Справа № 2- 340/10

                                                   З А О Ч Н Е          Р І Ш Е Н Н Я

                                                   І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

20 липня  2010 року  

Сарненський районний суд Рівненської області в складі :

        головуючий суддя         -        Товстика  І.В.

        при секретарі                 -         Полупан Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сарни цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, припинення права власності на частку у спільному майні,-

                                                                  В С Т А Н О В И В :

            ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися із позовом до ОСОБА_4 про виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, припинення права власності на частку у спільному майні.

            Позивачі в обґрунтування позовних вимог вказують, що рішенням Сарненського районного суду від 20.10.2008 року, яке набрало законної сили, житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 визнаний спільною сумісною власністю їх та ОСОБА_4 в рівних частинах, 25.02.2009 року Рівненським ОБТІ проведена реєстрація права власності за сторонами по 1/4 частині кожному.

           ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3  покликаються на те, що відповідач не проживає у спірному будинку, не приймає участі у витратах на його утримання, в зв»язку з чим просять виділити в натурі 1/4 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 ОСОБА_4

            Позивачі в порядку ст.31 ЦПК України подали заяву про зміну позовних вимог, просять припинити право власності на 1/4 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 та визнати за ними право власності на дану частину, посилаючись на те, що згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи поділ спірного будинковолодіння в натурі неможливий.

           Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 підтримали позовні вимоги в повному об"єм і дали пояснення згідно заяви.

           Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином згідно поштової розписки про вручення судової повістки; про причину неявки не повідомив.

           Зі згоди  позивачів суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

           Суд, заслухавши пояснення позивачів, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення зі слідуючих підстав.

            Рішенням Сарненського районного суду від 20.10.2008 року, яке набрало законної сили, житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 визнаний спільною сумісною власністю ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частинах.

           Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.02.2009 року, повідомлення Рівненського ОБТІ від 06.05.2010 року за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 зареєстровано право приватної спільної часткової власності на на 1/4 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 за кожним, що підтверджується також даними технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок  по АДРЕСА_1.

            Із висновку судової будівельно-технічної експертизи від 29.01.2010 року встановлено, що ринкова вартість будинковолодіння по АДРЕСА_1 становить 285 400 грн., виділ в натурі 1/4 частини  будинковолодіння по АДРЕСА_1 неможливий, вартість 1/4 частки становить 71 350 грн.

           Відповідно до ч.1 ст.365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім»ї.

            Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які є співвласниками будинковолодіння по АДРЕСА_1, є близькими родичами і членами однієї сім»ї, їм на праві приватної власності належить фактично 3/4 частини спірного будинковолодіння, тобто частка відповідача, який не є членом сім»ї позивачів, є незначною і не може бути виділена в натурі, так як будинковолодіння є неподільним; крім того спільне володіння і користування нерухомим майном неможливе, оскільки ОСОБА_1 і ОСОБА_4 розірвали шлюб 20.06.2006 року згідно свідоцтва про розірвання шлюбу, відповідач ніколи не проживав і не проживає в будинку по АДРЕСА_1, що підтверджується актами перевірки житлового приміщення від 12.08., 25.09., 10.11.2009 року; також припинення права власності не завдасть істотної шкоди відповідачу, який має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 як встановлено із пояснень ОСОБА_2, яка є власником даної квартири, що передала її для користування ОСОБА_4, який там і проживає, членів сім»ї не має, так як дочка ОСОБА_5 проживає з матір»ю ОСОБА_1 по АДРЕСА_1.

            Згідно квитанції №109 від 20.07.2010 року позивачі внесли на депозитний рахунок суду 71 350 грн. вартості частки у спільному майні  ОСОБА_4

           Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачів про припинення права власності на частку у спільному майні ОСОБА_4 та стягнення вартості частки майна з інших співвласників, визнання за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 права спільної часткової власності в рівних частках на будинковолодіння по АДРЕСА_1 є законними та обґрунтованими, підлягають до задоволення.

            Керуючись ст.365 ЦК України, ст.ст. 5, 6, 212-215, 256, 224-226  ЦПК України, суд -

                                                              В И Р І Ш И В :

              Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, припинення права власності на частку у спільному майні задовольнити.

             Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_4 на 1/4 частину будинковолодіння по АДРЕСА_1.

             Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 71350 ( сімдесят одну тисячу триста п»ятдесят) грн. вартості 1/4 частину будинковолодіння по АДРЕСА_1.

              Визнати за  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 право спільної часткової власності в рівних частках на будинковолодіння по АДРЕСА_1.

               Стягнути з ОСОБА_4  державне мито в сумі 71,35 грн.в дохід держави.

    Рішення може бути оскаржене позивачами до  апеляційного суду Рівненської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення; заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

                                      СУДДЯ: підпис                              Копія вірна

                 СУДДЯ САРНЕНСЬКОГО

                     РАЙОННОГО СУДУ                                       ТОВСТИКА І.В.