Справа № 2- 387                     2010р.

                               Р І Ш Е Н Н Я

                  ІМЕНЕМ                УКРАЇНИ

  29 червня  2010 р. Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі судді Подрєзової Г.О., при секретарі Селезень Н.В.,  розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Білій Церкві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  ОСОБА_3, 3-ті особи ВАТ «Білоцерківський завод Гумових технічних виробів», Білоцерківська міська рада про виселення з житлового приміщення та вселення до нього та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ВАТ «Білоцерківський завод гумових технічних виробів», 3-тя особа Білоцерківський МВ ГУ МВС України в Київській області, відділ реєстрації, імміграції та громадянства про визнання ордеру на жиле приміщення не дійсним, скасування реєстрації місця проживання;

                         В С Т А Н О В И В :

          Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до  ОСОБА_2, ОСОБА_3   про виселення їх з житлового приміщення по АДРЕСА_1, мотивуючи тим, що вона працює на ВАТ «Білоцерківський завод гумових технічних виробів», проживає у гуртожитку АДРЕСА_1 де займає разом з неповнолітнім сином ОСОБА_4, 1996 року народження одну кімнату №117, хоч згідно з ордером – направленням № 139 від 12.04.2007р. має право займати дві жилі кімнати №№ 116 та 117 у цьому гуртожитку, в яких вона зареєстрована. Відповідачка ОСОБА_2 разом з сином ОСОБА_3 незаконно займають кімнату №116, добровільно звільнити її не бажають, що змушує її звертатися до суду з позовом про виселення відповідачів та вселення її в спірну жилу кімнату №116. Посилаючись на зазначені обставини, а також на те, що відповідачка зареєстрована в іншому місці, має на праві власності своє житло, просила суд позов задовольнити, виселити відповідачів з кімнати №116 та вселити її в цю кімнату.

            В судовому засіданні позивачка та її представник   позовні вимоги підтримали  повністю.

            Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився, хоч про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

            Відповідач ОСОБА_2 та її представник в судовому засіданні  позов не визнали повністю, надали зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1, ВАТ «Білоцерківський завод гумових технічних виробів» , 3-тя особа Білоцерківський МВГУ МВС України в Київській області про визнання ордера на жиле приміщення недійсним та про скасування реєстрації місця проживання, мотивуючи тим, що на підставі договору оренди житлового приміщення № 188 від 10.04.2003р. між ВАТ «Білоцерківський завод гумових технічних виробів» та нею, їй була надана для проживання кімната №116 в гуртожитку АДРЕСА_1, в якій вона фактично проживає з 2003р. по цей час. Не зважаючи на це,  заводом 12.04.2007р. без законних підстав, на ім.»я ОСОБА_1 було видано ордер №139  на вселення до кімнати №116, до якої ОСОБА_1 ніколи не вселялася, хоч зареєструвалася у ній. Посилаючись на вказані обставини, а також вважаючи, що при видачі ордера було порушено діюче законодавство про порядок надання жилої площі, просила суд визнати цей ордер недійсним, та скасувати реєстрацію місця проживання відповідачки в кім. 116 гуртожитку АДРЕСА_1.

            3-я особа за первісним позовом та співвідповідач за зустрічним позовом – ВАТ «Білоцерківський завод гумових технічних виробів» представника в судове засідання не направив, хоч про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав письмові заперечення та пояснення на позов, згідно з якими позов ОСОБА_1 визнав повністю, просив виселити ОСОБА_2 з кімнати №116 гуртожитку, мотивуючи тим, що вона не являється працівником заводу, а позивачка потребує поліпшення житлових умов.

            3-я особа Білоцерківська міська рада в судове засідання представника не направила, хоч про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала письмову заяву про розгляд справи у відсутність їх представника.

            3-я особа Білоцерківський МВГУ МВС України в Київській області, Відділ імміграції та громадянства в судове засідання також представника не направив, хоч про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

            Заслухавши пояснення сторін та їх представників,  розглянувши матеріали справи, суд вважає, що  первісний позов ОСОБА_1  до задоволення не підлягає, а зустрічний позов ОСОБА_2 знайшов своє підтвердження і підлягає до задоволення.

