справа № 2-3703/10

                                                                          Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м    У к р а ї н и

14 липня  2010 року                                                                                                         м. Харків

Орджонікідзевський районний суд у складі:

головуючого судді – Шевченка С.В.,

за участю секретаря  - Лисенко С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Управління  пенсійного фонду в Орджонікідзевському районі м.Харкова про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинення дій -  

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 подав в суд позов до Управління пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова, в якому просив визнати дії Управління Пенсійного фонду в Орджонікідзевському районі м. Харкова щодо виплати йому державної пенсії та додаткової пенсії з  квітня 2005 року, в розмірах, які не відповідають Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та діючому законодавству - неправомірними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду в Орджонікідзевському районі м. Харкова провести їй перерахунок пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком визначеної ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести виплату недоплаченої пенсії з квітня 2005 року.

Вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідач всупереч діючому законодавству здійснює виплату основної та додаткової пенсій в розмірах, які не відповідають вимогам Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Він неодноразово звертався до відповідача з заявами про перерахунок пенсії, але відповідач відмовив  в перерахунку.

В судове засідання позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач до суду надав письмові заперечення в яких проти позову заперечував в повному обсязі, та зазначив, що позивач перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію по інвалідності внаслідок захворювання, отриманого при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, Постановою КМУ від 03.01.2002 р. №1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок Державного бюджету" встановлено, що розрахунок пенсії, призначеної відповідно до ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткової пенсії, передбаченої цим Законом проводиться, виходячи з розміру 19,91 грн. Але постановою КМУ №654 від 16.07 08 постанову №1 від 03.01.02 визнано не чинною, а з 28.05.08 р. набула чинності постанова КМУ №530 якою встановлено у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою. Також зазначають, що доводи позивача стосовно звуження Кабінетом Міністрів України існуючих конституційних прав і свобод позивача не відповідають дійсності, оскільки  забезпечення проведення політики сфері соціального захисту покладено на Кабінет Міністрів.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 від 30 березня 2005 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с.6). ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, що підтверджується вкладкою до посвідчення  №618426, копія якої знаходиться в матеріалах справи (а.с.6), а також є інвалідом 2-ї групи, що підтверджується довідкою МСЕК, копія якої знаходиться в матеріалах справи (а.с.7).

Позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова, отримує пенсію як інвалід другої групи, оскільки інвалідність настала внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

З довідки управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова  вбачається, що позивачу нараховується та виплачується державна пенсія та додаткова пенсія у меншому розмірі ніж встановлено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно зі ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по 2-й групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам 2-ї групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Зі статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

Положення даних норм співпадає з приписом п. 4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого Постановою КМУ від 30.10.1997 року №523.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 46 Конституції України пенсії та інші види соціальних виплат та допомог, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчій від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, визначаються Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".

За змістом абзацу третього ст. 1 вказаного Закону державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

Відповідно до вимог Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум встановлюється для встановлення мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.

Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Суд приходить до висновку, що визначений статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів виплат та допомог.

Тобто, суд зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є відправною величиною, від якої проводиться розрахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначених до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вишу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають частина перша статті 50 та частина четверта статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 року та №654 від 16.07.2008 року, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Відповідно до ч. 3 ст.67 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , яка набрала чинності 31.10.2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

Оскільки позивачеві слід визначати пенсію виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Також суд не бере до уваги посилання відповідача на частину п'яту статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року №107-УІ прожитковий мінімум становить з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.

Згідно зі статтею 54  Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.

Тобто, мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є відправною величиною, від якої проводиться розрахунок пенсій, визначених в статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що статтю 50 та частини третю і четверту статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було замінено, згідно із Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI, щодо нового розміру пенсій та додаткової пенсії для інвалідів з числа осіб постраждалих 1 категорії.

Проте, вищезазначені зміни, внесені підпунктом 15 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, протягом періоду часу з 01.01.2008 року до 22.05.2008 року діяла нова редакція ст. 50 та ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що зумовлює відсутність підстав для визнання неправомірними дій відповідача по виплаті позивачу пенсії у розмірах нижчих, ніж 8 мінімальних пенсій за віком та 75% додаткової пенсі від мінімальної пенсії за віком.

Мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є відправною величиною, від якої проводиться розрахунок пенсій, визначених в статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В порядку, визначеному вище, відповідач повинен нараховувати позивачеві пенсії та доплати і в 2010 році.

Тому, відповідач при призначенні та нарахуванні позивачу основної та додаткової пенсій в період з 31.10.2006 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року, мав виходити з прожиткових мінімумів, встановлених законами України про бюджети на відповідні періоди для осіб які втратили працездатність.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про неправомірність дій відповідача  щодо виплати з 31.10.2006 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року позивачу державної пенсії та додаткової пенсії в розмірах, які не відповідають Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та діючому законодавству.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору він  стягується з відповідача на користь державного бюджету України.

Щодо вимог позивача відносно перерахунку пенсії з квітня 2005 року по 30.10.2006 року,   то суд відмовляє в їх задоволенні, оскільки вони не ґрунтуються на законі, так як відповідач повинен був нараховувати пенсію та доплату до неї в порядку визначеному вище з моменту набрання чинності змін ч. 3 ст.67 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме з  31.10.2006 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 46 Конституції України, ст. 49, 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. ст.60, 88, 212 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинення дій - задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду в Орджонікідзевському районі м. Харкова щодо виплати позивачу державної пенсії та додаткової пенсії за періоди:  з 31.10.2006 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року, в розмірах, які не відповідають Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та діючому законодавству - неправомірними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду в Орджонікідзевському районі м. Харкова провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком визначеної ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести виплату недоплаченої пенсії за періоди: з 31.10.2006 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року.

В решті позову – відмовити.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 08 (вісім) грн. 50 коп.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова на користь   ОСОБА_1 оплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 (сто двадцять) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя:                                                                                                                С.В.Шевче нко