Справа № 2-140\10
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 квітня 2010 року Бородянський районний суд
Київської області в складі: головуючої – судді Міланіч А.М.
при секретарі – Рассказовій М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов»язання знести гараж, не порушувати межі між земельними ділянками, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та встановленні паркану,
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він є власником та проживає в житловому будинку № АДРЕСА_1, а його сусід ОСОБА_2 \відповідач по справі проживає в житловому будинку № АДРЕСА_2, який побудував з дозволу батька позивача на їхній межі, також в 2007 році відповідач самовільно поставив свій паркан зайнявши 3 м його \позивача території. В подальшому відповідач, знявши паркан, переніс його на 1 м в його \позивача садок та побудував там гараж, та не дає можливості замінити поркан.
Тому просив зобов»язати відповідача знести самовільно збудований гараж, не порушувати межі між їхніми земельними ділянками, не чинити йому \позивачу перешкод в користуванні його земельною ділянкою та у встановленні нового паркану.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позов підтримала і викладене підтвердила, суду пояснила, що на даний час позивач користується земельною ділянкою в тому ж розмірі і в тих же межах, які встановлені сільською радою і відповідач жодних перешкод йому в цьому не чинить, гараж збудований на земельній ділянці відповідача, але відповідач не дозволяє встановити новий паркан на межі між їх земельними ділянками.
Відповідач та його представник ОСОБА_4 позов не визнали, вважали землекористування відповідача правомірним та таким, що не порушує прав позивача, однак, визнали, що відповідач дійсно заперечує проти встановлення позивачем паркану на межі їх земельних ділянок, так як не згодний з тією межею.
Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представника, покази свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Судом встановлено, що позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 27 травня 2008 року належить на праві власності будинковолодіння № АДРЕСА_1 Бородянського району Київської області і за ним за даною адресою закріплена земельна ділянка розміром 0,45 га, якою він і користується, що підтверджується копією вказаного свідоцтва \а.с.13\, матеріалами оглянутої в судовому засіданні цивільної справи № 2-576\09 та визнається сторонами.
Сусіднє будинковолодіння № АДРЕСА_2 належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 10 жовтня 1997 року і за ним обліковується згідно земельно-шнурової книги земельна ділянка площею 0,30 га, а фактично відповідач користується за даною адресою земельною ділянкою розміром 0,3128 га \а.с.8,9,12,42,45-64 справи № 2-576\09\.
За рішенням Бородянського районного суду від 25 вересня 2006 року було частково задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, виконкому Загальцівської сільської ради про усунення перешкод в здійсненні права власності і проведення землеустрою, та зобов»язано виконком Загальцівської сільської ради встановити в натурі межі земельної ділянки, яка надана в користування ОСОБА_2 в АДРЕСА_2 \а.с.10\.
На виконання даного рішення державним виконавцем ВДВС Бородянського РУЮ Київської області за участю представників виконкому Загальцівської сільської ради та Бородянського районного відділу земельних ресурсів були встановлені в натурі межі земельної ділянки відповідача, і в цих же межах він користується земельною ділянкою на даний час.
Однак, ОСОБА_9 з такими межами не згодний та самовільно їх порушував, з приводу чого між ним та сусідами виникали сварки та 14 травня 2009 року знову було встановлено межові знаки між земельними ділянками сторін, але відповідач перешкоджає позивачу у встановленні паркану по даній межі, що підтверджується матеріалами справи \а.с.10-12,58\, матеріалами справи № 2-576\09 \а.с.8-9,82-84\ та визнається сторонами.
Враховуючи викладене, оскільки відповідач чинить позивачеві перешкоди у встановленні ним паркану, то суд вважає за необхідне, частково задовольняючи в цій частині позовні вимоги, зобов»язати відповідача не чинити позивачу перешкод у встановленні паркану на межі їх земельних ділянок.
В частині вимог щодо зобов»язання відповідача знести самовільно побудований ним гараж суд вважає за необхідне в позові відмовити, оскільки позивачем не надано суду доказів порушення даним будівництвом будь-яких його прав чи охоронюваних законом інтересів.
Керуючись ст.ст.91,95,106,107,152,158 ЗК України, ст.ст.10,11,209,212-215,218 ЦПК України, суд
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов»язання знести гараж, не порушувати межі між земельними ділянками, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та встановленні паркану задовольнити частково.
Зобов’язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод у встановленні паркану на межі їх земельних ділянок.
В іншій частині в позові відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районний суд Київської області.
Головуюча-суддя Міланіч А.М.