Р І Ш Е Н Н Я                          Справа № 2-910/10

                                                                  Ім’ям України

(заочне)

   21 липня 2010 року                                                                                              м. Полтава

         Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого – судді                                          Литвиненка І.Ю.

при секретарі -                                                    Єременко Ю.П.,

за участю представника позивача Піпи О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Полтаві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

   В С Т А Н О В И В:

Позивач, ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», звернувся до суду із позовною заявою до відповідачів – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору № 269-О від 03 квітня 2007 року та стягнення заборгованості за цим  договором у сумі 20559 гривень 24 копійки, судових витрат (а.с. 3-4). У ході розгляду справи представник позивача відмовився від позовних вимог у частині розірвання договору і відмову прийнято судом (а.с. 37). У ході розгляду справи збільшив свої позовні вимоги до 31696 гривень 31 копійки (а.с. 28), та до 40640 гривень 13 копійок (а.с. 41).  

         В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 03 квітня 2007 року між банком та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 269-О згідно з яким їй надано кредит у сумі 15000 гривень строком до 02 квітня 2010 року, з оплатою за процентною ставкою 0,0001 % річних та 1,75 % щомісячної комісії. З метою забезпечення виконання зобов’язання по цьому кредитному договору, між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 03 квітня 2007 року укладено договір поруки № 269-О. ОСОБА_2 свої обов’язки за кредитним договором виконувала не належним чином, погашення кредиту та нарахованих відсотків і комісійної винагороди не здійснювала, у зв’язку з чим станом на 27 квітня 2010 року за нею утворилася заборгованість у сумі 40640 гривень 13 копійки. Згідно із п. 3.5 кредитного договору, банк залишив за собою право вимоги про повернення кредитних ресурсів, оплати нарахованих на них відсотків та неустойки, відповідно до умов договору, у випадку, якщо позичальником порушено умови договору, у тому числі коли він несвоєчасно та не у повному обсязі здійснює нарахування грошових коштів на погашення заборгованості за кредитом та відсотками.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, прохав його задовольнити в повному обсязі. Надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідачі належним чином, шляхом направлення судової повістки рекомендованим поштовим повідомленням, викликалися до суду, однак поштові конверти разом з судовими повістками повернуто до суду за закінченням терміну зберігання (а.с. 44-45). Неотримання відповідачами конвертів із судовими повістками розцінюється судом, як відмова від отримання судової повістки. Згідно з вимогами ч. 8 ст. 76 ЦПК України, особа, яка відмовилася отримати судову повістку, вважається повідомленою.  Відповідно до вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, то може вирішувати справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановлювати заочне рішення). Представник позивача не заперечував проти розгляду справи за відсутності відповідачів. З цих підстав суд, спираючись на норми ст.ст. 169, 224 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку та ухвалив рішення.

Заслухавши представника позивача та перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 03 квітня 2007 року між банком та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 260-О, згідно з яким їй надано кредит в сумі 15000 гривень строком до 02 квітня 2010 року, з оплатою за процентною ставкою 0,0001 % річних та 1,75 % щомісячної комісії (а.с. 5-7). Відповідно до меморіального ордеру, ці кошти отримано відповідачем ОСОБА_2 03 квітня 2007 року (а.с. 10). 03 квітня 2007 року між банком та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 260-О, згідно з яким поручитель зобов’язався відповідати перед банком за своєчасне та повне виконання зобов’язань ОСОБА_2 за кредитним договором № 260-О від 03 квітня 2007 року (а.с. 8-9). Відповідно до п.п. 3.2, 3.3, 4.1, 4.7, 6.1 кредитного договору ОСОБА_4 зобов’язалася повертати кредит та плату за його користування щомісячно, у період з 01 до 10 числа кожного місяця, перераховуючи грошові кошти у сумі 679 гривень 17 копійок банку; сплачувати комісійну винагороду у розмірі 0,0001 % річних та 1,75 % щомісячної комісії; за прострочення повернення кредитних ресурсів, сплати відсотків та комісійної винагороди, сплачує пеню у сумі 1% від простроченої суми за кожен день прострочення (а.с. 5-7). Згідно з п. 3.5 кредитного договору, банк має право вимагати дострокового повернення кредитних ресурсів, сплати нарахованих процентів по них та неустойки, відповідно до умов договору, у разі порушення позичальником умов договору, у тому числі несвоєчасного або не в повному обсязі здійснення зарахування грошових коштів на погашення заборгованості по кредитних ресурсах та/або на сплату процентів та/або комісійної винагороди, відповідно до вимог п.п. 3.2, 3.3, 4.3, 4.4, 4.7, 4.8 договору (а.с. 5). Згідно з розрахунком заборгованості по кредитному договору, відповідач ОСОБА_2 порушила умови договору та не сплачує у встановлені строки кредит, відсотки за його користуванням та комісійну винагороду, внаслідок чого станом на 27 квітня 2010 року за нею утворилася заборгованість у розмірі 40640 гривень 13 копійок, яка складається із заборгованості за простроченим кредитом у сумі 7327 гривень 21 копійка, заборгованості за простроченою комісійною винагородою у сумі 3110 гривень, пені у сумі 29940 гривень 42 копійки та заборгованості за нарахованою комісійною винагородою у сумі 262 гривні 50 копійок (а.с. 42). Судові витрати по справі становлять 526 гривень 40 копійок (а.с. 1-2, 30-33, 40).

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору. Відповідно до вимог ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України, невиконання зобов’язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, є порушенням зобов’язання. Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, боржник, що порушив зобов’язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Згідно з вимогами ст.1054 ЦК України, банк зобов’язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до вимог ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обставин справи випливає наступне. Відповідач ОСОБА_2 уклала із позивачем кредитний договір. З метою забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору, позивач уклав договір поруки з відповідачем ОСОБА_3 який, у разі невиконання боржником свого зобов’язання, несе разом з ним солідарну відповідальність. ОСОБА_2 належним чином умови кредитного договору  не виконує - кредит не гасить та кошти за його користування не сплачує. ОСОБА_3 також умови договору поруки не виконує. При порушенні умов кредитного договору позивач має право вимагати дострокового повернення кредиту, відсотків за користування кредитом, комісійної винагороди та неустойки і реалізував це своє право, звернувшись до суду. З цих підстав позовні вимоги про стягнення з відповідачів у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню у повному обсязі.

         На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 554, 610, 625, 1054 ЦК України,  ст.ст. 15, 30, 60, 75, 76, 88, 169, 208, 212-215, 218, 224, 226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

         Позов публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» - задовольнити у повному обсязі.

         Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором  № 269-О від 23 квітня 2007 року, яка склалася станом на 27 квітня 2010 року, у сумі 40640 гривень 13 копійок.

          Стягнути у рівних долях з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» судові витрати у сумі 526 гривень 40 копійок.

         Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів зо дня його проголошення та наступною подачею апеляційної скарги, яку може бути подано протягом 20 днів зо дня подачі заяви про апеляційне оскарження, через суд першої інстанції.

              Рішення суду набирає законної сили протягом 10 днів зо дня його проголошення, якщо не буде оскаржено у установленому законом порядку.

              Заочне рішення суду може бути переглянуто Октябрським районним судом м. Полтави за заявою відповідачів, яку може бути подано до суду протягом 10 днів зо дня отримання ними копії рішення.

         Суддя                                                                                                    І.Ю. Литвиненко