Справа № 11-275/2010 р. Головуючий у І інстанції Дикий В.М.
категорія – ст. 365 ч. 2 КК Доповідач Трейтяк О.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 липня 2010 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого КОЗАКА В.І.
суддів ТРЕЙТЯК О.П., МЕЛЬНИЧЕНКА Ю.В.
з участю прокурора ХОМАЗЮКА О.В.
адвоката ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Носівського районного суду Чернігівської області від 25 лютого 2010 року.
Цим вироком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Носівки Чернігівської області, українець, громадянин України, раніше не судимий,
засуджений за ст. 365 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов’язані з виконанням адміністративних, профілактичних, оперативно-розшукових, кримінально-процесуальних, виконавчих та охоронних функцій в системі МВС України терміном на один рік. .
На підставі ст. 75 КК України засудженого звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.
Судом ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні злочину за таких обставин.
ОСОБА_2 наказом начальника УМВС України в Чернігівській області від 14.11.2001 року був призначений на посаду дільничного інспектора Носівського РВ УМВС, тобто був службовою особою, оскільки постійно здійснював функції представника державного озброєного органу виконавчої влади, який захищає життя, здоров’я, права і свободи громадян, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
25 вересня 2004 року біля 16 години під час проведення оперативно-розшукових заходів з розкриття злочину, ОСОБА_2 разом з оперуповноваженим відділу карного розшуку Носівського РВ УМВС Михальцем С.О. на службовому автомобілі „Таврія” прибули до будинку АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_4. З метою перевірки інформації щодо причетності ОСОБА_4 до вчинення злочину, він був доставлений до Носівського РВ УМВС. З ОСОБА_4 була проведена бесіда, в ході якої інформація щодо його причетності до вчинення злочину не підтвердилася.
Після цього, ОСОБА_2 явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень, на підставі складених ним та Михальцем рапортів про начебто вчинене ОСОБА_4 адміністративне правопорушення, склав протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КаАП України та, застосовуючи до ОСОБА_4 фізичне насильство, що виразилося у нанесенні неодноразових ударів руками по різних частинах тіла, доставив його до чергової частини райвідділу, де на підставі складеного ним протоколу про вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, помічник начальника – оперативний черговий Носівського РВ УМВС затримав ОСОБА_4 в адміністративному порядку. У результаті протиправних дій дільничного інспектора ОСОБА_2 ОСОБА_4 безпідставно перебував у кімнаті для адміністративно затриманих Носівського РВ УМВС з 16 години 30 хвилин 25 вересня 2004 року до 3 години 40 хвилин 26 вересня 2004 року, звідки через погіршення стану здоров’я каретою швидкої допомоги був доставлений до Носівської центральної районної лікарні.
Не погоджуючись з вироком суду засуджений подав апеляцію, доводи апеляції зводяться до того, що вирок суду є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд прийшов до висновку, що своїми діями, які виразилися у перевищенні влади та службових повноважень, що супроводжувалися насильством, він вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 365 КК України. Проте дана позиція є помилковою. На протязі досудового та судового слідства він давав послідовні та логічні показання, що ніяких протиправних дій по відношенню до ОСОБА_4 не вчиняв. Суд не мотивував у вироку чому його дії повинні кваліфікуватися як перевищення влади та службових повноважень, вважає, що йому пред’явлено неконкретне обвинувачення. Суд безпідставно взяв за основу тільки показання ОСОБА_4, що він незаконно склав адміністративний протокол та наносив йому тілесні ушкодження. Дані показання об’єктивно матеріалами не підтверджуються. Посилаючись на зазначені обставини, засуджений просить вирок суду скасувати, а кримінальну справу по відношенню до нього закрити, так як його вина матеріалами справи недоведена.
В доповненні до апеляції засуджений вказує, що органом досудового слідства не були виконані вказівки суду, що не дає змоги повно, об’єктивно, всебічно розглянути кримінальну справу, а саме вказівки, викладені в постанові Носівського районного суду від 21 листопада 2006 року про відсутність в справі оригіналу протоколу про адміністративне правопорушення, в ухвалі апеляційного суду Чернігівської області від 25 січня 2007 року про перевірку повноважень дільничного інспектора міліції щодо прав і обов’язків по складанню протоколів про адміністративні правопорушення, а також чи може нести відповідальність дільничний інспектор за затримання і утримання особи в ізоляторі тимчасового тримання, в ухвалі апеляційного суду Чернігівської області від 11 грудня 2009 року щодо строків давності, в ухвалі апеляційного суду Чернігівської області від 17 вересня 2009 року про відсутність оригіналу протоколу про вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_2 та захисника, які вважають вирок суду незаконним та необґрунтованим, думку прокурора про залишення вироку суду без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція засудженого ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково.
Відповідно до вимог ст.22 КПК України прокурор і слідчий при провадженні досудового слідства зобов’язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого.
Розслідуючи дану кримінальну справу, орган досудового слідства не виконав у повному обсязі вимог зазначеного закону, внаслідок чого залишились не з’ясованими такі обставини справи, з’ясування яких мало істотне значення для прийняття в ній законного і обґрунтованого рішення.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.6 КПК України кримінальну справу не може бути порушено, а порушена кримінальна справа підлягає закриттю якщо про відмову в порушенні справи по тому ж факту є не скасована постанова органу дізнання, слідчого, прокурора.
