Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
справа №2-4721\10
26 липня 2010 року Октябрський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді: Г.В. Андрієнко
при секретарі: О.П. Зарівчацькій
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Полтавському районі Полтавської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка 10.03.2010 року звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Полтавському районі Полтавської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилалася на те, що вона належить до соціальної категорії «Дитина війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2009 року має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідач всупереч Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/20()7 від 09 липня 2007 року, яким були визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», в тому числі й щодо зупинення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не здійснив нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії.
Позивачка надала заяву про розгляд справи без її участі.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, надавши письмові заперечення на позов , прохали відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, з»ясувавши фактичні обставини у справі та перевіривши їх письмовими доказами, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач має статус «Дитини війни».
Враховуючи зазначений статус позивача, він відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в, розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу доплати до пенсії за 2007 рік, суд вважає, що вони підлягають задоволенню з 09.07.2007 р. з моменту винесення рішення Конституційного Суду України.
Що стосується вимог позивача про зобов'язання відповідача виплачувати йому з 22.05. 2008 році щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, то суд вважає такі вимоги обґрунтованими, виходячи з наступного.
Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції. Дітям війни (крім тих. на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу 1. пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1 п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення И.П.4І розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суді України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року УПФУ в Полтавському районі Полтавської області повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п.п. 41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Таким чином, доводи відповідачів, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для їх не здійснення або відмови в задоволенні позову.
Щодо доводів стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд зазначає наступне.
Сторонам по справі не заперечується, що позивач, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.З ст. 28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 4б Конституції України та права па отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Також, суд відхиляє доводи відповідача щодо не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу на який покладено обов'язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.
Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на УГІФУ в Полтавському районі Полтавської області, за місцем проживання позивача.
Крім того, суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії.
Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.
За змістом ч. 1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.
Виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів, як на обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов'язань перед позивачем.
Стосовно виплат за 2009 р. необхідно зазначити наступне.
ЗУ « Про Державний бюджет на 2009 рік « дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни « не зупинено. Відповідно до ч. 2 ст. 54 ЗУ «Про Державний бюджет на 2009 р « розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами КМУ.
Відповідним Законом, який встановлює доплату до пенсії дітям війни є ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Таким чином, територіальні органи Пенсійного фонду України у 2009 р. повинні діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що вимоги про стягнення з УПФУ в Полтавському районі Полтавської області доплати до пенсії у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.
Суд вважає, що позивачем не пропущений строк звернення до суду.
Відповідно до ст. 87 ч.2 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає та виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 60, 212-218 ЦПК України, ст. ст. 6, 7 З «Про соціальний захист дітей війни», суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійною фонду України в Октябрському районі в м. Полтаві про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі в м. Полтаві стосовно виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком ОСОБА_1 починаючи з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.12.2009 р.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі
в м. Полтаві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати починаючі з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.12.2009 р.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження, протягом 10 днів з подачею апеляційної скарги, яку може бути подано протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Г.В. Андрієнко