Справа № 22ц -1464/10 Головуючий у 1 інстанції Лященко О.В.
Категорія: 52 Доповідач: Мудренко Л.І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2010 року м.Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Мудренко Л.І.
суддів - Веремчук Л.М. , Русинчука М.М.
при секретарі - Губарик К.А.
з участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника відповідачів ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, приватного вищого навчального закладу «Володимир-Волинський медико-технічний коледж», третя особа на стороні відповідача яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_5, про поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення оплати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди за апеляційною скаргою відповідача приватного вищого навчального закладу «Володимир-Волинський медико-технічний коледж» на рішення Володимир-Волинського міського суду від 29 березня 2010 року,
в с т а н о в и л а :
7 жовтня 2009 року ОСОБА_1 зверулася в суд з даним позовом. Вимоги мотивувала тим, що згідно наказу №24-к від 01.09.2006 року була прийнята на роботу на посаду головного бухгалтера приватного вищого навчального закладу «Володимир-Волинський медико-технічний колледж», власником якого є відповідач ОСОБА_3 Наказом № 90-к від 14.11.2008 року вона переведена на посаду виконавчого директора колледжу про що в трудовій книжці було зроблено відповідний запис.
31 серпня 2009 року ОСОБА_6 видала наказ № 50-к яким позивача звільнено із займаної посади у зв’язку із закінченням строку трудового договору за п.2 ст. 36 КЗпП України.
Звільнення вважала незаконним, оскільки між нею та власником не було укладено строкового трудового договору на визначений строк. Крім цього, наказ №50-к від 31.08.2009 року про звільнення було видано під час перебування її на лікарняному у зв’язку з хворобою, з даним наказом вона була ознайомлена 07 вересня 2009 року в день коли отримала трудову книжку та копію цього наказу.
Після звільнення з нею не проведено повного розрахунку, станом на 07 жовтня 2009 року рахується заборгованість по заробітній платі за період з 01 січня 2009 року по 31 серпня 2009 року в уточненному розмірі 2120 грн. 28 коп.
Вказувала, що незаконним звільненням їй завдано моральну шкоду, яка полагає у душевних стражданнях з цього приводу, вона позбавлена можливості працювати та отримувати за свою роботу винагроду, що призвело до втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від неї додаткових зусиль для організації її життя. Моральну шкоду оцінила в 1000 грн.
Просила поновити її на роботі, стягнути заборгованість по невиплаченій заробітній платі, середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду.
Рішенням Володимир-Волинського міського суду від 29 березня 2010 року позов задоволено. Постановлено поновити ОСОБА_1 з 1 вересня 2009 року на посаді виконавчого директора приватного вищого навчального закладу «Володимир-Волинський медико-технічний коледж».
Стягнуто з приватного вищого навчального закладу «Володимир-Волинський медико-технічний коледж» на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за період з 01 січня 2009 року по 31 серпня 2009 року в розмірі 2120 грн. 28 коп., середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 вересня 2009 року по 29 березня 2010 року в розмірі 17492 грн. 80 коп., а також 1000 грн. моральної шкоди та 4300 грн. витрат на правову допомогу, а всього стягнуто на користь позивача 24913 грн. 08 коп.
Стягнуто з приватного вищого навчального закладу «Володимир-Волинський медико-технічний коледж» на користь держави 204 грн.63 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В позові до ОСОБА_3 відмовлено.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення заробітної плати в межах суми платежу за один місяць в розмірі 2600 грн.
В апеляційній скарзі відповідач приватний вищий навчальний заклад «Володимир-Волинський медико-технічний коледж» покликаючись на неповне з’ясування обставин справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 та представник відповідачів ОСОБА_3 та приватного вищого навчального закладу «Володимир-Волинський медико-технічний коледж» ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримали з наведених у ній підстав, просили скаргу задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 апеляційну скаргу заперечили, просили рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду в частині задоволення позовних вимог про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди, витрат на правову допомогу, судового збору та визначеної загальної суми стягнутих коштів скасувати з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що між власником та позивачем не було укладено строкового трудового договору, а мав місце трудовий договір, укладений на невизначений строк, а тому звільнення є незаконним.
