Справа 2-923/2010р.

        З А О Ч Н Е

              Р І Ш Е Н Н Я

                        І м е н е м  У к р а ї н и

27 липня 2010 року                                           Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області,

                   в складі головуючого - судді Рябота В.І.,

                  при секретарі - Риндя Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Прилуки цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі відділення «Київська регіональна дирекція» ВАТ ВТБ Банк до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу мотивуючи свої вимоги тим, що між позивачем та ОСОБА_2 20 червня 2008 року було укладено кредитний договір(невідновлювана кредитна лінія) №96, за умовами якого позивач надав ОСОБА_2 грошові кошти(кредит) у вигляді невідновлюваної кредитної лінії з максимальним лімітом кредитування 2 000 000,00(два мільйони) гривень з кінцевим терміном повернення по 19 червня 2018 року, зі сплатою 21,5 % річних за користування кредитними коштами. В забезпечення виконання взятих зобов’язань ОСОБА_2, що випливають з кредитного договору було укладено договір поруки №1-96 від 20 червня 2008 року з ОСОБА_3 та іпотечний договір із ОСОБА_2 від цього ж числа.

Посилаючись на ті обставини, що в порушення умов кредитного договору відповідачі від своєчасного виконання зобов’язань ухиляються, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором в розмірі 2 621 906,89 грн.  та понесені  витрати по справі у сумі 1820,00грн..

В судовому засіданні представник позивача підтримав вище вказані вимоги та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.  

Відповідачі в судове засідання не з”явилися з невідомих для суду причин, хоча про час і місце судового засідання були належним чином повідомлені згідно оголошення в газеті «Урядовий кур»єр» №132 від 21 липня 2010 року, а також не надали заперечень щодо суті позову і не повідомили про поважність причин неявки в судове засідання. Представник позивача не заперечує проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів. У зв”язку з цим, суд, відповідно до ст. 224 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши інші матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню зі слідуючих підстав.

 Згідно копії кредитного договору №96 від 20 червня 2008 року вбачається, що ВАТ ВТБ Банк в особі директора Прилуцького відділення ВАТ ВТБ Банк Кулик А.С. та фізична особа-підприємець ОСОБА_2 уклали кредитний договір(невідновлювана кредитна лінія), за умовами якого кредитор надав позичальнику грошові кошти(кредит) у вигляді невідновлюваної кредитної лінії з максимальним лімітом кредитування 2 000 000,00(два мільйони) гривень з кінцевим терміном повернення по 19 червня 2018 року, зі сплатою 21,5 % річних за користування кредитними коштами. Позичальник несе відповідальність за невиконання цього Договору згідно з положеннями цього Договору та чинним законодавством.(а.с.7-11)

В забезпечення виконання взятих на себе зобов’язань ОСОБА_2, що випливають із договору кредиту, між Банком, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №1-96 від 20.06.2008 року, згідно якого ОСОБА_3 (Поручитель) поручається перед Банком (Кредитором) за виконання ОСОБА_2 (Боржником) зобов’язань за кредитним договором №96 шляхом перерахування коштів на рахунок, зазначений у п. 1.5 Кредитного договору. Поручитель і Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором (а.с.14-17).

Також між Банком та ОСОБА_2 20 червня 2008 року було укладено договір іпотеки, згідно якого остання виступила Іпотекодавцем, а ВАТ ВТБ Банк, забезпечивши іпотекою за цим договором вимоги Банк за кредитним договором №96 від 20 червня 2008 року. Предметом іпотеки є будівля адміністративно-побутового комплексу, склад та майстерня, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1(а.с.18-22).

Відповідно до розрахунку, наданого Банком, сума заборгованості по кредитному договору, наданому ОСОБА_2 станом на 15.02.2010 року становить 2 621 906,89грн.,  з них заборгованість по кредиту – 1 936 556,56грн., прострочена заборгованість по сплаті процентів за період з 26.08.2008р. по 15.02.2010р. – 572 832,00грн., пеня у розмірі подвійної ставки НБУ за несвоєчасну сплату процентів нарахована за період з 27.06.2008р. по 15.02.2010р. – 71 688,86 грн., пеня у розмірі подвійної ставки НБУ за порушення строків повернення кредиту нарахована за період з 20.08.2008р. по 15.02.2010р. – 40 829,47грн.(а.с.28).

 02.12.2008р., 05.01.2009р.,13.02.2009р., 30.04.2009р. Банком ОСОБА_2 були направлені вимоги про виконання своїх зобов’язань згідно умов кредитного договору, попередивши також останню про те, що у разі невиконання нею вимоги щодо погашення зобов’язань за Договором, Банк звертатиметься до суду на предмет примусового стягнення суми боргу за кредитним договором з покладанням на нього судових витрат та застосуванням штрафних санкцій (а.с. 23-27).

Таким чином, оцінюючи у сукупності добуті в судовому засіданні докази, суд знаходить достовірно встановленим, що ОСОБА_2 порушила умови  договору №96 від 20 червня 2008 року, а тому відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором, а саме розірвання договору.

         Також ч.2 ст.1050 ЦК України передбачає, що у разі, якщо договором встановлений обов'язок   позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини  позикодавець  має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів,  належних йому відповідно.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов’язання у кредитора відповідно до ст. ст. 549, 550 ЦК України виникає право на стягнення неустойки (штрафу, пені). Це право передбачено і кредитним договором  №96 від 20 червня 2008 року.  

 Відповідно до ст.ст. 526, 527 ЦК України зобов’язання взяті сторонами за договором повинні виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, а також згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконати грошове зобов’язання.

Також відповідно ст. 553 ЦК України та договору поруки №1-96 від 20.06.2008 року поручитель, в даному випадку ОСОБА_3 відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником у повному обсязі.

Згідно ст. 541 ЦК України солідарний обов’язок боржників виникає у випадках, передбачених договором, у даному випадку кредитним договором №96 від 20 червня 2008 року та договором поруки №1-96 від 20.06.2008 року.

           Також, враховуючи ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне судові витрати, що складають 1700,00грн. судових витрат та 120,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  солідарно стягнути з відповідачів на користь позивача як таких, що сплачені останнім при подачі позову.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

    Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк заборгованість за кредитним договором 2 621 906 гривень 89 копійок, а також в рахунок виплачених позивачем витрат по справі 1700 грн. 00 коп. судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду справи, а всього 2 623 726 гривень 89 копійок  (два мільйони шістсот двадцять три тисячі сімсот двадцять шість гривень вісімдесят дев»ять копійок).

Копію рішення направити відповідачам рекомендованим листом з повідомленням, попередивши відповідачів, що заява про перегляд заочного рішення може бути подано до суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному суді Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційна скарга на рішення суду має бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зави про апеляційне оскарження.

      Суддя                                                           В.Рябота