Справа № 11– 408/2010 Головуючий у І інстанції Ільченко О.І.
Категорія ч.1 ст.121 КК України Доповідач Трейтяк О.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 липня 2010 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого-судді НАВОЗЕНКО Л.С.
суддів ТРЕЙТЯК О.П., КАРНАУХА А.С.
з участю прокурора ХОМАЗЮКА О.В.
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30 квітня 2010 року.
Цим вироком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Синевир Міжгірського району Закарпатської області, українець, громадянин України, не працюючий, житель АДРЕСА_1, раніше судимий:
- 03.02.2000 року Яготинським районним судом Київської області за ст.81 ч.2 КК України – 12 міс. виправних робіт – 20%;
- 18.05.2001 року Дніпровським районним судом м. Києва за ст.ст. 140 ч.2, 142 ч.2, 42, 43 КК України до 5 років позбавлення волі;
- 20.01.2006 року Прилуцьким міськрайонним судом за ст.ст. 190 ч.2, 71 КК України до 2 років позбавлення волі;
- 18.04.2006 року Макарівським районним судом Київської області за ст.ст. 185 ч.2, 70 ч.4 КК України до 3 років позбавлення волі, 19.12.2008 року звільнився по відбуттю строку покарання,
засуджений за ст.121 ч. 1 КК України до 7 років позбавлення волі.
Цивільний позов потерпілого задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 – 5009,68 грн. на відшкодування матеріальних збитків, пов’язаних з витратами на лікування, 1500,00 грн. витрат пов’язаних з наданням правової допомоги та 15000.00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього – 21509 грн. 68 коп. У решті – в позові відмовлено.
Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст.81 КПК України.
Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що 22 січня 2010 року близько 16 год. 30 хв. засуджений, після вживання спиртних напоїв прийшов до господаря будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_2, де на ґрунті неприязних відносин, з метою спричинення тілесних ушкоджень, умисно наніс удар сокирою по голові та декілька ударів по іншим частинам тіла потерпілого ОСОБА_2, заподіявши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з переломом правої тім’яної кістки, з ушкодженням речовини головного мозку, із забоєм головного мозку, лівобічний псевдо периферичний геміпарез з перенавантаженням у нозі, відкритий перелом 2-5-ї п’ясних кісток лівої кисті, перелом дистального відділу правої ліктьової кістки, субкон’юктивальний крововилив правого ока, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
В апеляціях:
- прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, не оспорюючи фактичних обставин справи, доведеність вини та кваліфікацію дій засудженого, просить вирок суду стосовно ОСОБА_1 змінити частині вирішення питання про відшкодування моральних збитків потерпілому, задовольнивши заявлений позов потерпілого ОСОБА_2 в повному обсязі. Стягнути на його користь з засудженого ОСОБА_1 5 009 грн. 68 коп. в рахунок відшкодування матеріальних збитків, 1 500 грн. – за послуги адвоката, 30000 грн. – моральних збитків, а всього на загальну суму 36 509 грн. 68 коп. Зазначає, що судом визначені збитки потерпілій стороні не відповідають понесеним потерпілим ОСОБА_2 та його близькими моральним та душевним стражданням;
- засуджений ОСОБА_1, просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання та пом’якшити призначене покарання внаслідок невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. Просить врахувати, що ініціатором сварки являється сам потерпілий, а також те, що на його утриманні знаходиться малолітня дитина.
Потерпілий ОСОБА_2, в своїх запереченнях на апеляцію засудженого, вважаючи вирок щодо ОСОБА_1 в частині призначеного йому покарання справедливим та обґрунтованим, просить апеляцію засудженого залишити без задоволення, апеляцію прокурора задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію та просив її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти апеляції засудженого та просив задовольнити апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції засудженого та прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у вироку діяння за обставин, встановлених судом ґрунтується на допустимих і достатніх, ретельно досліджених у судовому засіданні доказах, детально викладених у вироку, які узгоджуються між собою та яким суд дав належну юридичну оцінку.
Не дивлячись на часткове визнання вини засудженим ОСОБА_1, його винність підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_2, який показав, що 22.01.2010 року він перебував дома, під час розмови по мобільному із знайомою ОСОБА_4 хтось постукав у двері. Коли він відчинив, то побачив ОСОБА_1, який відразу накинувся на нього, намагаючись нанести удар ріжучою частиною сокири по голові, але він прикрив голову лівою рукою.
Показання потерпілого ОСОБА_2 підтвердила свідок ОСОБА_4, яка в судовому засіданні суду першої інстанції повідомила, що був випадок, коли під час розмови по мобільному телефону з ОСОБА_2, останній повідомив, що хтось стукає у двері та сказав, це ОСОБА_1 прийшов. Потім вона почула незнайомий чоловічий голос з погрозами, гуркіт, брутальну лайку, стони. Наступного дня вона дізналась, що ОСОБА_2 знаходиться у реанімації.
Вина засудженого ОСОБА_1 також підтверджується висновками судово-медичної експертизи № 147 від 04.03.2010 року, згідно якої у ОСОБА_2 мали місце тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з переломом правої тім’яної кістки, з ушкодженням речовини головного мозку, із забоєм головного мозку, лівобічний псевдо периферичний геміпарез з перенавантаженням у нозі, відкритий перелом 2-5-ї п’ясних кісток лівої кисті, перелом дистального відділу правої ліктьової кістки, субкон’юктивальний крововилив правого ока. Дані тілесні ушкодження виникли від дії предмета з рублячою поверхнею та по давності можуть відповідати 22.01.2010 року. Тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя. Враховуючи характер даних тілесних ушкоджень експерт вважає, що останні могли утворитися від удару сокирою. Було нанесено не менше трьох травматичних впливів (а.с. 74-76).
Твердження засудженого ОСОБА_1, що ініціатором конфлікту був потерпілий ОСОБА_2, судом оцінені критично і правильно розцінені як намагання пом’якшити покарання, оскільки вони не узгоджуються із дослідженими у судовому засіданні доказами.
Злочинні дії ОСОБА_1 судом правильно кваліфіковані за ст.121 ч.1 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Що стосується міри покарання, призначеної ОСОБА_1, то вона призначена з дотриманням вимог ст.65 КК України, з урахуванням характеру і ступеня тяжкості вчинених злочинів, даних про особу засудженого, що негативно характеризується за місцем проживання, не займається суспільно-корисною працею, неодноразово судимий із відбуванням міри покарання в місцях позбавлення волі та має малолітню дитину. Також судом враховано обставину, яка пом’якшує покарання, з’явлення із зізнанням та обтяжуючою покарання обставиною, скоєння злочину у стані алкогольного сп’яніння. Всі обставини, на які посилається в своїй апеляції засуджений, судом при призначенні покарання враховані. У даному випадку покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Доводи про надмірну суворість покарання колегія суддів вважає безпідставними.
Рішення суду про часткове задоволення цивільного позову потерпілого ОСОБА_2 в частині стягнення моральної шкоди в сумі 15 000 грн., судом у вироку вмотивовано та ґрунтується на чинному законодавстві, а тому доводи прокурора з цього приводу колегія суддів вважає безпідставними.
Порушень чинного законодавства, які б істотно вплинули на правильність прийняття рішення, перевіркою кримінальної справи не виявлено.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, –
У Х В А Л И Л А:
Апеляції засудженого ОСОБА_1 та прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30 квітня 2010 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Судді:
Трейтяк О.П. Навозенко Л.С. Карнаух А.С.