Справа № 2-5822 2010р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 червня 2010 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі судді Подрєзової Г.О. , при секретарі Селезень Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білій Церкві позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради, Головного Управління праці та соціального захисту населення Київської облдержадміністрації про визнання відмови у нарахуванні та виплати недоплаченої щорічної грошової допомоги до 5 травня протиправною та зобов”язання вчинити певні дії;
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 надав до суду позовну заяву до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради, Головного Управління праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації про визнання відмови у нарахуванні та виплати недоплаченої щорічної грошової допомоги до 5 травня протиправною та зобов”язання вчинити певні дії, мотивуючи тим, що він, як інвалід війни 2 групи має право на допомогу до 5 травня в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком у відповідності до ст..ст.12,13 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту», але відповідачем йому виплачено вказану допомогу в 2008-2009р.р. в розмірі. Оскільки відповідачі відмовляються провести йому доплату вказаної грошової допомоги, то позивач просив суд визнати відмову у перерахунку та виплаті одноразової щорічної грошової допомоги до 5 травня незаконною та зобов»язати їх здійснити дії по перерахунку та виплаті вказаної допомоги за 2008-2009р.р. з урахуванням індексації за несвоєчасну її виплату згідно з встановленим індексом інфляції, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком в розмірі мінімальної пенсії за віком 601,0грн.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради за дорученням в судовому засіданні позов не визнав повністю.
Представник Головного Управління праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації в судове засідання не з»явився, хоч про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, оглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення із слідуючих підстав.
Так, по справі встановлено, що позивач ОСОБА_1 , є інвалідом 2-ї групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_3, виданого 24.01.1997р., довідкою МСЕК сер. КИО-1 № 090091 з 1.02.1999р.
Відповідно до ст.13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” інвалідам війни щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
В судовому засіданні також встановлено, що розміри щорічної допомоги для відповідної категорії громадян, на яких розповсюджується дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, встановлюються Законом про Державний бюджет на відповідний рік.
Фактично позивачу за 2008р. виплачено вказану допомогу в розмірі 400грн.- 25.04.2008р.
Виплата вказаної одноразової грошової допомоги була проведена згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2008р. та внесення змін до деяких законодавчих актів України», але згідно з рішенням Конституційного Суду України вд 22.05.2008р. №10-рп було визнано неконституційним внесення змін законом про державний бюджет до інших законодавчих актів.
Тобто, з врахуванням того, що виплата грошової допомоги позивачу ОСОБА_1 була проведена до цього рішення Конституційного Суду України, а тому підстав вважати порушеними права позивача під час виплати одноразової грошової допомоги до травня в розмірі 400грн.- підстав не має.
В 2009р. одноразова грошова допомога до 5 травня виплачена позивачу в розмірі 430грн., відповідно до постанови КМ України №211 від 18.03.2009р. «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009р. відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
При цьому, суд виходить з того, що ст..17 цього Закону передбачено, що виплати одноразової допомоги до 5 травня здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету на відповідний рік.
Але, суд враховує те, що Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є актом вищої юридичної сили, згідно з ст..22 Конституції України не підлягають застосуванню закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи громадян, а також нові закони, що звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними Законами права і свобод .
Суд не приймає до уваги заперечення Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради щодо регулювання правовідносин, що виникли між сторонами ст.95 Конституції України щодо - виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Відповідно до ч.2 ст.4 Бюджетного Кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України.
За п.1 постанови КМ України від 18.02.2004 року № 177 “Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” Міністерство фінансів і Державне казначейство забезпечують щороку до 10 квітня виділення коштів Міністерству праці та соціальної політики для виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, у розмірах, установлених законом про Державний бюджет на відповідний рік, і для подальшого перерахування їх місцевим органам праці та соціального захисту населення.
Отже, як слідує з аналізу зазначених правових норм, обсяги фінансування не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім закону про Державний бюджет України, який не може змінювати норми спеціального Закону України «Про сттус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Ст.22 Загальної декларації прав людини передбачено, що кожна людина має право на соціальне забезпечення, здійснення необхідних для підтримання її гідності, вільного розвитку її особи прав у економічній, соціальній і культурній галузях за допомогою національних зусиль та відповідно до структури і ресурсів кожної держави.
