Справа № 22-3293/ 2010 р. Головуючий у 1 інстанції – Кавун Т.В.
Категорія: 57 Доповідач – Гайсюк О.В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
Іменем України
13 липня 2010 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючої – Белінської І.М.
С у д д і в – Гайсюка О.В., Чорнобривець О.С.
при секретарі – Чернезі М.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 4 березня 2010 року,-
В С Т А Н О В И Л А:
У червні 2009 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до Смолінської селищної Ради про стягнення допомоги, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Зазначили, що 13 жовтня 2006 року в квартирі АДРЕСА_1 трапився вибух побутового газу.
Засіданням обласної експертної комісії 09.11.2006 року дану подію визнано, як надзвичайну ситуацію техногенного характеру місцевого рівня, а будинок включено до переліку аварійних об’єктів.
Відповідно до рішення суду від 10 вересня 2007 року всім позивачам ОСОБА_6 селищна рада видала довідки, що вони проживаючи в квартирі №74 цього будинку також постраждали від надзвичайної ситуації, що сталася 13 жовтня 2006 року внаслідок вибуху в квартирі №78.
Постановою КМ України від 5 жовтня 1992 року №562 передбачено надання щомісячної грошової допомоги потерпілим не менше 50% мінімальної заробітної плати на кожну особу за рахунок місцевих бюджетів.
В липні 2007 року позивачам виплачено 4500 грн., хоча повинні були виплатити з 13 жовтня 2006 року 11409,67 грн., тому невиплачена сума складає 7909,67 грн.
Невиконання відповідачем постанови КМ України, а саме несвоєчасна виплата передбачених виплат завдала позивачам моральної шкоди у сумі 1700 грн. кожному.
До цього часу не проведено ремонт дверей на суму 1000 грн..
Посилаючись на ці обставини, позивачі просили стягнути на свою користь з відповідача 7909,67 грн. зазначених виплат та 6800 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Маловисківського районного суду від 04.03.2010 року в задоволенні позову відмовлено позивачам.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її вимог, посилаючись на те, що рішення є необ’єктивним, упередженим та ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги підтримала.
Представник Смолінської селищної ради з доводами скарги не погодився.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до п.12 «Порядку відшкодування шкоди особам, які постраждали від надзвичайних обставин» затвердженого Постановою КМ України від 5 жовтня 1992 року №562 потерпілим, які евакуюються, відселяються або вимушені самостійно переселятися на нове місце проживання у зв’язку з надзвичайними обставинами виплачується одноразова допомога у розмірі трьох мінімальних заробітних плат на кожного члена сімї.
Позивачка не заперечує, що таку одноразову допомогу вона отримала, оскільки відповідно до Висновку про технічний стан житлових квартир від 15.10.2006 року на час проведення відновлювальних робіт відселенню підлягали жителі всього під’їзду, хоча терміново відселенню підлягали з небезпечної зони жителі семи квартир, позивачка терміновому відселенню не підлягала (а.с.40-45).
Відповідно до п.13 зазначеного Порядку потерпілим, які залишилися на попередньому місці проживання, надається щомісячна грошова допомога, конкретні розміри якої визначаються органами, зазначеними у пункті 2 цього Порядку, виходячи з матеріального стану потерпілих.
Відповідно до п.2 Порядку до цих органів відносяться органи державної виконавчої влади, виконавчі органи місцевого самоврядування (комісії у справах осіб, які постраждали від надзвичайних обставин).
Але як зазначила сама позивачка в судовому засіданні апеляційного суду, вона до цих органів з проханням виплатити їй допомогу передбачену п.13 Порядку не зверталася і ці органи питання про виплату їй саме цього виду допомоги не вирішували.
Не звералася позивачка до зазначених органів і по питанню відшкодування їй матеріальної шкоди.
Позичка надала заяву на ім’я Голови селищної ради від 02.11.2007 року стосовно питання відшкодування збитків за пошкодженні двері, але рішення селищної ради з цього питання відсутнє, бездіяльність голови селищної ради позивачка в судовому порядку не оскаржила.
Наведене вказує на те, що позивачка передчасно звернулася до суду з позовом, оскільки суд не вправі вирішувати питання, які відповідно до законодавства відносяться до компетенції інших органів.
До того ж, відповідач – селищна рада не є виконавчим органом місцевого самоврядування.
Отже, висновок суду відповідає обставинам справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування чи зміни відсутні.
На підставі ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу відхилити.
Рішення Маловисківського районного суду від 4 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуюча суддя: підпис
С у д д і : підписи
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області О.В. Гайсюк