ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-а-1798/10/1970
"15" липня 2010 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Загорського О.О., при секретарі - Мельничук С.П.
за участю представників позивача - приватного підприємства «Дружба-Нафтопродукт» - Іванців Ю.С., Пуківського А.І.,
представників відповідача державної податкової інспекції у Чортківському районі –
Фесюк Л.І., Дутки В.М., Гавар І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Дружба-Нафтопродукт»до державної податкової інспекції у Чортківському районі про скасування рішення від 30.04.2010р. №0000752301
ВСТАНОВИВ:
ПП «Дружба-Нафтопродукт»звернулося до суду з позовом до ДПІ у Чортківському районі про скасування рішення від 30.04.2010р. №0000752301.
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що позивач не погоджується з висновком податкового органу про те, що оскільки у ПП "Дружба - нафтопродукт" встановлено недостачу пального на загальну суму 14963,30 грн., то, виявлена недостача є реалізацією відповідної кількості пального, внаслідок чого зазначені розрахункові операції проведені без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі розрахункового документа на загальну суму 14963,30 грн., що є порушення п.1,2 ст.З Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні позову та пояснили, що при перевірці не було виявлено порушень по застосуванні РРО, при винесенні рішення про накладенні штрафу недостачу пального прирівняли до реалізації, а розрахункова операція це факт продажу товару і отримання коштів і доказів реалізації паливо-мастильних матеріалів у відповідача немає.
Зазначили, що на ПП "Дружба - нафтопродукт" створено постійно діючу інвентаризаційну комісію і з урахуванням висновків акту обстеження від 27.04.10р., проведеною інвентаризацією встановлено, що на момент проведення як обстеження так і перевірки у Позивача були наявні усі прихідні та розхідні документи на пальне, а відповідно їх залишок відповідав обліку.
Представники позивача ствердили, що виключають можливість реалізації ПММ поза обліком, оскільки фактичний залишок ПММ станом на момент проведення обстеження повністю відповідав залишкам ПММ, що відображені в обліку підприємства та в звіті РРО і представники даного факту не зможуть спростувати.
Вказали, що заміри проводились оператором не відповідним метрштоком, а тим, щодо якого є припис від 22.04.10р., про заборону його використання, що є перекошення ємкості у зв»язку з підтопленнями після дощів, є похибки калібровочних таблиць, і все в сукупності могло показати виявлену актом обстеження недостачу.
Зазначили, що враховуючи відсутність реалізації пального та відповідно і не можливість проведення готівкових розрахунків в місці отримання товарів, в даному випадку пального, застосування ДПІ у Чортківському р-ні до ПП "Дружба - нафтопродукт" штрафних санкцій, відповідно до п.1 ст.17 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" є безпідставним.
Представники відповідача проти позову заперечили, надали пояснення аналогічні запереченню на позов та пояснювали, як те,
- що недостача паливо-мастильних матеріалів /ПММ/ була трактована як їх реалізація без проведення через РРО, оскільки викачати ПММ поза обліком неможливо і вибір пального міг бути лише через заправочну колонку, а кількість ПММ була внесена в облік касового апарата згідно прихідних документів, що оператор на момент перевірки не пояснив причин недостачі,
- так і вказували, що невідповідність в кількості ПММ могла бути і при не доливанні ПММ і у випадку викачуванні його поза РРО і заправочну колонку, але довести даного відповідач не може.
Свідок ОСОБА_6 старший оперуповноважений ВПМ Борщівської МДПІ в судовому засіданні пояснив, що проводилась не перевірка, а обстеження, згідно направлення №12 від 20.04.10р., і були досліджені документи пов»язані з придбанням ПММ –накладні та якісні посвідчення за період з 31.03.10р. по 20.04.10р. Директор в акті обстеження від 27.04.10р. пояснив, що нестача по пальному яке є на АЗС є в межах похибки, а по А-92 недостача пояснюється тим, що бочка після калібрування має нахил який виник в наслідок підтоплення, розбіжність виникла і через калібровочну таблицю.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 –старший державний податковий інспектор ДПІ в Чортківському районі пояснив, що проводилась не перевірка, а обстеження, згідно направлення №12 від 20.04.10р. Оператор АЗС зняв залишки ПММ по касовому апарату, проводив заміри в ємкостях і встановивши різницю ПММ по документах і в ємкостях фактів реалізації через РРО вони не досліджували.
Заслухавши пояснення представників сторін, свідків, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" /надалі закон/ визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
П. 1,2 ст. З Закону встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Відповідно до ч.І ст.17 цього Закону відповідальність встановлена за не проведення розрахункових операцій через РРО і не роздрукування розрахункових документів.