Однак цей висновок зроблений у зв’язку неправильною оцінкою наявних у справі доказів, суд дійшов його з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Згідно п.2 ч.1 ст.36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є закінчення строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.
Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 з 01 вересня 2006 року працювала на посаді головного бухгалтера приватного вищого навчального закладу «Володимир-Волинський медично-технічний коледж» (а.с.8).
Наказом № 90-к від 14.11.2008 року позивач була переведена на посаду виконавчого директора коледжу за її згодою за строковим трудовим договором (а.с.134).
Згідно наказу № 50-к від 31 серпня 2009 року (а.с. 6) ОСОБА_1 звільнена з із займаної посади з 31 серпня 2009 року у зв’язку із закінченням строку трудового договору (п.2 ст.36 КЗпП України).
Та обставина, що з позивачем був укладений строковий трудовий договір на період з 14 листопада 2008 року по 31 серпня 2009 року стверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Так, у тексті наказу № 90-к від 14.11.2008 року зазначено, що позивач переводиться на посаду виконавчого директора «за строковим трудовим договором з 14 листопада по 31 серпня». Зі змістом даного наказу ОСОБА_1 ознайомлена, про що свідчить її особистий підпис і цього позивач не заперечувала в судовому засіданні. Будь-яких зауважень, звернень, заяв до власника з приводу неточності чи незрозумілості змісту наказу про її переведення та строку перебування на посаді позивач не висловлювала і не подавала та доказів з цього приводу суду не надала.
Про те, що строк перебування на посаді виконавчого директора закінчувався 31 серпня 2009 року позивач знала і усвідомлювала, свідчить той факт, що уточнюючи свої позовні вимоги, остання у письмовій заяві до суду вказувала, що власником коледжу порушено вимоги трудового законодавства при її звільненні з роботи, оскільки трудові відносини фактично тривали по закінченні строку, на який було укладено трудовий договір, і від сторін не було заявлено вимог про припинення трудових відносин у зв’язку із закінченням їх строку. В цій же заяві позивач зазначала про переговори з власником коледжу щодо укладення контракту на 2009-2010 навчальний рік (а.с.71).
З дослідженої апеляційним судом «Книги обліку руху трудових книжок і вкладишів до них» вбачається, що згідно запису під № 51 позивач отримала трудову книжку при звільненні 31.08.2009 року. Будь-які письмові застереження щодо зазначеної дати відсутні.
Крім того, допитана в суді першої інстанції свідок ОСОБА_7 показала, що 31.08.2009 року за вказівкою ОСОБА_3 підготувала наказ про звільнення ОСОБА_1 з роботи. Сама позивач ствердила в даному судовому засіданні, що цього дня 31.08.2009 року вона, незважаючи на її перебуванні на лікарняному, знаходилася на роботі.
Вищенаведене спростовує доводи позивача, що фактично її звільнення з роботи мало місце лише 07 вересня 2009 року, а не 31 серпня 2009 року.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про незаконність звільнення її з роботи за п.2 ст.36 КЗпП України, а відтак вимоги про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди є безпідставні і до задоволення не підлягають.
Таким чином рішення суду першої інстанції в означеній частині підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 2120 грн. 28 коп., який ґрунтується на наявних у матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказах.
Згідно вимог ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведену норму, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 403 грн.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу відповідача приватного вищого навчального закладу «Володимир-Волинський медико-технічний коледж» задовольнити частково.
Рішення Володимир-Волинського міського суду від 29 березня 2010 року в частині задоволення позову про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди, витрат на правову допомогу, судового збору та визначеної загальної суми стягнутих коштів скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення.
В позові ОСОБА_1 до приватного вищого навчального закладу «Володимир-Волинський медико-технічний коледж» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди відмовити.
Стягнути з приватного вищого навчального закладу «Володимир-Волинський медико-технічний коледж», код ЄДРПОУ 32331242, р/р 2600397634 АБ «УкрГазБанк», МФО 320478, на користь ОСОБА_1 403 грн. витрат на правову допомогу та на користь держави 51 грн. судового збору.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді