Судове рішення #10282877

Справа: 22ц-2254/10                                                                                  Головуючий у 1 інстанції Кухтей Р.В.

Категорія :  27                                                                                               Доповідач:  Мудренко Л.І.

                   

                АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

    У  Х  В  А  Л  А

                                                ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                       

23 липня 2010 року                             м.Луцьк

    Колегія суддів судової палати  у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого       -     судді  Мудренко Л.І.

    суддів                     -     Веремчук Л.М., Русинчука М.М.

при секретарі     -     Губарик К.А.

з участю представників відповідача Бакая А.В., Пічугіна Ю.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за  позовом   ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про  зміну умов договору за апеляційною скаргою позивача   ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду від 22 квітня  2010 року,  

                                                в с т а н о в и л а :

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 22 квітня 2010 року відмовлено в    задоволенні позову ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про зміну умов  договору.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_3, покликаючись на порушення  норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні представники відповідача Бакай А.В., Пічугін Ю.В. апеляційну скаргу  не визнали, просили скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Дослідивши обставини справи та доводи      апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід  відхилити з наступних підстав.

    Судом першої інстанції на підставі досліджених письмових доказів, що є в матеріалах справи, встановлено, що 27 листопада 2006 року між ОСОБА_3 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» укладено кредитний договір № 014/01-10/1120, за умовами якого відповідач надав позивачу кредит в сумі 110000 доларів США з терміном повернення до 27 листопада 2016 року та із сплатою 13% річних.

    Вказаним договором, зокрема п.1.1 частини другої, передбачено надання позичальнику кредит у розмірі та валюті, визначеній у частині першій цього договору, а позичальник приймає, зобов’язується належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов’язання, які визначені у цьому договорі (а.с.8).

    В забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору № 014/01-10/1120    27.11.2006 року між сторонами укладено договір  іпотеки, за яким   передано в іпотеку Банку магазин продовольчих товарів загальною площею 137,2 кв.м., що розташований  по АДРЕСА_1  і належить ОСОБА_3 (а.с.18-25).

Встановлено, що з часу укладення кредитного договору і до лютого 2008 року позивач вчасно повертав отримані ним у кредит кошти разом з нарахованими відсотками.      Відповідно до ст. 652 ЦК України  у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті – змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Як вбачається з матеріалів справи позивач просив змінити умови договору з тих підстав, що різко змінився курс долара США до національної валюти і це є істотною зміною обставин. Однак вказані доводи позивача не заслуговують на увагу, оскільки діючим законодавством не передбачений стабільний курс  долара США до національної валюти.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про Національний Банк України» офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком. Частиною 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» передбачено, що валютні курси встановлюються Національним Банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України. Згідно Положення «Про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів» офіційний курс гривні до іноземних валют установлюється щоденно.

 Наведена вище обставина ОСОБА_3 при укладанні кредитного договору була достовірно відома.

Посилання позивача що виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б його як заінтересовану сторону того, на що він розраховував при укладенні цього договору правильно не взяті судом до уваги, оскільки згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності із-за неможливості виконання ним грошових зобов’язань. Надані суду стороною позивача розрахунки приватної аудиторської фірми «Серко» не є беззаперечним доказом того, що виконанням договору на погоджених раніше умовах майнові інтереси були б порушені настільки, що позивач як заінтересована сторона позбавився б того, на що він розраховував при укладенні договору.

    Наявний в матеріалах справи висновок про вартість предмета іпотеки (магазину), яка суттєво відрізняється від вартості, визначеної за погодженням сторін при укладанні договору іпотеки від 17.01.2007 року, і на який посилається позивач, не доводить тієї обставини, що розірвання договору потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції   правильно  відмовив  в задоволення позовних вимог ОСОБА_3  

Наведені в апеляційній скарзі доводи  не впливають на правильність висновків суду.

      Підстав для скасування оскарженого судового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів  

У Х В А Л И Л А :

    Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 відхилити.

    Рішення Луцького міськрайонного суду від 22 квітня 2010 року в даній справі залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ухвалою законної сили.

    Головуючий      

 

    Судді                  

     

       

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація