Справа № 2- 2319 2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М ЕНЕМ У К Р А Ї Н И
30 червня 2010 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі судді Подрєзової Г.О. при секретарі Селезень Н.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білій Церкві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я особа ПАТ КБ “Приват Банк” про витребування майна з чужого незаконного володіння;
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, мотивуючи тим, що 07.06.2008р. ним був укладений кредитний договір з ЗАТ КБ “Приват Банк”, згідно з яким банком оформлена кредитка –“універсальна” на оплату товару в кредит - пральної машини LGF-1220 ND, в розмірі 2699,0грн. з визначеним щомісячним платежом за кредит в розмірі 296,67грн. Частково кредит був погашений, але так як він в період часу з квітня по вересень 2008 року проживав разом з своєю співмешканкою ОСОБА_2 в її квартирі АДРЕСА_1, то машинка з дня придбання знаходилась у вказаній квартирі. Після сварки з відповідачкою в кінці вересня 2008р., він перейшов проживати до своїх батьків в квартиру АДРЕСА_1, яка знаходиться в тому ж будинку, де мешкає відповідачка, за усною домовленістю між сторонами, машинка залишалася у відповідачки, а вона продовжувала за власні кошти сплачувати кредит до банку. Але, у травні відповідачка зателефонувала йому та повідомила, що по оплаті за кредит утворився борг, оплату якого вимагала від нього, хоч повернути пральну машину відмовилася. Посилаючись на вказані обставини, а також на те, що банк щомісячно нараховує пеню за прострочення оплати кредиту, відповідачка відмовляється добровільно повернути пральну машину, при цьому не бажає погасити заборгованість по кредиту, просив суд витребувати від відповідачки ОСОБА_2 вказану пральну машину.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала повністю.
3-я особа ПАТ КБ “Приват Банк” представника до суду не направив, хоч про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а згідно з письмовими поясненнями на позов справу розглянути за відсутністю їх представника, просив позов задовольнити, посилаючись на те, що обов”язки перед банком несе саме ОСОБА_1, який не може їх виконувати оскільки пральна машина знаходиться у чужому незаконному володінні.
Заслухавши пояснення сторін, свідків, письмові пояснення 3-ї особи, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Так, в судовому засіданні встановлено, що дійсно ОСОБА_1 07.06.2008р. звернувся до Приват Банку в м. Білій церкві за заявою про відкриття карткового рахунку для зарахування коштів, спрямованих на погашення заборгованості по кредиту, відсоткам отриманого в розмірі 2699,0грн. та отримав кредит на купівлю пральної машини LGF-1220 ND.
Дані обставини підтверджуються копією заяви позичальника від 07.06.2008р., листом-підтвердженням № KIXRRC 01780033 від 07.06.2008р.
Як пояснив в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 в період з квітня по вересень 2008р. він співмешкав з ОСОБА_2, проживав у її квартирі №АДРЕСА_1, хоч до її квартири своїх речей крім пральної машини не приносив, зберігав у неї лише свій сезонний одяг, взуття. А пральну машину він придбав за власні кошти отримані ним як заробіток у Білоцерківській філії ТОВ “ТПК –Профіль ГП” де отримував 1200грн. заробітної плати. За вказані доходи ним був погашений частково кредит, а саме : 24.06.2008р. – 297,0грн., 25.07.2008р. – 297,0грн., 26.08.2008р. – 238,45грн. та 21.11.2008р. –600грн.
Дані обставини повністю підтверджуються випискою за кредитним договором наданою ПАТ КБ “Приват Банк”станом на 07.06.2009р., а також повідомленням банку про наявність заборгованості по оплаті кредиту станом на 01.02.2010р., яка становить 1843,20грн. по кредиту, 271,96грн. по процентах, 2265,57грн. по пені.
В судовому засіданні позивач пояснив, що прострочення сплату кредиту ним були допущені у зв”язку з тим, що пральна машина була залишена відповідачці, яка за усною домовленістю зобов”язувалася виплатити решту суму кредиту, але замість цього в травні 2009р. зателефонувала йому та повідомила, що борг за машину не сплачений, що змусило його звертатися до органів міліції про повернення пральної машини.
Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні послалася на те, що після сварки вони з позивачем усно домовилися про те, що у нього залишається мобільний телефон марки Нокія, подарований нею, вартістю 3000грн., а пральна машина LGF-1220 ND залишиться у неї, кредит буде сплачувати ОСОБА_1 Також послалася на ст. 74 СК України, згідно з якою просила пральну машину визнати спільною сумісною власністю подружжя, оскільки вона придбана під час спільного проживання сторін у незареєстрованому шлюбі.
