Справа №11-448/2010 р.                         Головуючий у І інстанції Малиш В.В.

Категорія ст.187 ч.1 КК                         Доповідач  Трейтяк О.П.

                    У Х В А Л А

            І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

08 липня 2010 року         Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

        Головуючого НАВОЗЕНКО  Л.С.

        Суддів ТРЕЙТЯК  О.П., КОЗАКА  В.І.

        з участю прокурора ХОМАЗЮКА  О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 квітня 2010 року.

Цим вироком     ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, не працюючий, відповідно до ст.89 КК України не судимий,

засуджений за ст. 187 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі, за ст.185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі.

    На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за сукупністю злочинів остаточно ОСОБА_1 призначено 3 роки позбавлення волі.

    Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1600 гривень відшкодування матеріальної шкоди, в решті позову відмовлено.

Судом ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 28.09.2009 року приблизно о 06 годині 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись біля будинку 72 по вул. П’ятницькій м. Чернігова, з метою заволодіння чужим майном напав на ОСОБА_2 та завдав останньому численні удари кулаками в область голови, внаслідок яких потерпілий втратив свідомість, чим застосував насильство, яке є небезпечним для життя та здоров’я особи, що зазнала нападу, після чого заволодів перснем з золота вагою близько 10-12 грамів з камінцем „феонітом” вартістю1600 гривень, що належить потерпілому ОСОБА_2, чим завдав матеріальної шкоди останньому.

    01.10.2009 року в денний час ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись на території біля ЗОШ № 11 по проспекту Миру, 137 м. Чернігова таємно викрав мобільний телефон „SAMSUNG P730” вартістю 500 гривень, що належить неповнолітньому ОСОБА_3, 1996 року народження, чим завдав потерпілому матеріальної шкоди.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію своїх дій, визнаючи повністю свою вину просить пом’якшити йому призначене покарання. Просить врахувати, що  батьки за станом здоров’я потребують його допомоги, оскільки мати являється інвалідом І групи, батько інвалід 2 групи, а єдина сестра має малолітню дитину, тому вона немає можливості в повному обсязі доглядати за батьками.

Заслухавши доповідача, прокурора, який вважає вирок суду законним та обґрунтованим, а апеляцію засудженого такою, що не підлягає задоволенню, дослідивши  матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у вироку діяння за обставин, встановлених судом ґрунтується на допустимих і достатніх, ретельно досліджених у судовому засіданні доказах, детально викладених у вироку, які узгоджуються між собою та яким суд дав належну юридичну оцінку і які ніким не оспорюються.

Сам засуджений як на досудовому слідстві, так і у судовому засіданні вину суду першої інстанції у скоєнні інкримінованого йому злочинів визнавав частково і докладно розповідав про обставини вчинення ним злочинів. В апеляції ОСОБА_1 вину у скоєних злочинах визнав повністю.

Факт розбійного нападу і викрадення чужого майна підтвердили відповідно потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, показання яких були досліджені судом, свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Дії ОСОБА_1 судом правильно кваліфіковані за ст.185 ч.2 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно та за ч.1 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого.

Що стосується міри покарання, призначеної ОСОБА_1,  то вона призначена з дотриманням вимог ст. 65 КК України, судом було враховано ступінь тяжкості вчинених злочинів, особа винного: його вік, те, що він раніше притягувався до адміністративної відповідальності, формально позитивно характеризується за місцем мешкання, має на утриманні мати інваліда першої групи та батька пенсіонера. Судом  враховано обставину, яка обтяжує покарання – вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп’яніння та пом’якшуючу покарання обставину – щире каяття.

Всі обставини, на які посилається засуджений в своїй апеляції, судом при призначенні покарання враховані, підстав для пом'якшення покарання засудженому ОСОБА_1 колегія суддів не знаходить.

Істотних порушень норм кримінально-процесуального законодавства, які б притягли за собою скасування чи зміну вироку, по справі не встановлено.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 квітня 2010 року відносно ОСОБА_1  – без зміни.  

Судді:

    ТРЕЙТЯК О.П.         НАВОЗЕНКО Л.С.         КОЗАК В.І.