Справа № 2-558\10
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2010 року Бородянський районний суд
Київської області в складі: головуючої – судді Міланіч А.М.
при секретарі – Рассказовій М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області про зобов»язання провести перерахунок пенсії та стягнення недоотриманих коштів,
в с т а н о в и в :
У березні 2010 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є потерпілою від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і за захворюванням, пов»язаним з наслідками аварії, її визнано інвалідом ІIІ групи. Відповідно до ст.14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» її віднесено до І категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. На підставі цього Закону їй призначено державну пенсію та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну її здоров'ю, розмір яких повинен визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлена законодавством.
Вважала, що відповідно до ст.ст.50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вона має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, та розмір її пенсії не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком. Відповідач усупереч зазначеним нормам не провів відповідне нарахування цих пенсій та не проводить їх перерахунок після встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, як це передбачено ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Тому вона \позивачка звернулася до відповідача щодо проведення відповідного визначення та перерахунку зазначених пенсій, однак їй було в цьому відмовлено.
Також, оскільки вона проживає у зоні посиленого радіологічного контролю, то має право на доплату в розмірі однієї мінімальної заробітної плати на підставі ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Просила зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області здійснити перерахунок її основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю та щомісячної грошової доплати як пенсіонеру проживаючому в зоні посиленого радіологічного контролю, стягнути з управління на його користь недоплачену основну та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю, за період з 1 лютого 2007 року по даний час в сумі 91635,25 грн. та щомісячну грошову доплату за період з січня 2010 року по даний час в розмірі 1727,60 грн.
В судове засідання позивачка не з”явилася, просила справу розглядати без її участі.
Відповідач - управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області свого представника в судове засідання не направив, просив справу розглядати без його участі. В своїх письмових поясненнях позов вважав безпідставним, а дії управління правомірними, крім того, до вимог позивачки просив застосувати строк позовної давності.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії і їй встановлена ІІІ група інвалідності внаслідок захворювання, пов»язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що визнається сторонами \а.с.14-17\.
Як вбачається з довідок та заперечень відповідача \а.с.18-20,26-29\, позивачка перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Бородянському районі та отримує пенсію за віком, також в зв»язку зі встановленням позивачці вказаної інвалідності на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» їй призначена додаткова пенсія за шкоду, заподіяну його здоров»ю, розмір якої визначено згідно з постановою КМ України від 3 січня 2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», виходячи з базової величини для обчислення конкретної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну особам, віднесеним до 1 категорії, відповідно 19,91 грн. Розрахунок доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, який передбачений статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» проводиться відповідно до постанови КМ України № 836 від 26 липня 1996 року в розмірі 5,20 грн.
Вказана додаткова пенсія виплачувалась позивачці: з лютого по грудень \включно 2007 року – в розмірі 9,96 грн., з січня по березень \включно 2008 року – 70,50 грн., з квітня по червень \включно 2008 року – 72,15 грн., з липня по вересень \включно 2008 року – 72,30 грн., з жовтня 2008 року по жовтень \включно 2009 року – 74,70 грн., з 1 листопада 2009 року по березень \включно 2010 року – 85,95 грн. \а.с.19,20\.
Відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами ІІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
За таких обставин суд вважає, що позивачка має право на призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI п.28 розділу ІІ вносились зміни в Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, в ст.50, яка викладалась в новій редакції та змінювали у бік зниження особам, віднесеним до категорії І, інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, - з 50% прожиткового мінімуму до 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Однак, рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення вказаних статей Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI визнано неконституційними.
Постановою КМ України від 28 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» знову було знижено розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю для інвалідів ІІІ групи до 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають ч.1 ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», та від 28 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» які істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.
Також суд не звертає увагу на посилання відповідача на ч. 5 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Зі статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком, яка визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
При цьому суд не приймає до уваги положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Також безпідставним є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначених пенсій у таких розмірах, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов»язань, які встановлені ст.46 Конституції України та статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щодо визначення розміру та виплати пенсій.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20 жовтня 2009 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлено: з 1 січня 2007 року - 380 грн., з 1 квітня 2007 року - 406 грн., з 1 жовтня 2007 року - 411 грн., з 1 січня 2008 року - 470 грн., з 1 квітня 2008 року - 481 грн., з 1 липня 2008 року – 482 грн., з 1 жовтня 2008 року - 498 грн., з 1 листопада 2009 року – 573 грн., з 1 січня 2010 року – 695 грн.
Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється у три роки і згідно ч.3 ст.267 вказаного Кодексу позовна давність застосовується судом лише за завою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, а відповідно до ч.4 даної статті сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Враховуючи викладене та клопотання відповідача про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності, суд вважає за необхідне відмовити в позові за період з 1 лютого по 22 березня 2007 року.
Враховуючи наведене, розмір нарахованої додаткової пенсії позивачці за період з 22 березня 2007 року по 1 січня 2008 року та з 22 травня 2008 року, слід вважати таким, що проведений з порушенням норм спеціального закону, а тому нарахування та обчислення розмірів пенсії слід провести наступним чином.
За період з 22 березня 2007 року по 31 березня 2007 року - виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком 380 грн. розмір нарахованої додаткової пенсії повинен бути – 52,27 грн. \380 грн. х 50% - 9,96 грн.\ : 31 днів х 9 днів.
За період з 1 квітня 2007 року по 30 вересня 2007 року - виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком 406 грн. розмір нарахованої додаткової пенсії повинен бути – 193,04 грн. \406 грн. х 50% - 9,96 грн.\.
За період з 1 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року - виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком 411 грн. розмір нарахованої додаткової пенсії повинен бути – 195,54 грн. \411 грн. х 50% - 9,96 грн.\.
За період з 22 травня 2008 року по 30 червня 2008 року - виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком 481 грн., розмір нарахованої додаткової пенсії повинен бути – 222,66 грн. \\481 грн. х 50% - 72,15 грн.\ : 31 днів х 10 днів - за травень та \481 грн. х 50% -72,15\ - за червень.
За період з 1 липня 2008 року по 30 вересня 2008 року - виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком 482 грн., розмір нарахованої додаткової пенсії повинен бути – 162,70 грн. \482 грн. х 50% - 72,30 грн.\.
За період з 1 жовтня 2008 року по 31 жовтня 2009 року - виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком 498 грн., розмір нарахованої додаткової пенсії повинен бути – 174,30 грн. \498 грн. х 50% - 74,70 грн.\.
За період з 1 листопада 2009 року по 31 грудня 2009 року - виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком 573 грн., розмір нарахованої додаткової пенсії повинен бути – 200,55 грн. \573 грн. х 50% - 85,95 грн.\.
За період з 1 січня 2010 року по 1 лютий 2010 року - виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком 695 грн., розмір нарахованої додаткової пенсії повинен бути – 261,55 грн. \695 грн. х 50% - 85,95 грн.\.
Таким чином, за весь період з 22 березня 2007 року по 1 лютого 2010 року позивачці мала бути нарахована та виплачена пенсія в розмірі 5715,99 грн. \52,27\ + \193,04 грн. х 6 міс. = 1158,24 грн.\ + \195,54 х 3 міс. = 586,62 грн.\ + \222,66 грн.\ + \168,70 х 3 міс. = 506,1 грн.\ + \174,3 грн. х 13 міс. = 2265,9 грн.\ + \200,55 грн. х 2 міс. = 401,1 грн.\ + \261,55 грн. х 2 міс. = 523,1 грн.\.
За таких обставин суд вважає за необхідне зобов»язати управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області провести перерахунок пенсії позивачці з 22 березня 2007 року по 1 січня 2008 року та з 22 травня 2008 року відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», нарахувавши щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та в подальшому проводити виплату даної пенсії у вказаному розмірі до зміни групи інвалідності чи діючого законодавства.
Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, провадиться доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Вказана доплата виплачувалась позивачу: з 5 січня 2010 року – 5,20 грн. кожного місяця \а.с.19,20\.
Розмір мінімальної заробітної плати окремим Законом України встановлювався до 2004 року. При цьому, положення щодо неможливості застосувати встановлений розмір мінімальної заробітної плати востаннє міститься у Законі України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002 рік». На 2003 рік такої законодавчо встановленої заборони немає.
З 2004 року розмір мінімальної заробітної плати встановлювався Законом України «Про Державний бюджет України» \на відповідний рік. Положення Законів «Про Державний бюджет України» також не містить обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню положення ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати.
В 2010 році статтю 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не було зупинено та змін не було внесено.
Таким чином, Управління Пенсійного Фонду України у Бородянському районі повинно було нарахувати та виплатити позивачці доплату за проживання на території радіоактивного забруднення відповідно до положень ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, в межах позовних вимог - з 5 січня 2010 року.
Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20 жовтня 2009 року розмір мінімальної заробітної плати встановлено з січня 2010 року – 869 грн.
Враховуючи наведене, розмір нарахованої щомісячної грошової доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю позивачці за період з 5 січня по 1 березня 2010 року, слід вважати таким, що проведений з порушенням норм спеціального закону, а тому нарахування та обчислення розмірів доплати необхідно провести наступним чином.
За період з 5 січня 2010 року по 1 березня 2009 року - виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 869 грн. розмір нарахованої доплати повинен бути – 863,80 грн. \869 грн. – 5,20 грн.\.
Таким чином, за весь період з 1 січня по 1 березня 2010 року позивачці мала бути нарахована та виплачена доплата до пенсії в розмірі 1727,60 грн. \863,80 грн. х 2 міс.\.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне, задовольняючи в цій частині позовні вимоги, зобов»язати управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області провести перерахунок доплати до пенсії позивачці з 5 січня 2010 року відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», нарахувавши щомісячну грошову доплату до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю – в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та в подальшому проводити виплату даної доплати у вказаному розмірі до зміни діючого законодавства.
Також суд вважає за необхідне стягнути з управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області на користь позивачки на відшкодування завданої їй шкоди недоплачену суму щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, за період з 22 березня 2007 року по 1 березня 2010 року та щомісячної грошової доплати за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю за період з 5 січня по 1 березня 2010 року в розмірі 7443,59 грн. \5715,99 грн. + 1727,60 грн.\.
В частині вимог щодо перерахунку основної пенсії суд вважає за необхідне в позові відмовити, оскільки позивачці пенсія призначена за віком на загальних підставах за Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Зважаючи на викладене, в іншій частині в позові необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 174, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 257, 267 ЦК України, ст.ст. 39, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20 жовтня 2009 року, суд
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області про зобов»язання провести перерахунок пенсії та стягнення недоотриманих коштів задовольнити частково.
Зобов»язати управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 22 березня 2007 року по 1 січня 2008 року та з 22 травня 2008 року відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», нарахувавши щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та в подальшому проводити виплату даної пенсії у вказаному розмірі до зміни групи інвалідності чи діючого законодавства.
Зобов»язати управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_1 з 5 січня 2010 року відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», нарахувавши щомісячну грошову доплату за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю – в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та в подальшому проводити виплату даної доплати у вказаному розмірі до зміни діючого законодавства.
Стягнути з управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області на користь ОСОБА_1 на відшкодування завданої їй шкоди недоплачену суму щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, за період з 22 березня 2007 року по 1 березня 2010 року та щомісячної грошової доплати за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю за період з 5 січня по 1 березня 2010 року в розмірі 7443 \сім тисяч чотириста сорок три гривні 59 копійок.
В іншій частині в позові відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районний суд Київської області.
Головуюча-суддя Міланіч А.М.