Але, на підтвердження цих обставин відповідачка ОСОБА_2 не надала
суду жодного доказу, а ці твердження відповідачки повністю спростовуються наданими суду відмовними матеріалами № 879 по заяві ОСОБА_1 від 29.01.2010р., іншими матеріалами справи.
Так, згідно з постановою про відмову у порушенні кримінальної справи від 01.02.2010р. в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 було відмовлено за відсутністю в її діях складу злочину передбаченого ст. 190 КК України.
З письмових пояснень ОСОБА_1 під час його опитування дільничним інспектором від 29.01.2010р. вбачається, що він звертався про витребування пральної машинки від ОСОБА_2, оскільки у нього виникла заборгованість по оплаті кредиту, а ОСОБА_2 не виконала своїх зобов”язань по сплаті кредиту.
З письмових пояснень ОСОБА_2 від 01.02.2010р. вбачається, що вона особисто сплачувала за кредит отриманий ОСОБА_1, а перед тим яке вони розійшлись ОСОБА_1 взяв у неї мобільний телефон вартістю 3000грн. і не захотів віддавати його, а тому вона відмовилася повертати пральну машину.
Тобто з цих пояснень відповідачки ОСОБА_2 вбачається, що спочатку вона вказувала на відмову ОСОБА_1 повернути мобільний телефон як на підставу її відмови у поверненні пральної машини, а в судовому засіданні змінила свої пояснення та стверджувала, що між ними існувала усна домовленість про залишення телефону у ОСОБА_1, а пральної машинки у неї.
Суд виходить з того, що позивач вимагав повернення пральної машини з дня, коли дізнався, що відповідачка не сплатила за кредит належні кошти, а відповідачка в судовому засіданні не надала доказів щодо наявності у неї телефону “Нокія”, вартістю 3000грн., а також його передачі ОСОБА_1 та існування усної домовленості про залишення цього телефону у ОСОБА_1 взамін пральної машини.
Крім цього, суд критично оцінює покази свідка відповідача – ОСОБА_3, яка в судовому засіданні показала, що про існування усної домовленості між сторонами про залишення мобільного телефону у ОСОБА_1 їй відомо з розмови між сторонами, яку вона чула і це відбувалося в 2007р., хоч насправді судом встановлено, що сторони проживали разом в період з квітня 2008р. по вересень 2008р.
Також, суд виходить з того, що пральна машина перебуває у заставі ПАТ КБ “Приват Банк”, борг ОСОБА_1 по оплаті кредиту за пральну машину, на час розгляду справи становить – 6548,89грн. За письмовими поясненнями 3-ї особи пральна машина підлягає поверненню позивачу, як особі що отримала кредит у банку та здійснює його виплату.
Виходячи з вищенаведеного, підстав вважати пральну машину LGF-1220 ND, придбану ОСОБА_1 по кредитному договору від 06.07.2008р. в ПАТ КБ “Приват Банк” - спільною сумісною власністю сторін, які проживали спільно без реєстрації шлюбу, законних підстав не має, оскільки борг по кредиту перед банком не сплачений, машина перебуває у заставі банку і обов”язок по її зберіганню покладений саме на ОСОБА_1
Згідно з ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно з ст. 387 цього Кодексу, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Оскільки пральна машина LGF-1220 ND є предметом застави, максимальний розмір вимоги, яка забезпечується предметом застави складає 3560,04грн.( згідно кредитного договору від 07.06.2008р. № KIXRRC 01780033), а ст. 578 ЦК України встановлено, що майно, що є у спільній власності, може бути передане у заставу лише за згодою усіх співвласників, чого в даному випадку не має, а тому це ще раз підтверджує, що пральна машина, як об”єкт застави, не може вважатися спільною сумісною власністю осіб, які проживають без реєстрації шлюбу.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, а пральна машина LGF-1220 ND, яка знаходиться в квартирі відповідача, що нею не заперечувалося в судовому засіданні та підтверджено відмовними матеріалами № 879) підлягає витребуванню з незаконного володіння ОСОБА_2 та передачі її позивачу ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 15,60,212-215,218,223 ЦПК України, ст. ст. 316,387 ЦК України, суд-
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
Витребувати у ОСОБА_2 пральну машинку марки LGF-1220 ND, вартістю 2699,0грн., яка знаходиться за місцем проживання ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1 та передати її ОСОБА_1.
В задоволенні частини позовних вимог про відшкодування моральної шкоди – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 120грн.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його постановлення шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження та протягом 20 днів після подачі заяви, шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: