Справа №22ц-1713/2010 Головуючий у 1 інстанції: Сбітнєв В.Є.
Доповідач: Савченко В.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
6 липня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
Головуючого: Савченко В.О.
Суддів: Медведєвої Л.П., Свинцової Л.М.,
За участю секретаря: Глазкової Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_5
на рішення Артемівського районного суду Луганської області від 27 січня 2010 року
по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу, -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Артемівського районного суду м. Луганська від 27 січня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено, а саме: шлюб між ОСОБА_5 і ОСОБА_6, зареєстрований 03 грудня 1983 року Ленінським відділом РАГС міста Ворошиловграда, актовий запис № 1116, розірвано.
В апеляційній скарзі відповідачем ставиться питання скасування рішення суду першої інстанції, у зв’язку із неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, і, як наслідок, порушення норм процесуального права, та ухвалення по справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Обговоривши доводи апеляційної скарги відповідача, заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинне бути законним і обґрунтованим лише на тих доказах, що були досліджені в судовому засіданні. Цим вимогам закону оскаржене рішення відповідає в повній мірі.
З матеріалів справи вбачається що сторони перебувають у шлюбі з 03 грудня 1983 року. Неповнолітніх дітей не мають.
Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необхідність розірвання шлюбу між сторонами, оскільки шлюбні відносини між ними припинено у 2008 році через різного характеру сварки , в строк, наданий для примирення , відношення між подружжям не покращілося.
Так, згідно ухвали Артемівського районного суду м. Луганська від 20 липня 2009 року, було задоволено клопотання про надання строку для примирення, сторонам було надано строк для примирення 2 місяці (а.с. 22).
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Під час розгляду справи судом першої інстанції, а також під час розгляду справи судом апеляційної інстанції відповідачем не були наведені докази підтвердження своїх заперечень,
У судовому засіданні 26 січня 2010 року відповідач надав суду пояснення про те, що наданий судом строк для примирення нічого не дав, вони із позивачкою не примирилися (а.с. 47).
Відповідно до ч. 1 ст. 111 СК України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства, тоді як відповідно до ч. 2 ст. 112 цього Кодексу, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Таким чином, доводи апелянта про те, що судом не були вжиті заходи до примирення сторін не можуть бути взяті до уваги судом апеляційної інстанції.
Посилання апелянта на те, що позивачка страждає алкогольною залежністю і не може проживати сама, є недієздатною, а й тому шлюб не може бути розірваним, на увагу не заслуговують.
Так, дійсно відповідно до наявних у матеріалах справи епікризів, позивачка у період з 21 липня 2000 року по 12 вересня 2000 року та у період з 16 лютого 2006 року по 10 березня 2006 року перебувала на лікуванні у Луганському обласному наркологічному диспансері із діагнозом «психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю» (а.с. 50-51).
Як вбачається із висновків акту амбулаторної комісійної судово-психіатричної експертизи № 568 від 07 жовтня 2009 року, ОСОБА_6 хронічним психічним розладом не страждає. У неї були виявлені лише ознаки неврастенії, рецидивуюча течія, астено-депресивний синдром, ремісія у акцентуйованій за істероїдним типом особистості, що, однак, не позбавляло її здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с. 32-35).
І, таким чином, доводи апелянта про те, що зазначені епікризи та акт вказують на алкогольну залежність позивачки і її нездатність вирішувати питання пов’язані із припиненням шлюбних відносин спростовуються зазначеними доказами. Позивачка не визнана у встановленому законом порядку недієздатною і підстав для неможливості розгляду справи з її участю суд першої інстанції не мав.
Обґрунтовуючи вимоги про скасування рішення суду , апелянт посилається на те, що має із позивачкою спільне майно – квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1, якою остання може розпорядитися, будучи у стані алкогольного сп’яніння, що може позбавити її житла,а також ускладнити його, відповідача, проживання у квартирі.
Зазначені доводи апеляційної скарги не можуть бути взяті судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки відповідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Предметом розгляду справи судом першої інстанції були вимоги про розірвання шлюбу. Звертаючись до суду із позовом, позивачка зазначала, що питання про поділ спільно нажитого із відповідачем майна буде вирішуватися нею у окремому провадженні.
Враховуючи викладене, наявність такого майна і побоювань відповідача стосовно можливості проживання у квартирі не можуть бути підставою скасування судового рішення.
Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив усі обставини справи, надані суду докази, надав їм належну правову оцінку, а тому підстави для скасування рішення суду відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України, .апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 – відхилити.
Рішення Артемівського районного суду Луганської області від 27 січня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу – залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно. Касаційна скарга може бути подана до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: