Справа №22ц-4974/2010 Головуючий у 1 інстанції: Соловей Р.С.
Доповідач: Савченко В.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 липня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
Головуючого: Савченко В.О.
Суддів: Карташова О.Ю., Свинцової Л.М.
За участю секретаря: Соколовій О.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_5 та ОСОБА_6
на рішення Брянківського міського суду Луганської області від 26 березня 2010 року та додаткового рішення суду від 13 травня 2010 року)
по справі за позовом ОСОБА_7 до виконавчого комітету Брянківської міської ради, Управління житлово-комунального господарства Брянківської міської ради, Комунального підприємства «Житловик-2», Брянківського МВ УМВС України в Луганській області в особі Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб до ОСОБА_5 у її інтересах неповнолітнього ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9, третя особа – Служба у справах дітей Брянківської міської ради, про визнання незаконними та скасування рішення виконавчого комітету міської ради, розпорядження УЖКГ міської ради, про визнання недійсним ордера на квартиру, свідоцтва про права власності на житло, про зобов’язання припинити реєстрацію місця проживання, про виселення з квартири, визнання права користування квартирою, зобов’язання зареєструвати місце проживання, вселення у квартиру, відшкодування грошової компенсації моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Брянківського міського суду Луганської області від 26 березня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_7 задоволені частково, а саме:
? визнано незаконним і скасовано рішення виконавчого комітету Брянківської міської ради № 348 від 16 вересня 2008 року про надання ОСОБА_5 на родину з чотирьох осіб квартири АДРЕСА_1,
? визнано недійсним ордер на жиле приміщення № 110 від 19 вересня 2008 року, виданий ОСОБА_5 на право зайняття квартири АДРЕСА_1 разом з членами сім’ї ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на підставі рішення виконавчого комітету Брянківської міської ради № 348 від 16 вересня 2008 року,
? визнано незаконним та скасовано розпорядження Управління житлово-комунального господарства Брянківської міської ради № 444 від 06 жовтня 2008 року про передачу квартири АДРЕСА_1 в приватну спільну сумісну власність ОСОБА_5 та членам її сім’ї,
? визнано недійсним свідоцтво про право власності на житло НОМЕР_1 від 06 жовтня 2008 року, видане Управлінням житлово-комунального господарства Брянківської міської ради № 444 від 06 жовтня 2008 року про передачу квартири АДРЕСА_1 в приватну спільну сумісну власність ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в рівних частинах,
? на Брянківській МВ УМВС України в Луганській області в особі Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб припинити реєстрацію місця проживання ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1.
? виселено ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з квартири АДРЕСА_1,
? визнано за ОСОБА_7 право користування з квартирою АДРЕСА_1,
? вселено ОСОБА_7 в квартиру АДРЕСА_1;
Судом відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_7 в частині стягнення грошової компенсації моральної шкоди з виконавчого комітету Брянківської міської ради, Управління житлово-комунального господарства Брянківської міської ради, Комунального підприємства «Житловик-2», ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_9
Відповідно до додаткового рішення Брянківського міського суду Луганської області від 13 травня 2010 року, на Брянківській МВ УМВС України в Луганській області в особі Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб покладено обов’язок зареєструвати місце проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1.
В апеляційних скаргах на рішення суду від 26 березня 2010 року і та на додаткове рішення суду від 13 травня 2010 року відповідачами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ставиться питання скасування рішення суду першої інстанції, у зв’язку із тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, призвело до порушення норм процесуального права, та про ухвалення по справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Вважають що оскільки позивачка знялася з реєстраційного обліку і переїхала проживати у інше місце, їх сім*ї на законних підставах була надана звільнена спірна квартира.
Обговоривши доводи апеляційної скарги відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6, заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Цим вимогам закону судове рішення у повному обсязі відповідає.
Як вбачається із матеріалів справи, квартира за адресою АДРЕСА_1 була надана ОСОБА_7 на підставі ордеру 000702, виданого згідно рішення Брянківської міської Ради народних депутаті від 20.09.1983 року. 20 вересня 2006 року остання, за власною заявою була знята з реєстраційного обліку за вище зазначеною адресою, після чого зареєстрована у м. Алчевську (а.с. 104).
Згідно зі ч. 2 ст. 2 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією ( 254к/96-ВР ), законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, на території якої вони хочуть проживати чи перебувати.
Колегія суддів вважає що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку відносно задоволення позовних вимог ОСОБА_7 оскільки тільки сам факт реєстрації її в іншому місці, не є доказом того що вона втратила зв*язок зі спірною квартирою, втратила право користування нею.
Як до зняття з реєстраційного обліку у зазначеній квартирі, так і після цього позивачка продовжувала користуватися квартирою, оплачувала надані послуги, проживала там. Саме там знаходяться до теперешнього часу її речі, потрібні для організації життєдіяльності.
Так, актом обстеження квартири АДРЕСА_1 від 24 вересня 2007 року, встановлено квартира перебуває у доглянутому стані (а.с. 20).
Відповідно до акту на відкриття квартири від 20 вересня 2008 року, на момент відкриття квартири АДРЕСА_1, у ній були наявні речі ОСОБА_7 (а.с. 31).
Сплата комунальних платежів (а.с. 11-18) позивачкою є одним з доказів того, що остання як добросовісний користувач квартири, сплачує надані їй та отримані нею комунальні послуги.
Та обставина, що позивачкою було подано заяву до УПФУ в м. Алчевську про переведення пенсійної справи у зв’язку зі зміною реєстрації (а.с. 104), не є беззаперечним доказом того, що вона втратила зв’язок зі спірною квартирою. Позивачка – людина похилого віку, пенсіонерка, за станом свого здоров*я, родинних зв*язів не позбавлена право вільно організовувати свою життєдіяльність, тимчасово проживаючи в родинах у дітей, а таким чином, і отримувати там пенсію.
Житло за місцем реєстрації у АДРЕСА_2, належить відповідно до договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Алчевського міського нотаріального округу Чегвінцевою Л.В. 07 грудня 2003 року за реєстровим номером № 2920 на праві приватної власності синові позивачці ОСОБА_12.
Згідно наданих довідок БТІ м. Брянка та м. Алчевська за ОСОБА_7. не зареєстровано на праві власності будь-яке житло і позбавлення її права користування спірною квартирою, є порушенням її конституційних прав, гарантованих державою.
Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, при цьому, відповідно до ч. 1 ст. 60 цього кодексу, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Такі докази у повній мірі є у позивачки і відсутні у відповідачів по справі.
Приймаючи до уваги наведене вище колегія суддів вважає що судом першої інстанції зроблені вірні висновки щодо того що позивачкою не було втрачено право користування квартирою, а, таким чином, законних підстав для надання зазначеної квартири відповідачам, не існувало.
Згідно з ч. 1 ст. 58 ЖК, на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення, при цьому відповідно до ч. 2 зазначеної статті, ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.
Як вбачається з матеріалів справи 02 вересня 2008 року ОСОБА_5 звернулася із заявою до Брянківського міського голови, у якій просила виділити їй спірну квартиру (а.с. 18), яка, відповідно до довідки, виданої КП „Житловик-2”, була вільною (а.с. 29).
На підставі рішення виконавчого комітету Брянківської міської ради від 16 вересня 2008 року № 348, 19 вересня 2008 року ОСОБА_5 було видано ордер на зазначене житлове приміщення (а.с. 30, 133).
У той же час відповідно до акту на відкриття квартири від 20 вересня 2008 року, на момент відкриття квартири АДРЕСА_1, у ній були наявні речі ОСОБА_7 (а.с. 31), що спростовує данні про звільнення квартири.
У листі від 25 вересня 2008 року КП „Житловик-2” висунуло вимогу до ОСОБА_7 про звільнення спірної квартири у триденний строк, у зв’язку із тим, що наймачем зазначеної квартири відповідно до ордеру на житлове приміщення № ПО, виданого 19 вересня 2008 року виконавчим комітетом Брянківської міської ради є ОСОБА_5 (а.с. 23).
12 листопада 2008 року позивачка була присутньою при відкритті спірної квартири, її речі перебували у спірній квартирі (а.с. 37-39), при цьому відповідно до свідоцтва про право на житло, виданого УЖКГ Брянківської міської ради 06 жовтня 2008 року, квартира вже була передана у спільну сумісну власність ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 (а.с. 48).
Таким чином, доводи відповідачів, зокрема ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_8 і КП „Житловик-2”, а також відомості, підтверджені КП „Житловик-2” у довідці від 02 вересня 2008 року про те, що спірна квартира є вільною, спростовуються іншими наявними в матеріалах справи доказами, а відтак суд першої інстанції дійшов правильного висновку стосовно незаконності рішення виконавчого комітету від 16 вересня 2008 року і видачі ордеру на спірне приміщення 19 вересня 2008 року.
Приймаючи до уваги наведене вище судова колегія приходить до висновку про надуманість апеляційної скарги у повному обсязі. Доводи апелянтів не підтверджені доказами по справі і не можуть бути підставою для скасування чи зміни законного і обґрунтованого судового рішення.
Оскаржене рішення у повній мірі відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки суд першої інстанції повно і всебічно дослідив усі обставини справи, надані суду докази, та дав їм належну правову оцінку.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України, .апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 – відхилити.
Рішення Брянківського міського суду Луганської області від 26 березня 2010 року та додаткове рішення Брянківського міського суду від 13 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_7 до Виконавчого комітету Брянківської міської ради , Управління житлово-комунального господарства Брянківської міської ради, Комунального підприємства «Житловик-2», Брянківського МВ УМВС України в Луганській області в особі Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб до ОСОБА_5 у її інтересах неповнолітнього ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9, третя особа – Служба у справах дітей Брянківської міської ради, про визнання незаконними та скасування рішення виконавчого комітету міської ради, розпорядження УЖКГ міської ради, про визнання недійсним ордера на квартиру, свідоцтва про права власності на житло, про зобов’язання припинити реєстрацію місця проживання, про виселення з квартири, визнання права користування квартирою, зобов’язання зареєструвати місце проживання, вселення у квартиру, відшкодування грошової компенсації моральної шкоди, – залишити без змін.
Ухвала набирає з моменту проголошення. Касаційна скарга може бути подана до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: Судді: