< Копия >
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
22.07.10Справа №2а-1869/10/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі колегії суддів:
головуючого - судді Плієвої Н.Г.,
суддів - Шаповала І.І., Гавури О.В.,
при секретарі - Зарапіні О.В.,
за участю:
прокурора - Цуркана С.А., посвідчення № 505 від 13.06.07
представник позивача - не з'явився
представника відповідача- Сирського С.В., довіреність № 03-15/1992 від 14.05.10
представника 3-ої особи - Мацевича О.А., довіреність б/н від 01.07.10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Заступника прокурора м. Севастополя в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему у м. Севастополі
до Севастопольської міської Ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Дігаймер"
про визнання протиправним та скасування рішення
Суть спору:
Заступник прокурора м. Севастополя в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему у м. Севастополі звернувся до суду з адміністративним позовом до Севастопольської міської Ради про визнання протиправним та скасування рішення № 1065 від 30.01.02 "Про передачу в оренду земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Дігаймер".
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне рішення прийнято з порушенням норм земельного законодавства України та порушує інтереси держави щодо становлення правопорядку та забезпечення стану законності у галузі земельних відносин.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 23.06.2010 було відкрито провадження у адміністративній справі, до участі у справі в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Дігаймер».
Ухвалою суду від 23.06.2010 було закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 06.07.2010.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи відкладався.
Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.
Представник позивача – Головного управління Держкомзему у м. Севастополі - у судове засідання на з’явився, від нього надійшла заява з проханням розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача наполягав на відмові у задоволенні позову на підставі пропуску прокурором строку звернення до суду, передбаченого ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, крім того вважає, що у Головного управління Держкомзему відсутні повноваження на звернення до суду із зазначеним позовом.
Представник 3-ої особи підтримав заперечення відповідача, також наполягав на застосуванні ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд -
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи 08.06.2010 Управлінням Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Головного управління Держкомзему в м. Севастополі було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства ТОВ «Дігаймер» по набережній Назукіна, 5.
В ході зазначеної перевірки було виявлено невідповідність Рішення Севастопольської міської Ради № 1065 від 30.01.2002 та документів, які були підставою для його прийняття, вимогам діючого законодавства, що зафіксовано в акті перевірки від 08.06.2010 № 630.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи, що Головне управління Держкомзему в м. Севастополі про допущені порушення дізналося лише 08.06.2010 колегія суддів дійшла висновку, що процесуальний строк звернення до суду прокурором порушено не було.
Доказів того, що про існування рішення Севастопольської міської Ради, яке є предметом позову у даній справі прокурору чи позивачу було відомо раніше, а ні відповідачем, а ні 3-ою особою суду не надано.
Стосовно повноважень прокурора звертатися до суду в інтересах Головного управління Держкомзему в м. Севастополі з даним позовом суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Конституційний Суд України у п.5 мотивувальної частини рішення від 16.04.2009 № рп/2009 у справі № 1-9/2009 зазначив, що пункт 5 статті 121, пункту 9 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України свідчить, що на прокуратуру України покладено нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами місцевого самоврядування. Закон України "Про прокуратуру", прийнятий до набуття чинності Конституцією України, є чинним у частині, що не суперечить Основному Закону України і передбачає порядок зупинення рішень органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України. Цим законом установлено, що при виявленні порушень закону прокурору у межах компетенції надається право звернутися із заявою до суду про визнання акта незаконним.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Як зазначено в п. 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Такими законами, серед інших, є Кодекс адміністративного судочинства України та Закон України "Про прокуратуру" Відповідно до частини другої статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу. За змістом статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.99 N З-рп/99, прокурори та їхні заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій, незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.
Державні інтереси закріплено як Конституцією України, так і нормами інших правових актів, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає, у чому саме проявилося порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту і визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах .
Одним із засобів вираження та захисту інтересів держави у галузі земельних відносин є держаний контроль.
Основними завданнями державного контролю відповідно до ст. 2. Закону України «Про державний контроль за охороною та використанням земель» земель є: забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України; забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель; запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення; забезпечення додержання власниками землі та землекористувачами стандартів і нормативів у сфері охорони та використання земель, запобігання забрудненню земель та зниженню родючості ґрунтів, погіршенню стану рослинного і тваринного світу, водних та інших природних ресурсів.
Державний контроль за використанням та охороною земель згідно із ст.ст. 5, 6 Закону України «Про державний контроль за охороною та використанням земель», здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів. До повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належить: здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок.
