Справа № 2а-3417/10/2570
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2010 р.
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді Житняк Л.О.
при секретарі Григор’євій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу № 2а-3417/10/2570
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос»
про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування, -
В С Т А Н О В И В :
01.07.2010 Управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області (далі - УПФУ в Городнянському районі) звернулося до суду із адміністративним позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос» (далі – СТОВ «Агрос») і просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 22 843,49 грн., мотивуючи тим, що страхові внески своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені законодавством.
Позивач до суду не з’явився, повідомлення про час та місце розгляду справи надсилалося за його місцем реєстрації. При цьому до судового засідання надійшло клопотання позивача від 26.07.2010 про розгляд справи за відсутності представника позивача з зазначенням про підтримання позовних вимог.
Відповідач до суду не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином за його місцем реєстрації, причини неявки не повідомив та заперечень на позов не подав.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути спір по суті на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
20.01.1991 СТОВ «Агрос» зареєстроване в УПФУ в Городнянському районі, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. (а. с. 26).
Згідно ст.ст. 14, 15 Закону України від 09.07.2003 № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальниками та відповідно, платниками страхових внесків до Пенсійного фонду є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян профспілки, політичні партії, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи, включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру. А в силу п.п.6 п. 2 ст. 17 зазначеного Закону - страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до ст. 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленим цим Законом.
Частиною 1 п. 7 ст. 64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків. При цьому на підставі ч. 5 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення, за врахування строку, встановленого п.6 ст. 20 цього Закону (страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду).
Отже суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Порядок нарахування та сплати збору регламентується Інструкцією про обчислення і сплату страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 за № 64/8663.
Як встановлено за матеріалами справи, СТОВ «Агрос» було подано до УПФУ в Городнянському районі розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягає сплаті з грудня 2009 року по квітень 2010 року, відповідно до якого загальна сума страхових внесків склала 22 843,49 грн. = (3 992,39 + 4 124,87 + 5 231,18 + 4 856,68 + 4 638,37) (а. с. 8-22).
Вимога про сплату боргу від 03.06.2010 № Ю-02 на загальну суму 53 808,95 грн. (в тому числі 22 843,49 грн.), отримана відповідачем 05.06.2010 (а. с. 7).
За таких обставин суд встановив, що відповідно до розрахунку позивача, відповідач має заборгованість по страховим внескам за період з грудня 2009 року по квітень 2010 року в сумі 22 843,49 грн.
Відповідно керуючись ч. 1 п. 7 ст. 64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якою визначено, що виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків, суд прийшов до висновку, що позивач діяв правомірно. А оскільки суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків, і тому протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник був зобов'язаний сплатити суми недоїмки.
З огляду на встановлене, оскільки відповідач в порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зобов'язання щодо своєчасності сплати суми страхових внесків в розмірі 22 843,49 грн. не виконав, заборгованість підлягає стягненню в примусовому порядку.
Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос» (с. Володимирівка, Городнянського району, Чернігівської області, 15115 р/р 260082175 в ЧОД АППБ «Аваль», МФО 353348, код ЄДРПОУ 03798694) на користь Управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області (вул. Чорноуса, 9, м. Городня, 15100, р/р 25603911201003 в філії Чернігівського обласного управління ВАТ «Ощадбанк» м. Чернігів, МФО 353553, код 21393535) суму заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 22 843,49 грн. (двадцять дві тисячі вісімсот сорок три гривні 49 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову виготовлено в повному обсязі 30.07.2010.
Суддя Л.О.Житняк