Справа № 2-1183/2010 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2010 року
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області в складі
Головуючого судді Русіної А.А.
при секретарі Пінчук І.О.
розглянувши у відкритому судовому в залі судових засідань Ново українського районного суду в м. Новоукраїнка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу ,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 посилаючись на те, що шлюб між ними зареєстрований 02 липня 1991 року відділом РАЦС Новоукраїнського управління юстиції Кіровоградської області, актовий запис № 84, від якого мають малолітнього сина ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_1, син проживає разом з позивачкою та знаходяться на її утриманні.
Подружнє життя не склалося, часто виникали конфлікти по різних побутових питаннях , зумовлені не схожістю їхніх характерів. Відповідач зловживає спиртними напоями, не бере участі у веденні домашнього господарства, не займається вихованням сина. Подальше спільне проживання стало неможливим, тому позивачка просить розірвати шлюб між нею та відповідачем.
В судове засідання позивачка підтримала всі позовні вимоги в повному обсязі, від надання строку на примирення відмовилась.
Відповідач в судове засідання не з»явився, подав письмову заяву, в якій позов визнав в повному обсязі та просив справу слухати у його відсутності.
Визнання відповідачем позову не суперечить закону ( ст.ст. 56,112 СК України) та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Відповідно до ст. 174 ч.4 ЦПК України наявні підстави для ухвалення в судовому засіданні рішення про задоволення позову..
Згідно ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, а тому враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку, що шлюб між сторонами існує формально, подальше спільне проживання і збереження сім»ї стали неможливими і суперечить інтересам сторін.
Приймаючи до уваги, що шлюб зареєстровано сторонами вперше з відповідача підлягає стягненню в дохід держави держмито за реєстрацію розірвання шлюбу в сумі 17 гривень, звільнивши від сплати позивачку на утримання якої знаходяться неповнолітній син.
Керуючись ст.ст.56, 112 Сімейного кодексу України, ст. 174 ч.4, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, суд-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 02 липня 1991 року відділом РАЦС Новоукраїнського управління юстиції Кіровоградської області, актовий запис № 84.
Стягнути з ОСОБА_2 при видачі свідоцтва про реєстрацію розірвання шлюбу державне мито в дохід держави у сумі 17 (сімнадцять) грн. 00 коп..
Рішення суду набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Новоукраїнського райсуду А.А. Русіна
Кіровоградської області