Справа № 1-141 / 10

В И Р О К

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

16 липня 2010 року       Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді              -  Пархоменка П.І.

при секреті                             -  Горбач Н.Д.

з участю прокурора                -  Лисун С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі справу по обвинуваченню            

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця                 с. Матіївка, Бахмацького району Чернігівської області, українця, громадянина України, із повною загальною середньою освітою, не працюючого одруженого, не судимого в силу ст. 89 КК України, мешканця АДРЕСА_1, -

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України, -

в с т а н о в и в :

В листопаді 2009 року підсудний ОСОБА_2 в нічний час з метою скоєння крадіжки чужого майна прийшов до дачного господарства ОСОБА_3, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_2, де таємно від оточуючих, умисно, з даху будинку здійснив крадіжку 13 листів восьми хвильового шиферу, вартістю 25 гривень за лист, чим завдав ОСОБА_3 матеріальних збитків на загальну суму 325 гривень.

Підсудний, допитаний у судовому засіданні, вину у пред’явленому обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що у повному обсязі підтримує свої попередні свідчення дані на досудовому слідстві, у скоєному щиро розкаюється, просить суворо не карати.

З’ясувавши думку учасників судового розгляду про те, які докази треба дослідити та порядок їх дослідження, відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України суд, вважає за недоцільне досліджувати докази по справі в повному обсязі, оскільки про таке не заперечують учасники судового розгляду та підсудний, який показав, що розуміє у чому обвинувачуються, фактичних обставин справи не оспорює, таке його волевиявлення є добровільним, він розуміє, що буде позбавлений права оспорювати визнанні ним обставини справи в апеляційному порядку.

Враховуючи свідчення підсудного, співвіднісши їх з фактичними обставинами справи, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд знаходить, що дії підсудного правильно кваліфіковані за ст. 185 ч. 1 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), а вина у скоєному доведена у повному обсязі.

Вирішуючи питання про міру покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, що є злочином середньої тяжкості, особу винного – його вік, сімейний стан, наявність постійного місця проживання та позитивної характеристики за таким, обставин, які пом’якшують покарання – щире каяття, за відсутністю обставин, що його обтяжують, доходить висновку про можливість виправлення підсудного з обранням покарання у вигляді громадських робіт,   що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів Підстав для обрання більш м’яких або тяжких покарань суд не знаходить.

Цивільний позов по справі не заявлявся. Судові витрати по справі відсутні. Питання про речові докази вирішується в порядку ст. 81 КПК України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд –

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним за ст. 185 ч. 1 КК України і призначити покарання у вигляді у вигляді 80 (вісімдесят) годин громадських робіт.

Початок строку відбуття покарання обчислювати з моменту приведення вироку у виконання.

Речові докази: 10 (десять) листів восьми хвильового шиферу, які зберігаються у ОСОБА_2 та 3 (три) листи восьми хвильового шиферу, які зберігаються у ОСОБА_4 повернути власнику – ОСОБА_3.

Мірою запобіжного заходу ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

На вирок можуть бути подані апеляції до Апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб із моменту його проголошення.

Головуючий                                                                                                  П.І. Пархоменко