            Відповідно до ст. 127 ЖК України для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Згідно з ст. 128  порядок надання жилої площі в гуртожитках визначається законодавством. Згідно з ст.129 цього Кодексу на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, у станови, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

            Так, в судовому засіданні було встановлено, що сім»я ОСОБА_1 в складі 2-х осіб: ОСОБА_1 та її сина  ОСОБА_5, 1996 р.н.   на підставі ордера - направлення №139 від 12.04.2007р. вданого на поселення в гуртожитку ВАТ « Білоцерківський завод ГТВ»  зареєстровані  в кімнатах №116 та  №117 гуртожитку АДРЕСА_1,  хоч фактично вселилися та проживають в одній кімнаті №117.

            Сім»я ОСОБА_2  в складі 2-х осіб: ОСОБА_2 та її син ОСОБА_3, 1987р.н.   на підставі договору оренди №188 від 10.04.2003р., укладеного між ВАТ «Білоцерківський завод ГТВ» та ОСОБА_2 на строк до 10.04. 2005р.  та продовженого згідно з додатком №1 від 30.04.2007р. до договору  - до 30.06.2007р., проживає без реєстрації в кімнаті № 116 гуртожитку АДРЕСА_1.

            Згідно з рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 15.11.2007р. по справі №2 6528/2007р.  ВАТ «Білоцерківський завод ГТВ» відмовлено у позові до ОСОБА_2 про виселення. а згідно з ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду від 14.06.2010р. по справі №2-1680/2010р. за завою ВАТ «Білоцерківський завод ГТВ» його позов до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди житлового приміщення, виселення та стягнення заборгованості по орендній платі залишений без розгляду.

            Також, згідно з ухвалою апеляційного суду Київської області від 24.12.2009р. ( а.с. 69)  апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволена частково, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 13.08.2009р., яким задоволений позов  ВАТ «Білоцерківський завод ГТВ» до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди, виселення з жилого приміщення та стягнення заборгованості за поживання в гуртожитку – скасоване, а справу направлено на новий розгляд. А згідно з ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду від 14.06.2010р. по справі №2-1680/2010р. за завою ВАТ «Білоцерківський завод ГТВ» його позов до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди житлового приміщення, виселення та стягнення заборгованості по орендній платі залишений без розгляду.

            Згідно з ухвалою Верховного Суду України від 29.03.2010р. за касаційною скаргою ВАТ «Білоцерківський  завод ГТВ»   на ухвалу апеляційного ста уду Київської області від 24.12.2009р. у відкритті касаційного провадження відмовлено (а.с.83).

            Також, судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житлову будівлю  АДРЕСА_1,  за рішенням Білоцерківської міської ради №2 від 24.01.2001р.,  належав ВАТ «Білоцерківський завод гумових технічних виробів» , а  за рішенням Білоцерківської міської ради від 26.05.2010р. №180 «Про затвердження актів приймання-передачі об»єктів державної форми власності від Відкритого акціонерного товариства «Білоцерківський завод гумових технічних виробів» у комунальну власність міста Біла Церква « - переданий Білоцерківській міській раді, а тому, суд не бере до уваги письмові пояснення  відповідача ВАТ «Білоцерківський завод ГТВ» щодо виселення ОСОБА_2 з кім.№116, оскільки на час постановлення рішення завод не є власником житлової будівлі, а також з підстав того, що договір оренди житлового приміщення –кімнати №116 з ОСОБА_2 на даний час не розірваний, а Білоцерківська міська рада  листом від 17.07.2008р. № 1-12-2894 зверталася до заводу з клопотанням про виділення ОСОБА_2  -  працівниці ДНЗ № 42 «Світанок»   кімнати №116 у гуртожитку АДРЕСА_1 на умовах оренди в рахунок житла, яке буде передано виконавчому комітету при передачі гуртожитку ВАТ «Білоцерківський завод ГТВ».

Відповідно до ч.2 ст. 327 ЦК України управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування. А відповідно до ч.1 ст.770 ЦК України передання речі у найм, до нового власника переходять права та облов”язки наймодавця.

