язку із тим, що неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, призвело до порушення норм процесуального права, і направлення справи на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги відповідача, заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржене рішення відповідає у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, тобто, тягар з повернення грошових коштів покладається на позичальника.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
З матеріалів справи вбачається, що 21 березня 2008 року між сторонами було укладено кредитний договір № 4599/003/73/08Р, відповідно до умов якого позивачем було надано кредит у сумі 127050,00, з виплатою процентів за його користування в розмірі 17,49%, з кінцевим терміном повернення 21 березня 2012 року.
Факт укладення договору та його умови сторонами не оскаржуються.
Пункт 10.1. кредитного договору передбачає,що за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, передбачених положеннями Договору, позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі подвійної відсоткової ставки від суми простроченого платежу, від сум заборгованості за весь період заборгованості .
Приймаючи до уваги надані сторонами докази, обставини справи у їх сукупності, колегія суддів вважає що сума заборгованості за кредитним договором, що стягнута на користь позивача з відповідача, судом першої інстанції визначена правильно, оскільки останній належним чином не виконує договірних обов*язків.
Доводи апелянта, яким не оспорюється по суті сума заборгованості, про те що судом не роглянуті усі позовні вимоги, а саме вимоги про стягнення відсотків за користування кредитом є безпідставними. Рішення суду позивачем не оскаржується, повноважень для представництва його інтересів останній відповідачеві не надавав..
Стаття 10 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень. Докази своїх вимог у повному обсязі надані позивачем і відсутні у відповідача по справі
За таких обставин у суду першої інстанції були всі передбачені законом підстави для задоволення позовних вимог Акціонерного комерційного банку „Правекс-Банк”
Посилання ОСОБА_5. на порушення його прав у зв*язку з не проведенням фіксування судового процесу технічними засобами не може бути підставою для скасування законного і обґрунтованого рішення у відповідності зі ст.. 303 ЦПК України.
.
Проаналізував наявні дані, колегія суддів вважає, що місцевий суд, ухваляючи оскаржене рішення,, повно та всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Приймаючи до уваги наведене вище колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість та надуманість апеляційної скарги у повному обсязі.. Необхідність зміни чи скасування судового рішення відсутня.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України, .апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 – відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 09 лютого 2010 року по справі за позовом Акціонерного комерційного банку „Правекс-Банк” до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості залишити без змін.
Ухвала набирає з моменту проголошення. Касаційна скарга може бути подана до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: