Справа № 2-54\10
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2010 року Бородянський районний суд
Київської області в складі : головуючої – судді Міланіч А.М.
при секретарі – Рассказовій М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа – Управління Держкомзему у Бородянському районі Київської області, про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку та усунення порушень меж земельної ділянки,
в с т а н о в и в :
В березні 2009 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона 25 вересня 2005 року придбала житловий будинок з господарськими спорудами в АДРЕСА_1. Рішенням 22-ї сесії 4-го скликання Блиставицької сільської ради від 24 грудня 2005 року їй було передано в приватну власність земельну ділянку площею 0,25 га за вищевказаною адресою для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд, а 30 березня 2006 року видано державний акт на право власності на вказану земельну ділянку.
5 квітня 2007 року на її земельній ділянці були встановлені межові знаки та виявлено, що паркан ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виходить на її \позивачки земельну ділянку на 0,5-4 м, а паркан ОСОБА_2 на 0,25 см. Через декілька днів межові знаки зникли. 30 листопада 2007 року було повторно встановлено межові знаки, які в подальшому також невідомо ким були знищені.
Тому просила зобов»язати відповідачів усунути перешкоди у здійсненні нею \позивачкою права власності на вищезазначену земельну ділянку, усунути порушення меж її земельної ділянки, звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки, знести побудовані паркани з її земельної ділянки, відновити межу відповідно до даних земельно-кадастрової документації.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_6 позов підтримав, позовні вимоги уточнив та просив зобов’язати відповідачів усунути перешкоди у здійсненні права власності позивачки на земельну ділянку, звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки позивачки, знести побудовані паркани на земельній ділянці позивачки, відновити межу між суміжними земельними ділянками позивачки та відповідачів відповідно до фактичного землекористування з урахуванням розмірів виділеної земельної ділянки. Визнав, що фатичні межі земельної ділянки позивачки не змінювались, але не відповідають межам, зазначеним в її державному акті на право власності на землю в зв»язку з допущеною помилкою в координатах ділянки при його виготовленні.
Відповідачі позов не визнали, вважали своє землекористування правомірним, а вимоги позивачки безпідставними, так як межі між їх та позивачки земельними ділянками встановлені давно і не змінювались, паркани встановлені ще в 1990 році попередніми власниками будинковолодінь, спорів між якими щодо меж земельних ділянок не було.
Управління Держкомзему у Бородянському районі Київської області свого представника в судове засідання не направило, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлене.
Вислухавши пояснення представника позивачки, відповідачів, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого 30 березня 2006 року на підставі рішення Блиставицької сільської ради від 24 грудня 2005 року, позивачка ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,250 га, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд \а.с.15,58-72\.
Власниками суміжних земельних ділянок є відповідачі по справі – ОСОБА_2 на підставі договору від 29 березня 2006 року дарування їй ОСОБА_7 земельної ділянки площею 0,272 га в АДРЕСА_2, яка належала йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 8 жовтня 2004 року \а.с.32,56\, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 – на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 29 квітня 2009 року після смерті ОСОБА_8 на земельні ділянки площею 0,250 га і 0,136 га в АДРЕСА_3, які належали йому на підставі Державних актів на право власності на земельні ділянки серії НОМЕР_3 та НОМЕР_4, виданих 21 квітня 2005 року та 23 березня 2006 року \а.с.36-37,73-89,150,151\.
В обґрунтування своїх вимог позивачка посилається на те, що межі та розмір її земельної ділянки не відповідає межам та розміру, вказаним у Державному акті на право власності на землю, так як відповідачі зліва та справа зайняли частину її земельної ділянки, переставивши паркани вглиб її ділянки.
Однак, дані обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, жодних доказів цього суду не надано.
Як вбачається з висновку судової будівельно-технічної експертизи від 9 вересня 2009 року, в результаті невірно визначених координат поворотних точок \кутів меж земельних ділянок, що зазначені в технічній документації за складання державних актів на право власності на земельні ділянки № 117, 119 та 121, визначені межі земельних ділянок мають зміщення на місцевості в південно-західному напрямку на 9,96 м з накладенням на землі загального користування – АДРЕСА_1 та земельну ділянку № 115, а тому, за наявних помилок, здійснених при виконанні технічної документації зі складання державних актів на право власності на вказані земельні ділянки неможливо встановити чи мало місце порушення меж землекористування позивачки, що підтвердив і сам експерт ОСОБА_5 в судовому засіданні \а.с.100-117\.
Крім того, як пояснили в судовому засіданні відповідачі і це визнав представник позивачки, фактичні розміри та межі земельних ділянок сторін не змінювались, паркани встановлювались ще попередніми землевласниками і не переставлялись.
За таких обставин, оскільки будь-яких порушень землекористування позивачки з боку відповідачів судом не встановлено, невідповідність фактичних меж її земельної ділянки межам, зазначеним в державному акті на право власності на землю, виникла лише через допущені помилки при виготовленні технічної документації та державного акту позивачки, то в позові необхідно відмовити.
Керуючись ст.78,91,106,107,126,152,153,158 ЗК України, ст.10,11,209,212-215,218 ЦПК України, суд
в и р і ш и в :
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа – Управління Держкомзему у Бородянському районі Київської області, про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку та усунення порушень меж земельної ділянки відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районний суд Київської області.
Головуюча-суддя Міланіч А.М.