            Тобто, на думку суду, на час розгляду справи в суді, відсутні підстави для виселення ОСОБА_2 з спірної кімнати, при цьому, суд також враховує і те, що позивачка ОСОБА_1 в спірну кімнату не вселялася, а згідно з ордером від 12.04.2007р. закінчився строк передбачений ст.. 58 ЖК України на її вселення в це житлове приміщення.

            На думку суду, зустрічний позов ОСОБА_2 про визнання ордеру не дійсним ґрунтується на вимогах ст.. 58 ЖК України, якою передбачено, що ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення, при цьому він дійсний і є підставою для вселення протягом 30 днів. А згідно з ст.. 59 цього Кодексу – якщо ордер видано з порушенням порядку і умов надання жилих приміщень, то він може бути визнаний недійсним протягом 3-х років з дня його видачі.

            Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що з дня отримання ордеру 12.04.2007р. до кімнати №116 не вселялася, оскільки ця кімната була зайнята відповідачкою ОСОБА_2  А суд звертає увагу також на те, що ордер №139 від 12.04.2007р. був виданий ще до закінчення дії договору оренди, який згідно з додатком №1 до договору оренди, був продовжений до 30.06.2007р.

            Враховуючи дані обставини, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 на законних підставах проживає в кімнаті АДРЕСА_2, який належить на праві власності Білоцерківській міській раді, яка на думку суду і повинна приймати рішення щодо надання спірної кімнати для проживання.

            Також, суд не приймає до уваги і твердження позивачки ОСОБА_1 щодо забезпеченості ОСОБА_2 житлом в іншому місці, де вона є співвласником квартири –по АДРЕСА_3 , згідно з довідкою МРЕВ ДАІ від 23.10.2009р. (а.с.24), оскільки повноваження щодо  визнання громадян такими що  потребують поліпшення житлових умов  належать органу місцевої влади, згідно з п.5 ч.1ст.16  ЖК України.

            Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що і реєстрація ОСОБА_1 в кімнаті №116 вказаного гуртожитку, яка проведена МВГУ МВС України в Київській області,  відділом реєстрації, імміграції та громадянства10.05.2007р., як вбачається з паспорту позивачки, не може вважатися законною, так як позивачка до цієї кімнати ніколи не вселялася, а ордер на вселення виданий з порушеннями житлового законодавства.

            А тому, на думку суду,  позов ОСОБА_1 про виселення ОСОБА_2 з кімнати №116 та вселення її до цієї кімнати до задоволення не підлягає, а зустрічний позов ОСОБА_2 про визнання ордеру не дійсним та скасування реєстрації ОСОБА_1 в кімнаті №116 підлягає до задоволення.

                Керуючись ст..ст..15,60,79, 212-215,218, 223  ЦПК України, ст.ст.58, 127-129 ЖК України, ст. 327,770 ЦК України,  суд-

                                               В И Р І Ш И В :

                     В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-ті особи ВАТ “Білоцерківський завод гумових технічних виробів”, Білоцерківська міська рада про виселення з житлового приміщення та вселення до нього- відмовити.

                     Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ВАТ “Білоцерківський завод гумових технічних виробів”, 3-тя особа Білоцерківський МВ ГУ МВС України в Київській області, відділ реєстрації, імміграції та громадянства про визнання ордеру на жиле приміщення не дійсним, скасування реєстрації місця проживання – задовольнити.

                      Визнати ордер на вселення в житлове приміщення № 139 від 12.04.2007р., виданий ВАТ “Білоцерківський завод гумових технічних виробів” на вселення ОСОБА_1 в кімнату №116 гуртожитку АДРЕСА_1 – недійсним.

                      Зобов”язати МУ ГУ МВС України в Київській області відділ реєстрації, імміграції та громадянства зняти ОСОБА_1 з реєстрації по кімнаті №116 гуртожитку АДРЕСА_1.

                      Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд  протягом 10 днів з дня його постановлення, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження та протягом 20 днів після подачі заяви, шляхом подачі апеляційної скарги.

                      Суддя: