Справа № 2-1484/2010 рік/2023                                                                                                

                                                  РІШЕННЯ

                                       ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

14  липня  2010 року         Куп?янський міськрайонний суд Харківської області

у складі:             головуючого – судді  Волчек  О.О.,

                при секретарі –  Разєнковій  Т.О.,

        розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Куп?янську цивільну справу за позовом    ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Куп?янському районі Харківської області про  поновлення пропущеного  строку  для звернення до  суду, зобов’язання здійснити перерахунок, нарахування та виплати  недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» за  період  з   01.01.2007р.  по 31.12.2009р., стягнення недоплаченої доплати в сумі  3841 грн. 50 коп.,

                                                        ВСТАНОВИВ:

          Позивачка    ОСОБА_1  звернулася  до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона   належить до соціальної категорії "Дитина війни" та відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 1 січня 2007 р. по 31 грудня 2009 р. має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком, але відповідач всупереч Рішенню Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 р. та Рішенню Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р., якими були визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», в тому числі й щодо зупинення ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", не здійснив нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії. У зв’язку з чим просить зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Куп’янському районі здійснити перерахунок, нарахування та здійснити виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2009р., стягнути на  її  користь доплату у сумі   3841 грн. 50 коп.

У судове засідання позивачка  не  з’явилась , надавши суду заяву про розгляд справи у  її     відсутність, позов просить задовольнити у повному обсязі.

    Представник відповідача у судове засідання також не з’явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, просить суд у задоволенні позову повністю відмовити.

    Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних у справі доказів і, виходячи із встановлених обставин, приходить до висновку про часткове задоволення  позовних вимог з наступних підстав.

            ОСОБА_1   має статус «Дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1від 15.02. 1993 р. (а. с.10).

            Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни  розмір підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, складає 30 відсотків мінімальної пенсії, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, який встановлено ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

    Враховуючи  зазначений статус позивача, вона відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання вказаної державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

         Згідно ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Стосовно позовних вимог   ОСОБА_1  щодо здійснення  доплати до пенсії за період з 01.01.2007р. по 31.12.2007 рік,  суд вважає, що вони підлягають частковому   задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.

    Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 р. за № 6-рп/2007, у справі за поданням 46 народний депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, п.п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням ст. 111 цього Закону.

    Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду  України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

    Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші  правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

    Виходячи з приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом Україні відповідач повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 9 липня 2007 р., оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 9 липня 2007 р. мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати.

Згідно зі ст. 62 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" було затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня - 406 грн., з 1 жовтня - 411 грн. та встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 р. застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п’ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.

Таким чином, відповідно до ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" у 2007 р. позивачці  підлягали виплаті:

липень (4,06+406) х 30% + 410,06 х 30% = 123,02 грн.;

серпень (4,06+406) х 30% + 410,06 х 30% = 123,02 грн.;

вересень (4,06+406) х 30% + 410,06 х 30% = 123,02 грн.;

жовтень (4,11 + 411) х 30% = 415,11 х 30% = 124,53 грн.;

листопад (4,11 + 411) х 30% = 415,11 х 30% = 124,53 грн.;

грудень (4,11 + 411) х 30% = 415,11 х 30% = 124,53 грн.;

всього за 2007 рік: 742,65 грн.

Проте, як свідчить надана довідка від 07.04.2010р.   № 5320-02/18 (а.с.7), у 2007 р. позивачці  не  проводилась доплата.

Вимоги позивачки про зобов’язання відповідача виплачувати їй у 2008 році щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, суд вважає обґрунтованими, виходячи з наступного.

    Відповідно до п.п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції. "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

    З 1 січня 2008 р. позивачці  було нараховане та виплачене зазначене підвищення відповідно до встановленого розміру, що підтверджується довідкою Управління Пенсійного фонду України в Куп’янському районі від  07.04.2010р. № 5320-02/18 (а.с.7).

    Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. за № 10-рп/2008 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону України про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

    Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

    Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду від 22 травня 2008 р. та приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України, суд приходить  до висновку, що з 22 травня 2008 року відповідач повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка діяла до 1 січня 2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п.п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22 травня 2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

    Між тим, до 22 травня 2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи позивачу доплати, передбачені ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції від 1 січня 2008 р., з урахуванням п.п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік про внесення змін до деяких законодавчих актів України", діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2008 року по 21 травня 2008 року задоволенню не підлягають.

    Згідно ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.

    Відповідно до цього Закону у 2008 р. позивачці  підлягали доплати до пенсії:

    травень 481 х 30% = 144,3 грн.;

    червень 481 х 30% = 144,3 грн.;

    липень  482 х 30% = 144,6 грн.;

    серпень 482 х 30% = 144,6 грн.;

    вересень 482 х 30% = 144,6 грн.;

    жовтень 498 х 30% = 149,4 грн.;

    листопад 498 х 30% = 149,4 грн.;

    грудень 498 х 30% = 149,4 грн.;

    всього: 1170,60 грн.

    Але із наданої довідки (а.с.7) вбачається, що позивачці з травня по 31 грудня 2008 р. було виплачено тільки 390,20 грн., різниця між виплаченими та не виплаченими сумами цієї доплати становить 780,40 грн.

    Щодо вимог   ОСОБА_1 відносно виплати їй  підвищення до пенсії у 2009р., необхідно зазначити наступне.

Законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік» статтю 6 Закону  України  «Про соціальний  захист дітей війни» у новій редакції не викладено та її дію не зупинено.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», Кабінету Міністрів України надано право у 2009 р. встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009 р. дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

З початку 2009 р. позивачці Управління ПФУ в Куп?янському районі Харківської області здійснювало підвищення до пенсії у розмірі 10% мінімальної пенсії за віком, що підтверджується довідкою(а.с.7).

Згідно ст. 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", у 2009 році установлений прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.

 Стаття 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" передбачала, що на одну особу, яка втратила працездатність, прожитковий мінімум в розрахунку на місяць складає з 01 жовтня 2008 р. - 498 грн., а тому, оскільки частиною 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у такому ж розмірі, тобто 498 грн., відповідач повинен був щомісячно виплачувати позивачу підвищення до пенсії, починаючи з 01 січня 2009 р. по 149,40 грн. (498 х 30% = 149,40 грн.). У зв?язку з чим, суд приходить до висновку, що відповідач за період з 01 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р. повинен був виплатити позивачці  1792,80 грн.

Як свідчить надана довідка, позивачці з 01 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р. було сплачено тільки 597,60 грн., недоплата складає 1195,20 грн.

Відповідно до статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання підвищення до пенсії, основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов?язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов?язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов?язана з іншим принципом – відповідальності  держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов?язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання дітям війни надбавок до пенсії, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.  

Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання), зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб?єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Враховуючи те, що позивач є дитиною війни, вона наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання підвищення до пенсії.

Наділивши дітей війни зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов?язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є дітьми війни.

Тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв?язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов?язання держави забезпечити соціальний захист дітей війни.

Згідно ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що вимоги про стягнення з УПФУ у Куп’янському районі Харківської області доплати до пенсії у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому наділені такі повноваження.

           Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 64, 124, 152 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за № 6-рп/2007 року, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за № 10-рп/2008 року, Рішенням Конституційного Суду України від 11.10.2005 року за № 8-рп/2005 року, ст. ст. 3, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. ст. 28, 46 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законами України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», суд

ВИРІШИВ:

           Позовну заяву   ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України в Куп?янському районі Харківської області про зобов’язання здійснити перерахунок, нарахування  та виплати  недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» за  період  з 01.01.2007р.  по 31.12.2009р., стягнення недоплаченої доплати в сумі  3841 грн. 50 коп.- задовольнити частково.

    Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Куп?янському районі Харківської області  здійснити  перерахунок  пенсії  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов?язкове пенсійне страхування", та провести відповідні виплати за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року, з урахуванням фактично проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог   ОСОБА_1  -  відмовити.

            Стягнути з Державного бюджету України на користь  ОСОБА_1    витрати зі сплати судового збору у розмірі 25грн. 50коп. та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  в  розмірі 60 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Куп?янський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк  заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

         Суддя