< Копия >
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
14.07.10Справа №2а-186/09/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Плієвої Н.Г.,
при секретарі - Зарапіні О.В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Цуркана С.А., довіреність № 05-646 від 13.05.2009
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до Прокуратури міста Севастополя
про визнання нечинним наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, поновленні на роботі, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди
Обставини справи:
ОСОБА_1 завернулась до суду з адміністративним позовом до Прокуратури міста Севастополя про визнання нечинним наказу № 191-ос від 24.07.2008 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення.
Позивач вважає, що її було незаконно звільнено з посади помічника прокурора Гагарінського району м. Севастополя, без зазначення норм Кодексу законів про працю України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 24.03.2009 було відкрито провадження у адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання на 06.04.2009.
Ухвалою суду від 06.04.2009 закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 23.04.2009.
В ході розгляду справи позивачем були змінені позовні вимоги в порядку ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно із заявою про зміну позову позивач просить крім первинної вимоги про визнання нечинним наказу поновити її на посаді помічника прокурора Гагарінського району м. Севастополя. Стягнути грошову компенсацію за всі не використані дні додаткової відпустки або після поновлення на роботі одразу надати невикористану додаткову відпустку за весь період роботи, стягнути середньомісячну заробітну плату за вимушений прогул у сумі 25770,90 грн. та моральну шкоду заподіяну незаконним звільненням у розмірі 25000 грн.
Крім того позивачем було надано клопотання про поновлення стоків подачі адміністративного позову у зв’язку з його пропуском з поважних причин.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 18.05.2009 провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовими рішеннями у адміністративній справі № 2а-243/09/2770 за позовом ОСОБА_1 до прокуратури міста Севастополя про визнання нечинним наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності № 76-ос від 02.04.2008 та у адміністративній справі № 2а-187/09/2770 за позовом ОСОБА_1 до прокуратури міста Севастополя про визнання нечинним наказу про притягнення дисциплінарної відповідальності № 171-ос від 07.07.2008.
Ухвалою суду від 14.06.2010 провадження у справі поновлено та справу призначено до судового розгляду на 23.06.2010.
У судовому засіданні в порядку ч. 2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства оголошувалась перерва.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги уточнила, просила визнати нечинним наказ № 191-ос від 24.07.2008 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності, поновити її на роботі на посаді помічника прокурора Гагарінського району м. Севастополя, зобов’язати відповідача нарахувати та виплати їй середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24 липня 2008 року по час поновлення на роботі та стягнути на її користь моральну шкоду в сумі 25000 грн.
Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували, просили відмовити у задоволенні позову у порядку ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, вважають, що підстави для поновлення строку звернення з позовом до суду відсутні.
Крім того, представник відповідача пояснив, що ОСОБА_1 було звільнено з посади за вчинення ганебних проступків, основним з яких є безкоштовне отримання послуг з мийки особистого автомобіля. До матеріалів справи залучені заперечення прокуратури м. Севастополя на позов.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Наказом Прокурора міста Севастополя № 191-ос від 24.07.2008 юриста 1 класу ОСОБА_1 за вчинення проступків, які порочать її як працівника прокуратури з 24.07.2008 звільнено із займаної посади та з органів прокуратури м. Севастополя.
19.08.2008 ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Гагарінського районного суду м. Севастополя про визнання вказаного наказу нечинним, здавши позовну заяву на поштове відділення. 23.08.2008 адміністративний позов ОСОБА_1 надійшов до Гагарінського районного суду м. Севастополя, про що свідчить підпис працівника канцелярії на поштовому відділенні.
Ухвалою Гагарінського районного суду м. Севастополя від 04.09.2008 вказаний позов на підставі ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України було повернено позивачу для звернення до Ленінського районного суду м. Севастополя за місцем її проживання.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2009 апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Гагарінського районного суду м. Севастополя від 04.09.2008 залишена без задоволення.
16.02.2009 позивачем знову було подано адміністративний позов до Гагарінського районного суду м. Севастополя про визнання нечинним наказу № 191-ос від 24.07.2008 разом із клопотанням про поновлення строків подачі адміністративного позову.
11.03.2009 у зв’язку з тим, що розпочав роботу Окружний адміністративний суд м. Севастополя позивач звернулася до Гагарінського районного суду м. Севастополя з клопотанням про передачу її адміністративного позову до Окружного адміністративного суду.
Однак, ухвалою Гагарінського районного суду м. Севастополя від 02.03.2009 вказаний адміністративний позов було повернено позивачу на підставі п.6 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, та роз’яснено право звернення з позовом до Окружного адміністративного суду м. Севастополя, копія ухвали отримана позивачем 18.03.2009.
До Окружного адміністративного суду м. Севастополя з позовом про визнання нечинним наказу ОСОБА_1 звернулася 23.03.2009.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що первинний позов ОСОБА_1 було подано у встановлені законом терміни, а потім нею приймалися заходи для захисту своїх прав та інтересів, суд вважає необхідним поновити позивачу строк звернення до суду з позовом про визнання наказу недійсним, визнавши причину пропущення строку поважною.
Згідно з частиною 2 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 Закону України "Про прокуратуру" за порушення закону, неналежне виконання службових обов'язків чи скоєння ганебного вчинку прокурори і слідчі несуть відповідальність згідно з Дисциплінарним статутом прокуратури України.
Відповідно до частини першої статті 2 Дисциплінарного статуту прокуратури України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 6 листопада 1991 року N 1796-XII, працівники прокуратури повинні мати високі моральні якості, бути принциповими і непримиренними до порушень законів, поєднувати виконання своїх професійних обов'язків з громадянською мужністю, справедливістю та непідкупністю. Вони повинні особисто суворо додержувати вимог закону, виявляти ініціативу в роботі, підвищувати її якість та ефективність і сприяти своєю діяльністю утвердженню верховенства закону, забезпеченню демократії, формуванню правосвідомості громадян, поваги до законів, норм та правил суспільного життя.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Дисциплінарного статуту прокуратури України дисциплінарні стягнення до прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури застосовується за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків або за проступок який порочить його як працівника прокуратури.
У переліку стягнень, наведеному в статті 9 Статуту, серед інших, передбачено і звільнення.
Як вбачається з наказу № 191-ос від 24 липня 2008, який є предметом спору у даній справі, працюючи помічником прокурора Гагарінського району м. Севастополя ОСОБА_1, діючи всупереч інтересам служби, незаконно сприяла суб’єкту господарювання недержавної форми власності у протиправному введенні самовільно забудованого об’єкту у експлуатацію.
Так, достовірно знаючи про те, що приватне підприємство «Омега-Юг» самовільно, без відповідних дозволів контролюючих органів, побудувало адміністративно-господарську споруду за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_1 вимагала від посадових осіб Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя створити державну приймальну комісію для прийняття в експлуатацію незаконно побудованого об’єкта. При цьому, вона, використовуючи своє службове становище, погрожувала їм проведенням перевірок в разі відмови в задоволенні її вимог. Після того, як Гагарінська райдержадміністрація надала висновок про неможливість створення комісії оскільки ПП «Омега-Юг» не виконало вимоги Законів України «Про основи містобудування», «Про планування і забудову території», ОСОБА_1 провела перевірку у відділі містобудування та архітектури Гагарінської райдержадміністрації. Знаючи про незаконність своїх вимог, ОСОБА_1 умисно ввела в оману прокурора Гагарінського району м. Севастополя Малярчука К.В., надавши йому неправильні висновки за результатами перевірки, підготувала та сприяла внесенню 29.01.2008 незаконного протесту, в якому було запропоновано створити державну приймальну комісію для прийняття в експлуатацію незаконно побудованого об’єкта. Після відмови в задоволенні протесту, вона знову, надавши неправдиву інформацію прокурору Гагарінського району, підготувала та сприяла пред’явленню 20.02.2008 незаконного позову прокуратури до господарського суду про спонукання Гагарінської райдержадміністрації створити цю приймальну комісію. Таким чином, протест та адміністративний позов внесені в інтересах недержавного суб’єкта господарювання – ПП «Омега-Юг» у порушення вимог Закону України «Про прокуратуру», ст. 60 КАС України та наказів Генерального прокурора України № 6 гн від 29.11.2006 і № 3 гн від 19.09.2005.
Крім того, ОСОБА_1, діючи всупереч інтересам служби, підриваючи авторитет органів прокуратури, використовуючи своє службове становище, погрожуючи власнику автомийки можливими негативними наслідками у разі проведення нею перевірок, з серпня 2006 року по червень 2008 року незаконно безоплатно користувалася матеріальними послугами автомийки для обслуговування власного автомобіля марки «Мерседес-Бенц», державний номер НОМЕР_1.
Також з вказаного наказу свідчить, що ОСОБА_1 раніше неодноразово вчиняла проступки, які порочили її як працівника прокуратури, за що вона притягувалась до дисциплінарної відповідальності та їй оголошено догани наказами № 76-ос від 02.04.2008 із змінами від 07.04.2008 та № 171-ос від 07.07.2008.
Стосовно незаконного сприяння суб’єкту господарювання недержавної форми власності у протиправному введенні самовільно забудованого об’єкту у експлуатацію судом встановлено, що ОСОБА_1, перебуваючи на посаді помічника прокурора Гагарінського району м. Севастополя без достатніх на те підстав вимагала від посадових осіб Гагарінської районної державної адміністрації створення державної комісії по прийому в експлуатацію об’єкту ПП «Омега-Юг» в б. Омега м. Севастополя, що підтверджується поясненнями начальника відділу містобудування і архітектури Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя Лавренко Ю.І. (т.1 а.с. 78) та головного спеціаліста відділу містобудування і архітектури Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя Люднова Д.А. (т. 1, а.с. 79).