В матеріалах кримінальної справи є постанова про відмову в порушенні кримінальної справи (т.1 а.с.57-59) від 09 грудня 2004 року слідчого прокуратури Носівського району Зезюлькіна О.В., в якій сказано, що 28 вересня 2004 року до прокуратури Носівського району надійшла заява ОСОБА_4 про те, що 25 вересня 2004 року він безпідставно був доставлений до райвідділу міліції працівниками міліції Дихальцем та ОСОБА_2 ком, на нього був складений фіктивний протокол про адміністративне правопорушення і він був побитий ОСОБА_2. Слідчий прийняв рішення в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_4 щодо побиття його працівниками міліції відмовити за відсутністю події як злочинів, передбачених ст.ст.364 ч.3, 365 ч.2 КК України, так і будь-якого іншого злочину.
В даній постанові мова йде про події, які пред’явлені в обвинувачення ОСОБА_2 і за які ОСОБА_2 засуджений судом першої інстанції. доводи прокурора про те, що дана постанова була скасована 04 травня 2005 року прокурором відділу прокуратури Чернігівської області Кузьменко І.М. безпідставні, оскільки як вбачається зі змісту і резолютивної частини постанови прокурора відділу Кузьменко І.М. (т.1 а.с.63) 04 травня 2005 року ним була скасована постанова слідчого прокуратури Носівського району Зезюлькіна О.В. від 09 лютого 2005 року про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_4 на підставі ст.6 п.1 КПК України.
Таким чином постанова про відмову в порушенні кримінальної справи (т.1 а.с.57-59) від 09 грудня 2004 року слідчого прокуратури Носівського району Зезюлькіна О.В. не скасована і є перешкодою для провадження в кримінальній справі.
Згідно ст.132 КПК України у постанові про притягнення як обвинуваченого повинно бути зазначено, зокрема, злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа; час місце та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому, стаття (частина пункт статті) кримінального закону, якою передбачений цей злочин. Коли обвинувачений притягається до відповідальності за вчинення декількох злочинів, що підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, в постанові про притягнення як обвинуваченого повинно бути вказано, які саме дії ставляться обвинуваченому у вину по кожній з цих статей.
Зі змісту постанови про притягнення як обвинуваченого та обвинувального висновку видно, що ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що наказом начальника УМВС України в Чернігівській області від 14.11.2001 року був призначений на посаду дільничного інспектора Носівського РВ УМВС, тобто був службовою особою, оскільки постійно здійснював функції представника державного озброєного органу виконавчої влади, який захищає життя, здоров’я, права і свободи громадян, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
25 вересня 2004 року біля 16 години під час проведення оперативно-розшукових заходів з розкриття злочину, ОСОБА_2 разом з оперуповноваженим відділу карного розшуку Носівського РВ УМВС Михальцем С.О. на службовому автомобілі „Таврія” прибули до будинку АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_4. З метою перевірки інформації щодо причетності ОСОБА_4 до вчинення злочину, він був доставлений до Носівського РВ УМВС. З ОСОБА_4 була проведена бесіда, в ході якої інформація щодо його причетності до вчинення злочину не підтвердилася.
Після цього, ОСОБА_2 явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень, на підставі складених ним та Михальцем рапортів про начебто вчинене ОСОБА_4 адміністративне правопорушення, склав протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КаАП України та, застосовуючи до ОСОБА_4 фізичне насильство, що виразилося у нанесенні неодноразових ударів руками по різних частинах тіла, доставив його до чергової частини райвідділу, де на підставі складеного ним протоколу про вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, помічник начальника – оперативний черговий Носівського РВ УМВС затримав ОСОБА_4 в адміністративному порядку. У результаті протиправних дій дільничного інспектора ОСОБА_2 ОСОБА_4 безпідставно перебував у кімнаті для адміністративно затриманих Носівського РВ УМВС з 16 години 30 хвилин 25 вересня 2004 року до 3 години 40 хвилин 26 вересня 2004 року, звідки через погіршення стану здоров’я каретою швидкої допомоги був доставлений до Носівської центральної районної лікарні.
З наведеного змісту постанови про притягнення як обвинуваченого та обвинувального висновку не зрозуміло які саме дії ставляться ОСОБА_2 у вину за ч.2 ст.365 КК України (безпосередньо вчинені ним, а не іншими посадовими особами райвідділу міліції), не вказано в чому конкретно полягає істотна шкода окремим громадянам і державним інтересам.
Таке обвинувачення є неконкретним, оскільки за його змістом не можна дійти однозначного висновку про те, що ж саме вчинив ОСОБА_2 і чи містять конкретно його дії склад злочину, передбаченого ст.365 ч.2 КК України.
Таким чином, пред’явлення ОСОБА_2 неконкретного обвинувачення суттєво обмежило його та його захисника у здійсненні права на захист у кримінальному судочинстві і перешкоджає суду всебічно, повно та об’єктивно розглянути справу і постановити законне і обґрунтоване судове рішення.
Оскільки неповнота та недоліки досудового слідства не можуть бути усунуті в судовому засіданні, справа після скасування вироку підлягає направленню на нове розслідування, під час якого необхідно усунути відмічені недоліки та перевірити доводи засудженого, а при необхідності провести інші слідчі дії та з урахуванням зібраних доказів прийняти законне та обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів
У ХВ А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Носівського районного суду Чернігівської області від 25 лютого 2010 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на додаткове розслідування прокурору Носівського району Чернігівської області.
Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити підписку про невиїзд.
Судді:
ТРЕЙТЯК О.П. КОЗАК В.І. МЕЛЬНИЧЕНКО Ю.В.