Справа № 2-900/10

                                                          Р І Ш Е Н Н Я

                                              І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

22 липня 2010 року Сарненський районний суд Рівненської області в складі :

головуючий суддя              -           ТОВСТИКА І.В.

при секретарі                       -           ПОЛУПАН Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сарни справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області про визнання неправомірними дій, зобов»язання зробити перерахунок пенсії ,-  

                                                       В С Т А Н О В И В :                        

           ОСОБА_1 звернувся із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області про визнання неправомірними дій, зобов»язання зробити перерахунок пенсії.  

              Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що є інвалідом ІІІ групи по захворюванню, яке пов"язане з наслідками Чорнобильської катастрофи, а тому має право на отримання пенсії в розмірі, передбаченому ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, що діяла до прийняття Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року), що становить 6 мінімальних пенсій за віком інваліду ІІІ групи та на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю згідно ст. 50 цього Закону в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, оскільки рішенням Конституційного Суду України визнані неконституційними  положення даного Закону про те, що розмір пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України, в зв"язку з чим просить визнати неправомірними дії відповідача у відмові здійснити перерахунок та виплату пенсії за період з 01.11.2009 року та зобов"язати Управління ПФУ в Сарненському районі  нараховувати і виплачувати пенсію у вищезазначених розмірах в подальшому, зокрема з 01.01., з 02.03., з 01.04.2010 року.

    Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав і дав пояснення згідно заяви.

    Представник відповідача УПФУ в Сарненському районі Янцевич К.В. позов не визнала, про що подала письмові заперечення, в яких посилається на те, що при здійсненні повноважень в сфері соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідач керується нормативними актами Кабінету Міністрів України, які є обов"язковими до виконання, зокрема, Постановами №530 від 28.05.2008 року та № 654 від 16.07.2008 року, на підставі яких нараховувалась і виплачувалась з травня 2008 року  по даний час пенсія позивачу як інваліду ІІІ групи в межах коштів, які надходили з Державного бюджету на виплату даної пенсії, крім того, вимога щодо нарахування пенсії в подальшому є необґрунтованою, так як відповідачем не можуть вчинятись певні дії в майбутньому без порушення пенсійних прав позивача, а тому просить відмовити у задоволенні позову.

    Суд, заслухавши пояснення, позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, вважає, що позов не підлягає до задоволення зі слідуючих підстав.    

            Згідно довідки № 95/03-16  ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Сарненському районі і отримує пенсію по інвалідності, передбачену ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров"ю особам, віднесеним до категорії 1, передбачену ст. 50 цього Закону, але з урахуванням положень постанов Кабінету Міністрів України № 1 від 3.01.2002 року, № 530 від 28.05.2008 року, №654 від 16.07.2008 року.

            ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорія 1, є інвалідом ІІІ групи по захворюванню, яке пов"язане з наслідками Чорнобильської катастрофи з 20.05.2009 року згідно оглянутих копій посвідчень та висновку.

           Відповідно до ст.49 Закону № 796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4  встановлюються у вигляді : а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

           Частиною 4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, що діяла до прийняття Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року) передбачено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв"язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема , по  ІІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.

             Статтею 50 Закону України  "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, що діяла до прийняття Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року) визначено, що особам, віднесених до категорії 1 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров"ю у розмірах: інвалідам ІІІ групи - 50 % мінімальної пенсії за віком.

            Судом достовірно встановлено із висновку Рівненської спеціалізованої онкорадіологічної МСЕК №163234, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи по захворюванню, яке пов"язане з наслідками аварії на ЧАЕС з 20.05.2009 року, група інвалідності встановлена до 01.06.2012 року.

    Пунктом 7 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв"язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

    Відповідно до пункту 4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв"язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою КМУ від 20.05.1997 року № 523 - в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв"язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по І1І групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.

    Згідно ст.ст.63,67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  фінансування витрат, пов"язаних з реалізацією цього закону здійснюється за рахунок Державного бюджету, конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України.

    Таким чином, судом достовірно встановлено, що конкретний розмір пенсії, доплати, компенсації, яка виплачується за рахунок коштів Державного бюджету, визначається Кабінетом Міністрів України, який забезпечує проведення політики у сфері соціального захисту згідно п.3 ст.116 Конституції України.

    Відповідно до п.4 Постанови Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.2008 року "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" інвалідам, щодо яких встановлено причинний зв"язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою встановлено пенсії в таких розмірах: І групи - 710 грн., ІІ групи - 655 грн., ІІІ групи - 600 грн., у дітей-інвалідів - 380 грн.

    Згідно п.4 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров"ю встановлюється у розмірі: інвалідам ІІІ групи - 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність..  

    У зв"язку з відсутністю у Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  положень, які б встановлювали розмір мінімальної пенсії за віком для визначення розміру пенсій по інвалідності за ст.54 даного Закону, суд вважає, що відповідач Управління ПФУ в Сарненському районі при визначенні позивачу розміру пенсійної виплати в 2008, 2009 роках правомірно керувався постановами Кабінету Міністрів України, які на момент їх застосування були чинними та неконституційними не визнавались.

    Суд критично оцінює посилання позивача на залежність розміру пенсії по інвалідності від розміру прожиткового мінімуму, так як дані посилання не відповідають чинному законодавству, оскільки відповідні положення ст.ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", які були визнані неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, не були відновлені Верховною Радою України в редакції, чинній до внесення змін до нього, в зв"язку з чим суд приходить до висновку, що розмір пенсії по інвалідності, яка пов"язана з наслідками аварії на ЧАЕС, визначається відповідно до вищезазначених постанов Кабінету Міністрів України.

    Також, слід зазначити, що визначення мінімального розміру пенсії за віком міститься лише в статті 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", якою встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, визначений цією статтею, застосовується виключно для пенсій, призначених за Законом України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", який не може бути застосований для перерахунку пенсій за Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в зв"язку з чим суд приходить до висновку, що відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та Законами України, що спростовує доводи позивача про порушення її пенсійних прав.

     Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача нараховувати пенсію відповідно до ст.ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, що діяла до прийняття Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року) надалі при нарахуванні пенсії, то вказана вимога не підлягає до задоволення, оскільки відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб"єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, тобто є неможливим зобов"язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти порушення пенсійних прав позивача в майбутньому.

    Керуючись ст. 213-215 Цивільно - процесуального кодексу України, суд,-

                                                                 В  И  Р  І  Ш  И  В  :

    У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку пенсії по інвалідності, зобов»язання зробити перерахунок пенсії по інвалідності в 2009 – 2010 роках   відмовити.      

           Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10-ти днів з дня його проголошення, якщо у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження не будуть подані така заява або апеляційна скарга, то рішення набирає законної сили.

                                      СУДДЯ : підпис                          Копія вірна

                           СУДДЯ САРНЕНСЬКОГО

                               РАЙОННОГО СУДУ                              ТОВСТИКА І.В.