Що стосується посилань позивача в заяві на те, що розмір вказаної грошової допомоги необхідно розраховувати відповідно до мінімальної пенсії за віком, яка встановлена на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то необхідно зазначити наступне: мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”.
Але згідно ч.3 вказаної статті мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Але, так як іншого нормативного акту, яким встановлений розмір мінімальної пенсії за вікон не приймалося, то на думку суду, підлягає до застосування саме ст..28 вказаного Закону.
Отже, в частині позовних вимог про зобов»язання відповідачів здійснити перерахунок та виплату одноразової допомоги до 5 травня в розмірі мінімальної пенсії за віком, за 2009р. підлягають до задоволення.
В частині позовних вимог про зобов»язання відповідачів застосувати індекс інфляції у зв»язку з несвоєчасною виплатою належних коштів, то на думку суду, так як індексації не підлягають разові виплати, то в цій частині також позовні вимоги до задоволення не підлягають.
Керуючись ст..ст. 15,60,212-215,218, 223 ЦПК України, ст.. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» , суд-
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати відмову Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 одноразової допомоги грошової допомоги до 5 травня за 2009р. протиравною.
Зобов»язати Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової допомоги до 5 травня за 2009р. в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком, встановленої с. 28 Закону України «Про загальнообов»язове державне пенсійне страхування».
Зобов»язати Головне Управління праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації здійснити перерахунок грошових коштів спрямованих на виплату ОСОБА_1 одноразової допомоги до 5 травня за 2009р. в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком, встановленої с. 28 Закону України «Про загальнообов»язове державне пенсійне страхування».
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов»язання відповідачів здійснити перерахунок та виплату допомоги до 5 травня за 2008р., застосувати індекс інфляції та стягнути борг 8786,0грн. – відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя:
Справа № 2- а – 731 2007 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“ 26 “ квітня 2007 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі судді Подрєзової Г.О. при секретарі Лисенко Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради про визнання бездіяльності протиправною;
В С Т А Н О В И В :
Позивачка ОСОБА_3 надала до суду адміністративний позов до Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради про визнання бездіяльності суб”єкта владних повноважень протиправною, мотивуючи тим, що сім”я позивачки складається з чоловіка та дитини інваліда з дитинства, хворого на ДЦП і проживає в гуртожитку по АДРЕСА_1 кімната №66 на четвертому поверсі 5-ти поверхового житлового будинку. Посилаючись на зазначені обставини, вказуючи, що позивачка також є інвалідом 3-ї групи, захворювання якої пов”язане з бронхіальною астмою 4-го ступеню тяжкості, іншими тяжкими захворюваннями, які надають право їй та її сину на першочергове отримання житла, а також на неможливість проживання неповнолітнього сина в одній кімнаті з іншими членами сім”ї, необхідності проживання на перших поверхах житлових будинків, будинків з ліфтом, просила суд визнати відмову Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради в наданні дозволу на переобладнання трьох не житлових приміщень в їх будинку у житлові кімнати неправомірними та зобов”язати відповідача надати їй відповідний дозвіл.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 позовні вимоги повністю підтримала, послалася на те, що неодноразово зверталася до Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради з питання надання дозволу на переобладнання не житлових приміщень в їх гуртожитку, розташованих на 1-му поверсі під житло, але кожного разу їй було відмовлено, хоч такі дозволи були надані іншим мешканцям гуртожитку, зобов”язувалася у разі надання дозволу виконати проект на переобладнання у відповідності до діючого законодавства.
Представник відповідача за дорученням позовні вимоги визнала частково, в наданні дозволу переобладнати не житлові приміщення в гуртожитку під житло для сім”ї позивачки, але зазначала, що в даний час приміщення на першому поверсі гуртожитку здані в оренду суб”єктам підприємництва.
Заслухавши пояснення позички, представника Білоцерківського міськвиконкому за дорученням, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає до задоволення.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 з сім”єю, що складається з чоловіка та сина ОСОБА_4 проживають в гуртожитку по АДРЕСА_1, де займають одну жилу кімнату площею 17,6 кв.м. на 4-му поверсі гуртожитку.
Судом також встановлено, що гуртожиток має підсобні приміщення кухні та туалету загального користування.
В сім”ї позивачки ОСОБА_3 є два члена сім”ї, які потребують поліпшення житлових умов в першочерговому порядку.
Так, неповнолітній син позивачки – ОСОБА_4, 1995 року народження хворіє на дитячий церебральний параліч, спастичну дисплегію, виражені рухові порушення, є інвалідом дитинства та потребує постійного стороннього догляду та нездатний до самообслуговування.
Позивачка ОСОБА_3, 1976 року народження також є інвалідом третьої групи загального захворювання.
Дані обставини повністю підтверджуються висновком лікарсько – відбіркової комісії від 29.04.2005 року № 432, заключенням №2 від 02.07. 1999 року Білоцерківської міської дитячої лікарні, витягом з історії хвороби № 109 від 28.02.2005 року з Київської обласної клінічної лікарні та довідкою МСЕК серії КИО –1№ 253457 від 03.05.2006 року.
Відповідно до ст. 45 ЖК України, першочергово жиле приміщення надається матерям, які виховують дітей – інвалідів та особам, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань.
Як пояснила в судовому засіданні позивачка ОСОБА_3, вона неодноразово зверталася до Білоцерківського міськвиконкому за дозволом на переобладнання не житлового приміщення в житлове на першому поверсі гуртожитку, але їй було відмовлено, що підтвердила письмовими доказами – листами від 27.11.2006 року, 03.03.2007 року.
Представник відповідача за дорученням в судовому засіданні пояснила, що дійсно на першому поверсі гуртожитку по вул.. Сломчинського ,4/35 в м. Білій Церкві здані в оренду та використовуються суб”єктами підприємницької діяльності не житлові приміщення, але при їх звільненні в червні 2007 року буде вирішене питання про надання дозволу позивачці на розробку проекту перебудови нежитлових приміщень в житлові для проживання сім”ї позивачки.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги повністю обґрунтовані і підлягають до задоволення.
Керуючись ст..ст..17, 159, 160, 162 КАС України, ст. 45 ЖК України, суд-
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити.
Визнати відмову Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради у наданні дозволу ОСОБА_3 на переобладнання не житлового приміщення на першому поверсі гуртожитку по АДРЕСА_1 в м. Білій Церкві в житлове приміщення – незаконною та зобов”язати надати відповідний дозвіл протягом строку до 30.06.2007 року.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня її постановлення шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження та шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви.
Суддя:
Справа № 4-с-49 2007 року
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“ 30 “ травня 2007 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі судді Подрєзової Г.О. при секретарі Лисенко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_5 на дії державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби;
В С Т А Н О В И В :
Скаржник ОСОБА_5 надав до суду скаргу на дії державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби мотивуючи тим, що він є власником автомобіля марки “Мерседес – Бенц -260”, який у нього було вилучено 26.03.2007 року за постановою Білоцерківського міськрайонного суду від 08.02.2007 року про притягненню його до адміністративної відповідальності по ст. 130 КпАП України, але і після скасування зазначеної постанови автомобіль йому не був повернутий, як стало йому відомо в судовому засіданні, причиною затримання автомобіля є постанова державного виконавця Відділу ДВС м. Біла Церква від 20.07.2006 року, з якою його ніхто не знайомив, а також в зв”язку з складенням акту опису й арешту майна від 13.04.2007 року, про який він також дізнався лише під час розгляду адміністративного позову по справі № 2-а- 3109. Посилаючись на те, що його права були порушені вищезазначеними діями державного виконавця, а саме, він не був залучений до складання акту від 13.04.2007 року, тривалий час не знав де знаходиться належний йому на праві власності автомобіль, вимушений був звертатися до різних установ, просив суд визнати дії державного виконавця протиправними та скасувати зазначений акт.
В судовому засіданні скаржник вимоги скарги підтримав повністю та додатково пояснив, що по акту від 13.04.2007 року його автомобіль був переданий до м. Фастів ТОВ “ Домінант”, директору якого доручено після 23.04.2007 року передати автомобіль на реалізацію, хоч про дані обставини скаржник був повідомлений лише в травні 2007 року.
Суб”єкт оскарження в особі представника за дорученням в задоволенні скарги заперечував.
Заслухавши пояснення скаржника, представника ДВС м. Біла Церква, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає до задоволення.
Так, в судовому засіданні встановлено, що автомобіль марки “Мерседес- Бенц -260” д.н.з. АІ 8965 АА, 1986 року випуску, був затриманий 26.03.2007 року за постановою Білоцерківського міськрайонного суду від 08.02.2007 року про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності по ст. 130 КпАП України, яка була скасована судом (постанова від 18.04.2007 року) за протестом прокурора м. Біла Церква, що підтверджується оглянутими по справі матеріалами №2 – а – 3109.
Також, судом встановлено, що на виконанні в відділі ДВС м. Біла Церква знаходиться виконавчий лист № 2- 8447 за рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 03.11.2005 року про стягнення аліментів з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 на утримання його неповнолітніх дітей, сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3.
В судовому засіданні встановлено, що борг по аліментах станом на липень 2006 року становить 4000грн., що підтверджується відмовними матеріалами, згідно постанови Білоцерківського МВ ГУ МВС України від 20.07.2006 року.
Також в судовому засіданні надані письмові докази сплати боржником ОСОБА_5 в рахунок погашення боргу по аліментах, згідно квитанцій від 2.01.2007 року про сплату боргу - 500грн., від 5.04.2007 року – 200грн., від 07.05.2007 року – 200грн., та письмова розписка стягувача ОСОБА_7 від 11.12.2006 року про сплату боргу 300грн.
Також, згідно наказу по ПП “Світлана” від 1.03.2007 року скаржник працює менеджером та використовує власний автомобіль в роботі по доставці товарів на ПП “Світлана” ( довідка від 18.04.2007 року).
Суд приходить до висновку, що автомобіль марки “Мерседес – Бенц –260”, який був вилучений за постановою суду, після її скасування, знаходиться в м. Фастові в ТОВ “Домінант”, але при цьому, державним виконавцем Відділу ДВС м. Біла Церква були порушені вимоги ч.3, ч.4, ч.9 ст.55, ст. 56 Закону України “Про виконавче провадження”, згідно з якими копія постанови державного виконавця про арешт майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається боржнику і може бути ним оскаржена, при проведенні опису майна боржника і накладенні на нього арешту державний виконавець повинен роз”яснити права боржнику, обрати види обмежень з урахуванням властивостей майна, його значення для боржника, необхідності використання та інших обставин. Також на державного виконавця покладений обов”язок по забезпеченню умов реалізації майна боржника, які не ущемляють його законних інтересів.
Враховуючи, що в судовому засіданні дійсно встановлено наявність боргу по оплаті аліментів на утримання неповнолітніх дітей, але суд вважає за необхідне врахувати і вимоги скарги в частині неповідомлення скаржника про дії державного виконавця, в тому числі при проведенні опису та арешту автомобіля, вилучення та затримання автомобіля, постановку його для реалізації в м. Фастів, які на думку суду дійсно порушують його права власника зазначеного автомобіля, а також те, що боржник вчинив дії по зменшенню боргу по оплаті аліментів, автомобіль необхідний йому для використання в роботі, яка є єдиним джерелом його доходів, а тому, на думку суду, скаргу може бути задоволено.
Відповідно до ст. 387 ч.2 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги, суд визнає оскаржувані дії неправомірними і зобов”язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Керуючись ст..ст..383- 387 ЦПК України, ст.ст. 55.,56 Закону України “Про виконавче провадження”, суд-
В И Р І Ш И В :
Скаргу задовольнити.
Визнати дії державного виконавця Білоцерківсько міського відділу державної виконавчої служби по затриманню автомобіля марки “Мерседес – Бенц, 260” д.н.з. НОМЕР_2, належного ОСОБА_5 – незаконними та зобов”язати повернути автомобіль власнику.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 5 днів з дня її постановлення шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження та протягом 10 днів після подачі заяви, шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: