Справа № 2 - 512

2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

21 липня 2010 року

Сарненський районний суд Рівненської області

одноособово суддя Березень Ю. В.

при секретарі Кудіній А. Р.,

за участю представника позивачки ОСОБА_1,

 представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Сарни справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Приватного сільськогосподарського підприємства „Мрія” про визнання недійсним договору купівлі-продажу, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернулась з позовом до ОСОБА_4, Приватного сільськогосподарського підприємства „Мрія” про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору від 23 травня 2002 року купівлі-продажу складу по АДРЕСА_1 в 50 метрах на схід від будівлі адміністративного приміщення ПСП „Мрія” по вул. Варшавській, 8. В обґрунтування позову посилалась на те, що 11 лютого 2002 року згідно накладної № 40 від 11 лютого 2002 року придбала у ПСП „Мрія” частину спірного нерухомого майна.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 позов підтримала, пояснивши, що укладеним спірним договором порушені права позивачки як власниці частини приміщення. ПСП „Мрія” на момент укладення договору не було власником частини майна, яке було реалізоване, а тому не мало права його продавати відповідачу ОСОБА_4 Оскільки договір суперечить вимогам ст. 225 ЦК Української РСР 1963 року, просила його визнати недійсним. Строк давності позивачкою не порушений, оскільки про порушення своїх прав вона довідалась у 2009 році.

Відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_2 позову не визнали, зазначивши про відсутність у ОСОБА_3 прав на майно ОСОБА_4 та відсутність у неї повноважень та підстав оспорювати укладений договір. Позивачкою пропущений строк давності звернення до суду з позовом.

Представник відповідача - Приватного сільськогосподарського підприємства „Мрія” в судове засідання не з’явився, про відкладення розгляду справи не заявив.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторони, яка не з’явилась.

 Заслухавши пояснення представників сторін, відповідача ОСОБА_4, свідка ОСОБА_5, дослідивши документи і матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані, а тому не підлягають задоволенню.

16 серпня 2002 року рішенням Сарненського районного суду за ОСОБА_4 визнане право власності на спірне приміщення по АДРЕСА_1 в 50 метрах на схід від будівлі адміністративного приміщення ПСП „Мрія” по вул. Варшавській, 8, ухвалою цього ж суду від  27 вересня 2005 року виправлена допущена в ньому описка щодо площі цього приміщення.

Ухвалою судді Апеляційного суду Рівненської області від 30 червня 2009 року, якою відмовлено у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_3  на рішення Сарненського суду від 16 серпня 2002 року, встановлено, що ОСОБА_4 зареєстрував право власності на спірне приміщення 17 жовтня 2005 року. ОСОБА_3 не наведено жодних належних доказів, які б свідчили про порушення її прав власника чи користувача спірного приміщення, не встановлено обставин, що при винесенні оскаржуваного рішення суд вирішив питання про права та обов’язки ОСОБА_3

Враховуючи те, що у відповідності до вимог ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь особи, щодо яких встановлені ці обставини, обставини належності ОСОБА_3 нерухомого майна, яке зареєстроване за ОСОБА_4, не підлягають дослідженню та доказуванню.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних, або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до вимог ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Статтею 215 ЦК України передбачена можливість заінтересованої особи заперечувати дійсність правочину в т. ч. з підстав недодержання вимог закону в момент його вчинення.

Оскільки ОСОБА_3 заявлена вимога про визнання недійсним укладеного договору, однак права, свободи та інтереси позивачки цим договором не порушені, у задоволенні її позову слід відмовити як у заявленому без достатніх підстав.

 На підставі  викладеного, керуючись ст.ст. 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Приватного сільськогосподарського підприємства „Мрія” про визнання недійсним договору купівлі-продажу відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Звільнити позивачку від сплати судового збору на підставі п. 18 ст. 4 Декрету КМ України „Про державне мито”.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Рівненської області через Сарненський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: