АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-402/2010 Головуючий в 1 інстанції – Павленко О.В.
Категорія – 286 ч.1 КК України Доповідач – Мельниченко Ю.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі :
головуючого - Козака В.І.
суддів - Мельниченка Ю.В., Салая Г.А.
з участю:
прокурора - Шваб Л.В.
адвоката - ОСОБА_1
засудженого - ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією адвоката Ріпкинської ЮК ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 28 квітня 2010 року.
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянин Республіки Білорусь, з вищою освітою, не одружений, працюючий охоронцем Гомельської ДСК, постраждалого від аварії на ЧАЕС, раніше не судимий, -
- засуджений за ст. 286 ч.1 КК України до 3 місяців арешту без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 5000 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_2 судові витрати в сумі 632 грн. 81 коп. на користь держави.
Як встановив суд, ОСОБА_2 26 серпня 2009 року близько 8 годині 25 хвилин, керуючи автомобілем „Фольксваген Транспортер” д.н.з. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_5 рухаючись по автодорозі „Нові Яриловичі - Чернігів – Київ”, в смт. Ріпки по вул. Шевченко, в напрямку м. Чернігова, проявив неуважність, не правильно оцінив дорожню обстановку, яка склалась та, порушивши вимоги п.п. 1.1,14.2б, в, 14.6а Правил Дорожнього України, а саме виконуючи маневр обгону на 192 км+250 м, на перехресті вул. Шевченка та вул. Пушкіна, здійснив зіткнення з автомобілем ВАЗ 21013 д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_7, який рухався в попутному напрямку та виконував поворот ліворуч на вул. Пушкіна. В результаті ДТП, пасажир автомобіля 11013 д.н.з. НОМЕР_2, ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого уламкового перелому правої променевої кістки в типовому місці, відривний перелом шиловидного виростка правої ліктьової кістки, закритий уламковий перелом голівки 2 п'ясткової кістки правої кісті, які відповідно до висновку судово - медичної експертизи відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я понад 21 день.
Не оспорюючи скоєння злочину та кваліфікацію дій засудженого адвокат Ріпкинської ЮК в інтересах засудженого ОСОБА_2 подав апеляцію, в якій просить вирок щодо останнього змінити та призначити йому більш м’яке покарання у виді штрафу. Вказує, що в судовому засіданні засуджений з потерпілим дійшли згоди щодо виплати останньому завданої злочином моральної шкоди, що необхідно розцінювати як спробу відшкодувати моральну шкоду в добровільному порядку і тим самим визнання засудженим своєї вини. Наголошує, що так як автотранспортні засоби учасників ДТП застраховані, то у потерпілого мається право звернутися з позовом в порядку цивільного судочинства.
Заслухавши доповідача, прокурора, який вважає вирок суду законним та обґрунтованим, захисника засудженого, який наполягав на зміні вироку суду з підстав, викладених в апеляції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, судова колегія вважає, що апеляція адвоката Ріпкинської ЮК в інтересах засудженого ОСОБА_2 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного у вироку діяння за обставин, встановлених судом ґрунтується на допустимих і достатніх, ретельно досліджених в судовому засіданні доказах, детально викладених у вироку, які узгоджуються між собою та яким суд дав належну юридичну оцінку.
Як на досудовому слідстві, так і у судовому засіданні суду першої інстанції засуджений ОСОБА_2 в скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України свою вину визнав частково, але це твердження спростовується наступними доказами.
Так, згідно протоколу допиту потерпілого ОСОБА_4, коли його син, під керуванням якого знаходився автомобіль ВАЗ, під’їхав до перехрестя вул. Шевченко – Пушкіна, він увімкнув покажчик повороту та почав здійснювати маневр повороту ліворуч на вул. Пушкіна, в цей час вони відчули сильний удар, від чого автомобіль перекинувся на дах. „Фольксваген Транспортер”, який і здійснив зіткнення, стояв на відстані 70 метрів від місця ДТП. Дані покази повністю підтверджується показами свідка ОСОБА_7
Факт ДТП також було підтверджено показами свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ОСОБА_10
Крім наведених показів потерпілого та свідків, вина засуджено підтверджена також іншими зібраними органом досудового слідства та перевіреними судом доказами.
Так з висновку судової-автотехнічної експертизи вбачається, що саме невиконання водієм автомобіля „Фольксваген Транспортер” п.п. 1.1, 14.6а ПДР України, перебувають в прямому причинно-наслідковаму зв’язку з настанням ДТП (а.с. 70-73).
Проаналізувавши досліджені докази суд вірно дійшов висновку про доведеність вини засудженого у вчиненні ДТП.
За таких підстав дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ст. 286 ч. 1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Цивільний позов потерпілого судом по даній справі розв’язано правильно, з урахуванням наданих позивачем доказів в підтвердження своїх позовних вимог, характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, а також з урахуванням майнового стану засудженого та реальної можливості відшкодувати шкоду.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання, суд у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, призначив його ОСОБА_2 враховуючи характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого, який раніше не притягувався до будь-якої відповідальності, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, являється постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС, також враховано, що засуджений вчинив злочин з необережності, але вину свою фактично не визнав та не розкаявся у скоєному, завдану шкоду потерпілому не відшкодував. Таким чином ОСОБА_2 вірно призначено покарання, передбачене санкцією статті інкримінованого йому злочину, так як воно є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Істотних порушень норм кримінально-процесуального законодавства, що б потягло за собою безумовне скасування вироку, по справі не встановлено.
Таким чином, увесь комплекс наявних в справі доказів беззаперечно свідчить про скоєння засудженим ОСОБА_2 злочину, за який він був визнаний винним судом. Пом’якшуючих покарання обставин по справі не встановлено. А тому, доводи викладені в апеляції адвоката в інтересах засудженого ОСОБА_2 позбавлені підстав.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, –
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого адвоката Ріпкинської ЮК ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Вирок Ріпкинського районного суду Чернігівського області від 28 квітня 2010 року щодо ОСОБА_2 засудженого за ст. 286 ч.1 КК України – без зміни.
Судді:
Мельниченко Ю.В. Козак В.І. Салай Г.А.