Справа № 1-78/10                                      

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

09 липня 2010 року       Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі :

                       головуючого - судді            - Пархоменко П.І.,

                       при секретарі                       - Горбач Н.Д.,

                       з участю прокурора             - Дей С.Г., Климнеко С.В.,

                       захисника                              - адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі справу по обвинуваченню        

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1; уродженця с. Велика Уголька Закарпатської області; українця; громадянина України; із неповною середньою освітою; не працюючого; не одруженого; утриманців не має; раніше судимого 27.07.2007 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ст. 185 ч. 3 КК України до 3-х років позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим по вироку Мукачівського районного суду Закарпатської області від 12.04.2007 року призначено остаточне покарання 3 роки 6 місяців позбавлення волі; 20.10.2009 року Конотопським місьрайонним судом Сумської області за ст. ст. 185 ч. 3, 15 ч. 2, ст. 185 ч. 3 КК України до 5 років позбавлення волі; проживає АДРЕСА_1–

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, -

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4; уродженця м. Конотоп, Сумської області; українця; громадянина України; із повною загальною середньою освітою; не працюючого; не одруженого; раніше судимого 17.03.1999 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ст. 140 ч. 3, ст. 140 ч. 2, ст. 81 ч. 3, ст. 42 КК України (1960 року) до 4-х років позбавлення волі; 03.07.2001 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ст. 140, ч. 3, ст. 43 КК України (1960 року) до 4-х років позбавлення волі; 20.10.2009 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області за  ст. ст. 185, ч. 3, 185 ч. 3, 186 ч. 3 до 6 років позбавлення волі; проживає АДРЕСА_2, –

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, -                  

в с т а н о в и в :

В ніч на 21.05.2009 року підсудний ОСОБА_2 за попередньою змовою з підсудним ОСОБА_3, таємно від оточуючих, шляхом зриву навісних замків, проникли до приміщення поштового відділення с. Красне Бахмацького району Чернігівської області, звідки скоїли крадіжку грошей в сумі 850 гривень 28 копійок, оцинкованого відра вартістю 26 гривень, ритуальної корзини вартістю 25 гривень, жареного соняху в кількості 20 упаковок, по ціні 1.70 гривень за штуку на загальну суму 34 гривні, жакардованих рушників в кількості 5 шт., по ціні 21 гривня за штуку на загальну суму 105 гривень, консерви шпротів в кількості 4 шт., по ціні 7.95 гривень за штуку на загальну суму 31,80 гривні, консерви кільки в кількості 5 шт., по ціні 3,50 гривень за штуку на загальну суму 17,50 гривень, консерви сардини в кількості 3 шт., по ціні 8 гривень за штуку на загальну суму 24 гривні, електричні лампочки в кількості 2 шт., по ціні 1.65 гривень за штуку на загальну суму 3.30 гривні, пральний порошок в кількості 18 шт., по ціні 8,20 гривень за штуку на загальну суму 147,60 гривень, приправи в кількості 2 шт., по ціні 2 гривні за штуку на загальну суму 4 гривні, лотерейних білетів в кількості 11 шт., по ціні 2 гривні за штуку на загальну суму 22 гривні , конвертів маркованих в кількості 15 шт., по ціні 1,70 гривень за штуку на загальну суму 25.50 гривень, поштових марок в кількості 15 шт., на загальну суму 10,46 гривень , посилки в кількості 3 шт., на загальну суму 575,54 гривень, чим завдали Центру поштового зв’язку №6 «Укрпошта» матеріальних збитків на загальну суму 1 901 гривня 98 копійок.

Підсудний ОСОБА_2 допитаний у судовому засіданні, вину у пред’явленому обвинуваченні визнав частково, дав відмінні свідчення ніж давав на досудовому слідстві, пояснив, що крім грошей на поштовому відділені вони з ОСОБА_3 більш нічого не крали, на до судовому слідстві себе обговорив та розписався в протоколі явки з повинною під фізичним тиском працівників міліції.

Підсудний ОСОБА_3 допитаний у судовому засіданні, вину у пред’явленому обвинуваченні визнав частково дав відмінні свідчення ніж давав на досудовому слідстві, пояснив, що гроші на поштовому відділені він особисто викрав із сейфу, інших товарно-матеріальних цінностей вони разом з ОСОБА_2 не крали, на до судовому слідстві себе обговорив під фізичним тиском працівників міліції.

Між тим, не зважаючи на часткове заперечення підсудними вини у пред’явленому обвинуваченні обставини скоєння ними злочину достовірно встановлені судом, стверджується доказами, які були розглянуті в судовому засіданні, зокрема, показаннями свідків, іншими перевіреними судом доказами, в тому числі і матеріалами досудового слідства.

Допитана в якості свідка ОСОБА_4 підтримала свої свідчення надані на досудовому слідстві в повному обсязі та в судовому засіданні пояснила, що працює начальником відділення поштового зв’язку в с. Красне Бахмацького району Чернігівської області. 21.05.2009 року їй повідомили на мобільний телефон, що на поштовому відділені відкриті вхідні двері. Приїхавши до пошти вона виявила, що навісний замок на вхідних дверях зламаний, зайшовши у поштове відділення вона виявила, що відбулася крадіжка грошей в сумі 850 гривень, лотереї та інших матеріальних цінностей. Після чого вона зателефонувала своєму начальнику і доповіла, про те, що сталося, а він викликав працівників міліції.

Свідок ОСОБА_5 підтримав свої свідчення дані на досудовому слідстві та в судовому засіданні пояснив, що 20.05.2009 року йому на мобільний телефон зателефонував його двоюрідний брат ОСОБА_3 і попросив звозити його і його товариша ОСОБА_2 в с. Красне Бахмацького району Чернігівської області до дівчини. В с. Красному він заїхав за автобусну зупинку, де висадив ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Він чекав їх близько години, коли вони повернулись у одного з них були речі, які точно він не розглядав. Речі вони поклали в багажник його автомобіля, після чого він відвіз ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 до дому, де вони забрали з автомобіля речі.

