Справа № 1-231/

 2010 рік

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2010 року                Галицький районний суд м. Львова

в складі:  головуючого – судді     Романюка М.Ф.

           при секретарі           Іванчуку М.Р.

за участю: прокурора               Мельник О.М.              

  адвоката               ОСОБА_1

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Львова, українця, громадянина України, раніше не судимого, одруженого, з середньою освітою, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, -

                        в с т а н о в и в :

26.02.2010 року близько 23.00 год. ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння в групі з невстановленою слідством особою, через балкон проникли в приміщення квартири №АДРЕСА_2 звідки викрали майно ОСОБА_3, а саме 12 пар дверних ручок вартістю 400 грн. кожна пара.

Крім цього, 28.02.2010 року близько 20.00 год. ОСОБА_2 в групі з невстановленою слідством особою, через балкон проникли в приміщення квартири №АДРЕСА_2 звідки викрали майно ОСОБА_3, а саме два плафони вартістю 50 гривень кожен, одну віконну ручку вартістю 50 грн., заподіявши ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 4950 грн.

     Підсудний в судовому засіданні свою вину у інкримінованому йому злочині визнав повністю про обставини вчинення злочину дав покази, аналогічні викладеному в описовій частині вироку   та додатково пояснив, що 26.02.2010 року близько 23.00 год. він з візуально знайомим на ім'я ОСОБА_4 через балкон проникли в приміщення квартири №АДРЕСА_2 звідки викрали майно, а саме 12 пар дверних ручок. Крім цього, 28.02.2010 року він знову з візуально знайомим на ім'я ОСОБА_4, через балкон проникли в приміщення квартири №АДРЕСА_2 звідки викрали два плафони та одну віконну ручку. У вчиненому щиро розкаюється. Просить суворо не карати.

Крім повного визнання своєї вини підсудним у вчиненому злочині, його вина у вчиненні інкримінованого злочину повністю та об’єктивно стверджується зібраними в ході судового слідства доказами, а саме:

-   показами потерпілого ОСОБА_3, який в судовому засіданні показав, що в його власності перебуває квартира №АДРЕСА_2, однак в даній квартирі ніхто не проживає, так як в квартирі проводиться ремонт і час від часу він її навідує. 27.02.2010 року прийшовши в вищевказану квартиру він виявив, що з квартири викрадено його майно, а саме 12 пар дверних ручок, в квартирі також були відчинені віконні двері кімнати та вікно, зачинивши які він поїхав в м.Буськ. 01.03.2010 року близько 10.00 год він знову приїхав в вищевказану квартиру та побачив, що відкриті балконні двері та одне вікно, виявивши, що викрадено два плафони, дверну ручку та інші речі, після чого звернувся в міліцію;

-  протоколом вилучення від 01.03.2010р. /а.с.15/, згідно якого у ОСОБА_2 було вилучено спортивну сумку, в якій знаходились два плафони та одна віконна ручка;

-  висновком дактилоскопічної експертизи №4/123 від 23.03.2010р. /а.с.56-64/, згідно якого сліди долоні руки на відрізках клейкої прозорої стрічки №5 та №6, вилучених при огляді місця події в квартирі №АДРЕСА_2, залишений долонею лівої руки ОСОБА_2

Оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеним, що підсудний ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникнення в житло, тобто вчинив злочин, передбачений ст. 185 ч. 3 КК України.

      Обираючи вид та міру покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу підсудного,  позитивно характеризуючогося за місцем проживання, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей.

Пом’якшуюча покарання обставина – щиро розкаюється у вчиненому.

Обтяжуюча покарання обставина – вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що підсудному слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії.

Однак враховуючи тяжкість злочину, особу винного, обставини справи, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання засудженого можливе без відбування покарання, відповідно до ст.75 КК України, ОСОБА_2 слід звільнити від відбування покарання з випробуванням.

     Речові докази по справі слід повернути потерпілому ОСОБА_3

З підсудного підлягають стягненню судові витрати за проведення експертизи в сумі 300 грн. 48 коп.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд, -

                        з а с у д и в :

ОСОБА_2  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 обов’язок повідомляти органи кримінально – виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.

 Запобіжний захід   засудженому ОСОБА_2   до вступу вироку в законну силу, залишити раніше обраний – підписку про не виїзд.

Речові докази по справі:  

два плафони (один з яких в пошкодженому стані) та віконну ручку – повернути ОСОБА_3 (а.с.16-17);

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 в користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Львівській області 300 грн. 48 коп. судових витрат за проведення експертизи.

      Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.

Суддя                                              М.Ф.Романюк