ПОСТАНОВА
№ 2а-1462/10/2370
14.06.2010 р. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Гаврилюка В. О.,
секретар судового засідання –Хоменко О. О.,
за участю представників:
позивача –Бондаренка О. М.,
відповідача –не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції до комунального житлово-виробничого підприємства “Наш Дім” про стягнення податкового боргу,
встановив:
Смілянською об’єднаною державною податковою інспекцією, з урахуванням послідуючих заяв про зменшення розміру позовних вимог, подано позов про стягнення з комунального житлово-виробничого підприємства “Наш Дім” податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 130 588 грн. 19 коп.
Присутній в судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання не з’явився, заперечення на позов не надав, а тому суд вирішив розглянути справу без його участі на підставі наданих документів.
Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.
Комунальне житлово-виробниче підприємство “Наш Дім” як суб’єкт господарювання –юридична особа, ідентифікаційний код 31982446, зареєстрований виконавчим комітетом Смілянської міської ради Черкаської області 05.06.2002р., взятий на облік в органах державної податкової служби 25.06.2002р., на час розгляду справи перебуває на обліку в Смілянській об’єднаній державній податковій інспекції.
Судом встановлено, що відповідачем до Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції подані податкові декларації з податку на додану вартість за листопад, грудень 2009 року та січень 2010 року із самостійно визначеним розміром податкових зобов’язань, які підлягають сплаті до бюджету.
Сума податкового боргу по податку на додану вартість в розмірі 130 588 грн. 19 коп. підтверджується зазначеними податковими деклараціями, розрахунком податкового боргу позивача, розрахунком пені за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов’язань, а також даними облікової картки відповідача як платника податку на додану вартість. Розмір вказаного боргу відповідачем не оспорюється.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення, є Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (Закон № 2181-ІІІ).
Згідно пунктів 1.2 –1.4 статті 1 Закону № 2181-ІІІ податкове зобов’язання - зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; податковий борг (недоїмка) - податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання; пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв’язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов’язання.
Відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181-ІІІ платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом “г” підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Згідно пункту 5.1 статті 5 Закону № 2181-ІІІ податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.
Відповідно до абзацу першого підпункту 5.3.1 пункту 5.3, підпункту 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 Закону № 2181-ІІІ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації; узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Підпунктом 16.1.1 пункту 16.1, підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16 Закону № 2181-ІІІ передбачено, відповідно, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня; пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Позивачем відповідно до статті 6 Закону № 2181-ІІІ направлялись відповідачу перша та друга податкові вимоги про необхідність сплати податкового боргу, проте станом на час розгляду справи податковий борг в розмірі 130 588 грн. 19 коп. не погашений.
Відповідно до підпункту 3.1.1. пункту 3.1. статті 3 Закону № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов’язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.
Пунктом 11 частини 1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
За вказаних обставин, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
постановив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з комунального житлово-виробничого підприємства “Наш Дім” (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Краснопресненська, 7, ідентифікаційний код 31982446) в дохід бюджету через Смілянську об’єднану державну податкову інспекцію (20702, Черкаська область, м. Сміла, вул. Леніна, 76, ідентифікаційний код 21367325) податковий борг в розмірі 130 588 (сто тридцять тисяч п’ятсот вісімдесят вісім) грн. 19 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена в повному обсязі 21.06.2010р.
Суддя В.О. Гаврилюк