Справа № 1-242

                                                    2010 рік

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    30 червня 2010 року             Галицький районний суд міста Львова

в складі: головуючого – судді    Романюка М.Ф.

              при секретарі          Іванчуку М.Р.

              за участю прокурора    Цьвока Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львова, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого проживаючого в АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.355 КК України, -

в с т а н о в и в:

      08.05.2010 року біля 22.00 год ОСОБА_1 з метою зустрічі з ОСОБА_2, направився в будинок останнього, що знаходиться в АДРЕСА_2, та попросив невідомого хлопця, який знаходився в підїзді будинку, щоб останній подзвонив в двері квартири ОСОБА_2, а коли той відчинив двері, то ОСОБА_1 представив ОСОБА_2 усну вимогу про повернення залишку грошового боргу в сумі 60 грн. Коли ОСОБА_2 відмовився повертати гроші мотивуючи їх відсутністю, ОСОБА_1 з метою примушування до виконання цивільно-правових відносин ОСОБА_2, розпочав останньому наносити удари в область голови, завдавши йому легких тілесних ушкоджень, після чого зайшов в квартиру та забрав з квартири відео програвач LG- вартістю 500 грн., який належав матері ОСОБА_2 та при виході з квартири повідомив, що поверне відео програвач, при умові, що ОСОБА_2 поверне йому борг в сумі 60 грн.  

    Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у інкримінованому йому злочині визнав повністю, про обставини вчинення злочину дав покази, аналогічні викладеному в описовій частині вироку та пояснив, що в березні 2010р. він позичив ОСОБА_2 гроші в сумі 100 грн. ОСОБА_3 повернув йому тільки 40 грн., а решту грошей відмовлявся повертати. З метою повернення решти грошей 08.05.2010 року біля 22.00 год він направився в будинок ОСОБА_2, що знаходиться в АДРЕСА_2, та попросив невідомого хлопця, який знаходився в підїзді будинку, щоб останній подзвонив в двері квартири ОСОБА_2, а коли той відчинив двері, то він представив ОСОБА_2 усну вимогу про повернення залишку грошового боргу в сумі 60 грн. Коли ОСОБА_2 відмовився повертати гроші мотивуючи їх відсутністю, з метою примушування до виконання цивільно-правових відносин він розпочав наносити йому удари в область голови, після чого зайшов в квартиру та забрав з квартири відео програвач LG- вартістю 500 грн., який належав матері ОСОБА_2 та при виході з квартири повідомив, що поверне відео програвач, при умові, що ОСОБА_2 поверне йому борг в сумі 60 грн. Щиро кається, просить суд суворо не карати.

Крім повного визнання своєї вини підсудним у вчиненому злочині, його вина у вчиненні інкримінованого злочину повністю та об’єктивно стверджується зібраними в ході судового слідства доказами, однак суд визнає недоцільним дослідження цих доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки цього не заперечують учасники судового розгляду і такі ніким не оспорюються.

Оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеним, що підсудний ОСОБА_1 вчинив примушування до виконання цивільно-правових зобов’язань, поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров'я, тобто вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.355 КК України.

Обираючи вид та міру покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, особу підсудного, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні двох малолітніх дітей.

     Пом’якшуючі покарання обставини – щире каяття

     Обтяжуючих покарання обставин суд не знаходить.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що підсудному слід  призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії.

Однак враховуючи тяжкість злочину, особу винного, обставини справи, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання засудженого можливе без відбування покарання, відповідно до ст.75 КК України, і ОСОБА_1 слід звільнити від відбування покарання з випробуванням.

Речові докази по справі слід залишити потерпілій ОСОБА_4

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 355 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов’язок повідомляти органи кримінально – виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід, щодо засудженого ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу, залишити раніше обраний – підписку про невиїзд.

Речові докази по справі – залишити потерпілій ОСОБА_4.(а.с.19-21).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.

Суддя                                                   М.Ф.Романюк