РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

28 лютого 2007 року                                                                      м.Ужгород

Колегія судців палити з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - Дроботі В.В.,

суддів - Чужі Ю.Г., Кожух О.А.,

при секретарі Боклах Г.І.,

з участю прокурора Костак В.В., апелянта ОСОБА_1,

ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому засіданні В М.Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 24 жовтня 2006 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор м.Мукачево в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 пред'явив позов до ОСОБА_3 про визнання заповіту частково недійсним та встановлення права власності.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько неповнолітньої - ОСОБА_4. Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з 2 житлових будинків та надвірних споруд, що розташовані в АДРЕСА_1. Єдиним спадкоємцем згідно заповіту є відповідачка. Право на обов'язкову частку у спадщині має неповнолітня донька померлого, тому заповіт у цій частині є недійсним з встановленням за нею права власності на 2/3 частки спадкового майна.

Згодом прокурор змінив позовні вимоги і просив усунути перешкоди в користуванні спірним будинковолодінням, вселивши неповнолітню ОСОБА_2 в жилий будинок під літ."Б".

Рішенням суду позов задоволено.

В апеляційній скарзі представник відповідачки просить рішення скасувати і ухвалити нове, яким відмовити прокурору у задоволенні його зміненого позову. Посилається на те, що обставини справи, які суд вважав встановленими, не доведені. Окрім того, суд неправильно застосував матеріальний закон.

Колегія вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.15 Цивільного кодексу України у випадку порушення, невизнання або оспорювання цивільного права кожна особа має право на його захист.

У зміненому позові в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 прокурор зазначав, що вона має право в порядку спадкування на 2/3 частки майна, в т.ч. право на один з жилих будинків після смерті її батька. Відповідачка не визнає це. право і заперечує щодо її вселення в один з житлових будинків.

Є доведеним, що ОСОБА_2 в житловому  будинку під літ. "Б" по АДРЕСА_1 ніколи не проживала.

Цей факт визнала сама ОСОБА_2

Є також доведеним, що своє право на спадщину вона з 2003 року, тобто після смерті батька до теперішнього часу не оформила і свідоцтво про право на обов'язкову долю у спадковому майні не одержала.

Ці обставини ані прокурором, ані сторонами спору не заперечуються.

Справа №: 22ц-68/07                                                              

 При доведеності вказаних обставин висновок суду про необхідність вселення ОСОБА_2 в один з житлових будинків її померлого батька є передчасним. Він протирічить вимогам ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу, оскільки своє право на володіння та користування вказаним об'єктом нерухомості позивачка до теперішнього часу не оформила.

Враховуючи наведене, віртуальне право ОСОБА_2 захисту не підлягає.

Відповідно до вимог п.2 та п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України колегія ухвалює нове рішення, яким відмовляє прокурору у задоволені його зміненого позову.

У зв'язку із скасуванням рішення суду першої інстанції ухвала судді від 15 листопада 2005 року про забезпечення позову втрачає силу.

Керуючись ст.ст.307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

РІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника відповідачки ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 24 жовтня 2006 року скасувати, ухваливши нове, яким відмовити прокурору м.Мукачево у задоволенні зміненого позову в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про вселення в житловий будинок.

Рішення набуває чинності після його проголошення, але може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.