Згідно ст.2 Закону розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Приходячи до переконання про задоволення позовних вимог судом враховано як вказане, так і те, що
- під час перевірки АЗС податковим органом не було встановлено порушення, пов'язаного з порушенням порядку проведення розрахунків за товари ( послуги) чи вимог з регулювання обігу готівки,– даного не заперечили і представники відповідача,
- Відповідачем, для висновків акту перевірки від 28.04.10р. використано інформацію з акту обстеження від 27.04.10р., складеного працівниками податкової міліції,
- були досліджені документи пов»язані з придбанням ПММ –накладні та якісні посвідчення лише за період з 31.03.10р. по 20.04.10р.,
- заміри проводились оператором не відповідним метрштоком, а тим, щодо якого є припис від 22.04.10р., про заборону його використання.
- Відповідачем не підтверджено беззаперечними доказами, що Позивач здійснив реалізацію кількості пального зазначеного в акті перевірки,
- не спростовано беззаперечними доказами твердження позивача про те, що
- залишки, що перейшли до ПП "Дружба - Нафтопродукт" від Оредодавця АЗС, а також самостійне придбання нафтопродуктів та їх часткова реалізація підприємством, згідно до бухгалтерського обліку останнього, не могла призвести до нестачі такої кількості нафтопродуктів, що була встановлена податковим органом,
- на момент проведення як обстеження так і перевірки у Позивача були наявні усі прихідні та розхідні документи на пальне,а відповідно їх залишок відповідав обліку,
- неможливу реалізацію ПММ поза обліком Позивача, оскільки фактичний залишок ПММ станом на момент проведення обстеження повністю відповідав залишкам ПММ, що відображені в обліку підприємства та в звіті РРО.
- є перекошення ємкості у зв»язку з підтопленнями після дощів, і похибки калібровочних таблиць і могли показати виявлену актом обстеження недостачу.
Приходячи до переконання про задоволення позовних вимог судом враховано і непослідовність пояснень представників відповідача –
- що недостача паливо-мастильних матеріалів /ПММ/ була трактована як їх реалізація без проведення через РРО, оскільки викачати ПММ поза обліком неможливо і вибір пального міг бути лише через заправочну колонку, а кількість ПММ була внесена в облік касового апарата згідно прихідних документів, що оператор на момент перевірки не пояснив причин недостачі,
- що невідповідність в кількості ПММ могла бути і при не доливанні ПММ і у випадку викачуванні його поза РРО і заправочну колонку, але довести даного відповідач не може.
Згідно п.1.7 "Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", /надалі Порядок/ затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. N 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за N925/11205 - факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Відповідно до п.п.2.3.4, п.2.3 п.2 Порядку, не допускається відображення в акті перевірки не обгрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.
Судом встановлено, що в порушення Порядку висновки про встановлене порушення податковим органом зроблено не об'єктивно, не в повній мірі, на припущеннях і довільному трактуванні норм законодавства.
Згідно вимог Порядку до підписання акта перевірки враховуються пояснення, надані в ході перевірки платником податків, а також, за їх наявності, відповідальними особами за ведення обліку доходів і витрат суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи. При виникненні спірних питань під час здійснення перевірки до підписання акта такі питання виносяться на розгляд постійних комісій при державних податкових інспекціях (обласних державних податкових адміністраціях).
Відповідно додатку №2 до наказу ДПАУ №184 від 09.04.09р. посадові особи податкового органу при проведенні перевірки зобов'язані зіставити розрахунковий залишок товарів з фактичним та підтвердити правильність ведення обліку товарів за місцем їх реалізації, крім того, мали б встановити нестачу товарів або їх надлишок. Зазначені факти посадові особи податкового органу повинні встановити за умови, що уповноважена особа суб'єкта господарювання до початку перевірки, крім інших, повинна представити прихідні документи.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В даному випадку відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного рішення.
Аналізуючи оспорюване рішення, пояснення представників сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об"єктивно з"ясувавши обставини справи, усунувши із судового розгляду все що не має значення для вирішення справи по суті, дослідивши докази в судовому засіданні, суд вважає, що воно прийнято відповідачем не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, дане рішення порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, а тому суд приходить до переконання про задовлення позовних вимог шляхом скасування оспорюваного рішення.
Керуючись ч.2 ст19 Конституції України, ст.ст.2,7,70-72,79,86,138,143,153,158-163,167 КАСУ, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити.
Рішення державної податкової інспекції у Чортківському районі від 30.04.2010р. №0000752301 на загальну суму 74816,5 грн. скасувати.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня постановлення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги у порядок і строк, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
(В повному обсязі постанова виготовлена 16.07.10р.)
Головуючий суддя Загорський О.О.
копія вірна
Суддя Загорський О.О.