№1-74/2010 р.                                                          

                                              В И Р О К

                             ІМЕНЕМ             УКРАЇНИ

    20 липня 2010 року                   Старосинявський райсуд

                              Хмельницької області

в складі: судді              Віговського В.О.

при секретарі               Олійник Л.М.

з участю прокурора     Ленчик В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в  залі суду в смт. Стара Синява справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки смт. Стара Синява Хмельницької області, українки, громадянки України, з середньою освітою, вдови, інваліда 2-ї групи, не працюючої, раніше не судимої

за  ч. 3  ст. 185 КК України ,

В с т а н о в и в:

    На початку травня 2010 року ОСОБА_1, вирішивши вчинити крадіжку воріт з оглядової ями на території ПСП «Відродження», які там раніше бачила, сказала ОСОБА_2, щоб він забрав половину металевих воріт та приніс в її господарство, запевнивши при цьому останнього, що ворота дозволив забрати директор ПСП «Відродження» ОСОБА_3 Після цього, 11.05.2010 року близько 21 год. 30 хв. ОСОБА_2 прийшов на охоронювану територію ПСП «Відродження», що в смт. Стара Синява по вул. Заводській, де з оглядової ями для транспортних засобів за допомогою металевого лома зняв одну половину металевих воріт та приніс   її в господарство ОСОБА_1 Таким чином ОСОБА_1, ввівши в оману ОСОБА_2 та скориставшись його допомогою, викрала половину металевих воріт вартістю 412 грн. 50 коп., чим спричинила ПСП «Відродження» матеріальну шкоду на вказану суму.    

    В судовому засіданні  підсудна ОСОБА_1  винною визнала себе повністю  і пояснила суду, що дійсно  на початку  травня 2010 року, вона не питаючи ні в кого дозволу, сказала своєму зятеві ОСОБА_2, щоб пішов і забрав з оглядової ями  для транспортних засобів   ПСП «Відродження» половину металевих воріт, сказавши, що  директор ОСОБА_3  дозволив їй це зробити. Після цього 11 травня 2010 року  ОСОБА_2 в вечірній час приніс  в господарство ОСОБА_1 одну половину металевих воріт, яку забрав з оглядової ями і яку в подальшому ОСОБА_1 мала намір використати при будівництві  гаража.

Дії підсудної ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ст.185 ч.3  КК України, як  таємне викрадення  чужого майна, поєднане з проникненням у сховище.

    Обираючи покарання підсудній ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину,  її щире каяття, те, що  вона позитивно характеризується по місцю проживання,  і при таких обставинах рахує за доцільне обрати їй покарання із  застосуванням ст. 75 КК України.

        Керуючись ст.323, 324 КПК України, суд

З а с у д и в:

    ОСОБА_1 за ч.3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі.

    На підставі ст.75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладений на неї обов’язок, не виїжджати за межі України на постійне  проживання без дозволу  кримінально виконавчої інспекції.     Міру запобіжного  заходу до вступу вироку в законну силу – залишити підписку про невиїзд.

    Речові докази по справі: металевий лом – знищити; половину металевих воріт – залишити власнику.

    На вирок може бути подана апеляція на протязі 15 діб до Хмельницького апеляційного суду.

    С У Д Д Я:                                          В.О. ВІГОВСЬКИЙ