Стосовно викладених у наказі відомостей щодо підготовки та сприяння внесенню 29.01.2008 незаконного протесту Прокурора та підготовки та сприяння пред’явленню 20.02.2008 незаконного позову прокуратури до господарського суду про спонукання Гагарінської районної державної адміністрації створити цю приймальну комісію суд дійшов висновку, що вони не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки зазначені протест та позов підписані саме прокурором Гагарінського району м. Севастополя.
Крім того, згідно із довідкою Комунального закладу «Дитяча поліклініка № 2» № 83 від 12.03.2008 в період з 04.02.2008 по 25.02.2008 ОСОБА_1 перебувала на лікарняному по догляду за хворою дитиною (т.1, а.с.189).
Викладені в оскаржуємому наказі факти, щодо неодноразового притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності згідно з наказами № 76-ос від 02.04.2008 із змінами від 07.04.2008 та № 171-ос від 07.07.2008 спростовуються судовими рішеннями у адміністративних справах № 2а-234/09/2770 та 2а-187/09/2770, якими вказані накази скасовано.
У судовому засіданні було досліджено матеріали справи № 3-15536/08 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1.
З даної справи вбачається, що в період з серпня 2006 року по червень 2008 року ОСОБА_1 безоплатно отримувала послуги по мийки власного автомобіля «Mersedes-Benz E 220 D» чорного кольору, державний номер НОМЕР_1.
При цьому з пояснень власника автомийки ОСОБА_7 вбачається, що в кінці літа 2006 року йому зателефонував ОСОБА_8 – управляючий автомийки і повідомив, що автомобіль «Mersedes-Benz E 220 D» чорного кольору, державний номер НОМЕР_1 пройшов повний комплект миття, та господарка цього автомобіля відмовилася сплачувати за отриману послугу. Коли ОСОБА_7 під’їхав на мийку дівчина - господарка автомобіля – показала своє посвідчення працівника Гагарінської прокуратури, представилася ОСОБА_1, та вимагала наперед обслуговувати її особистий автомобіль без оплати. При цьому ОСОБА_1 пояснила, що до її посадових обов’язків входить проведення комплексних перевірок по усім автомийним комплексам міста. У подальшому з серпня 2006 по червень 2008 1-2 рази на місяць ОСОБА_1 користувалася послугами автомийки ОСОБА_7 безкоштовно (т.2, а.с. 14-16).
Даний факт свідчить про скоєння ОСОБА_1 ганебного вчинку, який порочить її як працівника прокуратури, оскільки вказані дії несумісні із вимогами до працівника прокуратури, викладеними у ч. 1 ст. 2 Дисциплінарного статуту прокуратури України..
Скоєння ОСОБА_1 зазначеного ганебного вчинку крім пояснень ОСОБА_7 підтверджується також поясненнями працівників автомийки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (т.2, а.с. 17-23).
Крім того, зазначений факт знайшов свого підтвердження та вина ОСОБА_1 у безкоштовному отриманні послуг з миття власного автомобіля встановлена постановою Ленінського районного суду м. Севастополя від 11..08.2008 у справі № 3-15536/2008, яка набрала законної сили (т.1, а.с. 98-99).
Стосовно вчинення ОСОБА_1 проступків, які дискредитують та порочать працівника прокуратури прокуратурою м. Севастополя було проведено службове розслідування за наслідками якого складено висновок від 23.07.2008, затверджений прокурором м. Севастополя 24.07.2008.
Перед притягненням ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення їй було запропоновано ознайомитися із висновками службового розслідування, як того вимагає Інструкція про прядок проведення службового розслідування в органах прокуратури України, затверджена наказом Генерального прокурора України від 21 лютого 2001 року № 69.
Однак, як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 від ознайомлення із висновками службового розслідування відносно неї відмовилася, про що працівниками прокуратури у присутності понятих були складені відповідні акти.
За таких обставин, враховуючи, що позивачем було скоєно проступок який є не сумісним з перебуванням її на роботі в органах прокуратури суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Стосовно доводів позивача, що звільнення відбулося без зазначення статей Кодексу Законів про працю України, суд вважає їх безпідставними, оскільки відносини про проходження служби в органах прокуратури не є трудовими, і всі питання щодо звільнення (поновлення на службі) регулюються Дисциплінарним статутом прокуратури України, а не нормами Кодексу законів про працю України.
Відповідно до частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.
Постанова складена та підписана у порядку частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 19.07.2010 о 17-30 годин.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Н.Г. Плієва