Показання підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо не здійснення крадіжки товарно-матеріальних цінностей з відділення поштового зв’язку надані в судовому засіданні суд розцінює як спосіб захисту власних інтересів, вони переслідують мету уникнути кримінальної відповідальності за скоєне, а тому їх суд відхиляє. При цьому, враховує їх свідчення на досудовому слідстві та те, що згідно із дослідженими в судовому засіданні матеріалами перевірки про відмову в порушенні кримінальної справи, факт психологічного та фізичного тиску на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в процесі досудового слідства по даній кримінальній справі підтверджений не був.

Суд знаходить, що показання свідка ОСОБА_4 надані як, на досудовому слідстві так і в судовому засіданні, як і показання свідка ОСОБА_6 логічно пов’язані між собою, узгоджуються з матеріалами справи і можуть бути покладені в основу обвинувального вироку.

Крім цього, обставини скоєного стверджуються заявою про крадіжку начальника поштового відділення с. Красне Бахмацького району Чернігівської області (а.с.11), яка стала приводом для порушення кримінальної справи; протоколом огляду місця події – поштового відділення, яке знаходиться за адресою: вул. Центральна, буд. с. Красне Бахмацького району Чернігівської області (а.с.12-14), в результаті якого було виявлено сліди злочину, з’ясована обстановка злочину; протоколом явки з повинною (а.с. 24), згідно із яким підсудний ОСОБА_2 добровільно повідомив про вчинений злочин; протоколом відтворення обстановки та обставин події за участі ОСОБА_2 (а.с. 50-51), який підтверджує результати його допиту, дані, одержані при провадженні огляду; протоколом відтворення обстановки та обставин події за участі ОСОБА_3 (а.с. 52-53), який підтверджує результати його допиту, дані, одержані при провадженні огляду; власним визнанням вини підсудними на досудовому слідстві (а.с. 63-64); свідченнями наданими в судовому засіданні.

Оцінюючи зазначені докази, суд визнає їх належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують вину підсудних, вони передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.

Суд, всебічно, повно і об’єктивно розглянувши всі обставини справи в їх сукупності, знаходить, що дії підсудного ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ст. 185 ч. 3 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у приміщення. Правильною є кваліфікація і дій ОСОБА_3 за ст. 185 ч. 3 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у приміщення. Вина їх у скоєному доведена у повному обсязі.

Вирішуючи питання про міру покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує тяжкість вчиненого ним злочину, що є тяжким злочином; особу винного – його молодий вік, сімейний стан, наявність посередніх характеристик; за відсутністю обставин, які пом’якшують покарання та обтяжують відповідальність; зважаючи на те, що підсудний вже тричі притягався до кримінальної відповідальності за скоєння аналогічних злочинів, крім того, після попередньої судимості не став на шлях виправлення, доходить висновку, що відсутні підстави для обрання стосовно нього покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, але обираючи таке, є підстави обрати його не в межах максимальної санкції закону, що є необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів. Остаточне покарання належить призначити за сукупністю злочинів, підстав для обрання більш м’яких або тяжких покарань суд не знаходить.

Вирішуючи питання про міру покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує тяжкість вчиненого ним злочину, що є тяжким злочином; особу винного – його вік; сімейний стан, наявність посередніх характеристик; за відсутністю обставин, які пом’якшують та обтяжують відповідальність; зважаючи на те, що підсудний вже тричі притягався до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини, крім того, після попередньої судимості не став на шлях виправлення, доходить висновку, що відсутні підстави для обрання стосовно нього покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, але обираючи таке, є підстави обрати його не в межах максимальної санкції закону, що є необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів. Остаточне покарання належить призначити за сукупністю злочинів, підстав для обрання більш м’яких або тяжких покарань суд не знаходить.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 засуджені вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 20.10.2009 року до 5 (п’яти) та 6 (шести) років позбавлення волі відповідно. Злочин вчинили до постановлення попереднього вироку, а тому до них слід застосувати ч.4 ст.70 КК України та призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань.

Виходячи з вищевикладеного при призначенні підсудним покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами і доповненнями, та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Судові витрати та речові докази по справі відсутні. Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд –

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним за ст. 185 ч. 3 КК України і призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч. 4 КК України за сукупністю злочинів частково приєднати ОСОБА_2 покарання за вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 20.10.2010 року у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі і остаточно призначити покарання – 5 (п’ять) років позбавлення волі.

Зарахувати ОСОБА_2 в строк відбуття покарання частково відбуте ним покарання за вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 20.10.2009 року і початок строку відбуття покарання слід рахувати з 23 червня 2009 року.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 залишити тримання під вартою в УВП № 31 м. Новгород-Сіверська.

ОСОБА_3 визнати винним за ст. 185 ч. 3 КК України і призначити покарання у вигляді 5 (п’яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів частково приєднати ОСОБА_3 покарання за вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 20.10.2010 року у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі і остаточно призначити покарання – 6 (шість) років позбавлення волі.

Зарахувати ОСОБА_3 в строк відбуття покарання частково відбуте ним покарання за вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 20.10.2009 року і початок строку відбуття покарання слід рахувати з 23 червня 2009 року.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 залишити тримання під вартою в УВП № 31 м. Новгород-Сіверська.

На вирок можуть бути подані апеляції до Апеляційного суду Чернігівської області через Бахмацький районний суд Чернігівської області протягом 15 діб із моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий                                                                                                                        Пархоменко П.І.