Пунктами 1, 7, Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів (далі - Держкомзем), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України встановлено, що центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, є Держкомзем. Він здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи і затверджує положення про них.
Головне управління Держкомзему у м. Севастополі (далі - Головне управління) відповідно до п.п.1, 4 Положення про головні управління у містах Києві та Севастополі є територіальним органом Держкомзему. Головне управління відповідно до покладених на нього завдань: здійснює державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" та інших законів; порушує у встановленому законодавством порядку клопотання про зупинення дії або скасування актів органів місцевого самоврядування;
здійснює відповідно до закону інші функції для виконання покладених на нього завдань.
У мотивувальній частині рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 № рп/2009 у справі № 1-9/2009 зазначено, що зі змісту ч.2 ст. 144 Конституції України та ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Зокрема відзначив, що органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами. Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
За таких обставин органи Держкомжему відповідно до покладених завдань вправі порушити у встановленому законодавством порядку клопотання про зупинення дії або скасування актів органів місцевого самоврядування в результаті яких виникли правовідносини з реалізації певних суб'єктивних прав перед судом.
Виходячи із названих норм закону, органом владних повноважень наділеним компетенцією виражати інтереси від імені держави, в особі яких прокурор вправі звернутися з позовами у спорах про скасування протиправних рішень органів місцевого самоврядування з питань земельних відносин, є органи Держкомзему та його територіальні управління
Як вбачається з матеріалів справи 14.08.2001 ТОВ «Дігаймер» звернулося із заявою на адресу голови Севастопольської міської державної адміністрації з проханням передати у постійне користування земельну ділянку по набережній Назукіна, 5.
19.11.2001 ТОВ «Дігаймер» звернулось до Севастопольської міської Ради із заявою з проханням розглянути питання про передачу йому у постійне користування або оренду на 49 років земельної ділянки по набережній Назукіна, 5 на підставі придбання ТОВ «Дігаймер» окремо розташованої будівлі загальною площею 236,3 кв. м за вказаною адресою.
Рішенням Севастопольської міської Ради від 30.01.2002 № 1065 затверджено проект відведення земельної ділянки площею 0,0662 га на набережні Назукіна, 5 для реконструкції та обслуговування центру підводного плавання та земельна ділянка площею 0,0662 надана в оренду ТОВ «Дігаймер» до 01.01.2016 року.
Із зазначеного рішення вбачається, що підставою для його прийняття є клопотання ТОВ «Дігаймер», а також надані міською державною адміністрацією матеріали, у тому числі землевпорядна експертиза. При цьому відповідач керувався ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 9, 124, 186 Земельного Кодексу України.
Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам визначений ст. 123 Земельного Кодексу України. Відповідно до положень зазначеної статті, в редакції, чинний на час прийняття спірного рішення, надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок. Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради. До клопотання про відведення земельної ділянки додаються документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування. Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.
У судовому зсіданні встановлено, що ТОВ «Дігамер» було розроблено проект відведення з встановленням меж та площі земельної ділянки в натурі (на місцевості) по набережній Назукіна, 5 площею 0,1090 га (а.с. ).
Згідно з вимогами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У порушення вимог земельного законодавства Севастопольською міською Радою рішення про згоду на розроблення ТОВ «Дігаймер» проекту відведення земельної ділянки площею 0,0662 га не приймалося, проект відведення на земельну ділянку площею 0,0662 га ТОВ «Дігаймер» не розроблявся.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Належних та допустимих доказів того, що ТОВ «Дігаймер» зверталося до відповідача із клопотанням про передачу йому в оренду земельної ділянки площею 0,0662 на по набережній Назукіна, 5 з доданням документів, що обґрунтовують розмір земельної ділянки, зазначений у спірному рішенні, а також того, що відповідачем приймалося рішення про надання згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки площею 0,0662 га відповідачем суду не надано.
Відповідно до ч. 3 ст.. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суд перевіряють чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Колегія суддів дійшла висновку, що Севастопольською міською Радою рішення № 1065 від 30.01.2002 року прийнято не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України та необґрунтовано, а за таких обставин воно підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Відповідно до ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.
Постанова складена та підписана в порядку ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 23.07.10 о 17-00 годин.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Севастопольської міської Ради від 30.01.202 № 1065 "Про передачу в оренду земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Дігаймер".
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Головуючий суддя Н.Г. Плієва
Судді І.І. Шаповал
О.В. Гавура