Справа № 33-209/2010 р. Головуючий у І інстанції Войтеха О.І.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 червня 2010 року м. Чернігів
Суддя судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області ТРЕЙТЯК О.П.
за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Куликівського районного суду Чернігівської області від 18 травня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, непрацюючий,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 2 600 грн.
Як встановив суд, 06.05.2010 року, о 19-00 ОСОБА_1 по вулиці села Дроздівка Куликівського району Чернігівської області, всупереч вимогам п.2.5 та п.2.9 Правил дорожнього руху України керував належним йому особисто мотоциклом „Мінськ”, державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп’яніння та відмовився пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп’яніння, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В своїй апеляції ОСОБА_1 просить поновити строк для апеляційного оскарження та змінити постанову суду в частині накладеного стягнення застосувавши стягнення не пов’язане з фінансовою санкцією. Зазначає, що накладення стягнення у вигляді штрафу поглибить і так тяжке фінансове становище його сім’ї. Також просить врахувати, що він до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, має неповнолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_2, з 19.04.2008 року є безробітним, розмір доходу за 2009 рік склав лише 814,66 грн., майновий стан його сім’ї вкрай тяжкий, визнає свою вину та щиро розкаявся. Поважність пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 аргументує тим, що не був повідомлений про час та місце розгляду справи, оскільки згідно пояснення листоноші, доданої до апеляції, вона отримала лист для доставки, але кореспонденцію адресату не вручила, а сама розписалася в отриманні повідомлення про виклик до суду. Тому він дізнався про притягнення його до адміністративної відповідальності лише 31.05.2010 року, отримавши постанову суду.
Заслухавши пояснення особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, перевіривши матеріали справи і доводи апеляції, підстав для задоволення апеляційної скарги суд не знаходжу.
Суд на підставі перевірки та належної оцінки зібраних по справі доказів дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за зазначених у постанові обставин, що не оспорює в своїй скарзі та не оспорював в судовому засіданні суду 1 інстанції і сам ОСОБА_1
Відповідно до п. 2.9. Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Згідно п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Міра адміністративного стягнення ОСОБА_1 судом призначена у відповідності з вимогами ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в межах санкції ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.
Враховуючи тяжкість та суспільну небезпечність вчиненого адміністративного правопорушення (керував джерелом підвищеної небезпеки в стані алкогольного сп'яніння в населеному пункті), суд правильно призначив йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 2600 грн.
Ст.294 ч.11 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що адміністративне стягнення в разі зміни постанови суду в частині накладення стягнення не може бути посилено апеляційним судом.
Призначене ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2600 грн. є мінімальним адміністративним стягненням, передбаченим санкцією статті 130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому відсутні підстави для зміни постанови суду першої інстанції в частині накладеного стягнення та призначення покарання не пов’язаного з фінансовою санкцією.
За таких обставин, підстав для задоволення скарги та зміни постанови суду першої інстанції не вбачається.
Строк на оскарження постанови Куликівського районного суду Чернігівської області від 18 травня 2010 року щодо ОСОБА_1 необхідно відновити, оскільки з наданих разом з апеляційною скаргою документів вбачається, що доводи про поважність причини пропуску строку на оскарження обґрунтовані, про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення та про прийняте судом рішення ОСОБА_1 своєчасно не був сповіщений через несумлінне ставлення до своїх обов’язків листоноші.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
ОСОБА_1 поновити строк на оскарження постанови Куликівського районного суду Чернігівської області від 18 травня 2010 року щодо нього.
Постанову Куликівського районного суду Чернігівської області від 18 травня 2010 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Чернігівської області О.П. ТРЕЙТЯК