справа № 2а-5714/10/0670
категорія 3.4
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2010 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Літвин О. Т.,
суддів: Євпак В.В.
Попової О.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 < Текст > до Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України < Текст > про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої заробітної плати ,-
встановив:
Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому зазначає, що вона працює суддею Житомирського окружного адміністративного суду. Позивачка вважає, що їй в порушення ст. 126, 130 Конституції України та ст. 44 Закону України "Про статус суддів" безпідставно не нараховувалась і не виплачувалась заробітна плата в повному розмірі з листопада 2009 року. Тому просить стягнути з відповідачів на свою користь недоотриману заробітну плату за період з 01 листопада 2009 року по 30 червня 2010 року. Крім того, просить визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо нарахування та виплати заробітної плати у вказаний період на підставі п.4-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 року №1310 "Про оплату праці суддів".
В обґрунтування позову позивачка посилалася на те, що в спірний період часу кошти на оплату праці суддів виділялись відповідачами у меншому, ніж належало розмірі, відповідно до визнаного Печерським райсудом м. Києва протиправним пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України "Про оплату праці суддів" №865 від 03.09.2005 року, яким було встановлено, що розміри посадових окладів суддів, передбачених цією постановою, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 гривні і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не провадиться.
Позивачка в судове засідання не прибула, надала письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримала та просила слухати справу в її відсутність.
Представник Державної судової адміністрації України до суду не прибула, в запереченнях на позов, просила розглянути справу без її участі.
Представник Державного казначейства України до суду не прибув, про дату та час розгляду повідомлений належним чином про що свідчить поштове повідомлення про вручення кореспонденції.
Відповідно до ч.3 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Оскільки всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані суду докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка працює суддею Житомирського окружного адміністративного суду і відповідно до Конституції України та Закону України "Про статус суддів" має право на належне матеріальне та соціальне забезпечення.
3 вересня 2005 року року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №865 "Про оплату праці судів", якою було затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів згідно з додатками 1-6. Посадові оклади, передбачені цією постановою, встановлювались виходячи з кількості розмірів мінімальної заробітної плати.
31 грудня 2005 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1310, якою доповнив постанову №865 від 3.09.2005 року пунктом 4-1 такого змісту: "Установити, що розміри посадових окладів, передбачених цією постановою, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати - 332 грн. і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не проводиться".
В спірний період часу кошти на оплату праці суддів виділялись відповідачами з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів №1310, відповідно їм нараховувалась і заробітна плата за місцем роботи.
Проте прийняття зазначених змін до постанови Кабінету Міністрів №865 було протиправним, що встановлено постановою Печерського районного суду м. Києва від 19 березня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_3 до держави Україна, Кабінету Міністрів України, Державного казначейства України, Державної судової адміністрації України. Постановою суду пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України №864 від 03 вересня 2005 року визнаний протиправним і скасований. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2007 року постанова суду першої інстанції по вказаній справі залишена без змін. Ці судові рішення залишені без змін судом касаційної інстанції.
Отже, відповідно до ст.72 КАС України, протиправність пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України №1310 від 3 вересня 2005 року не потребує доказування.
Законами України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" , "Про Державний бюджет України на 2009 рік" встановлювались розміри мінімальної заробітної плати : з 1 січня 2008 року- 515 грн., з 1 квітня 2008 року- 525грн., з 1жовтня 2008 року- 545 грн., з 1 грудня 2008 року- 605 грн. , з 1 січня 2009 року розмір мінімальної заробітної плати 605 гривень, з 1 квітня 2009 року - 625 гривень, з 1 липня 2009 року - 630 гривень, з 1 жовтня 2009 року - 650 гривень, з 1 грудня 2009 року - 669 гривень на місяць.
Заробітна плата позивачці нараховувалась з листопада 2009 року з розрахунку посадових окладів, кратних мінімальній заробітній платі в розмірі 332 грн., тому вона недоотримала заробітну плату в зазначених в позовній заяві розмірах. Розмір заборгованості за період з 30 листопада 2009 року по 30 червня 2010 року по недоотриманій заробітній платі становить 56260,47 грн., та по компенсації втрати частини грошових доходів за несвоєчасну виплату заробітної плати - 506,00 грн. , а всього 56766,47 грн ., що підтверджується висновком аудитора (а.с 6-9), який відповідачі не оспорили, тобто фактично його визнали.
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій України", ст.ст.120,126 цього Закону та Положення про Державну судову адміністрацію України, остання з 1 січня 2003 року є головним розпорядником бюджетних асигнувань, які передбачені на утримання судової влади, а Державне казначейство України, відповідно до ст.48 Бюджетного Кодексу України та п.1 ч.4 Положення про Державне казначейство України, здійснює розрахунко-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів, тому вони є належними відповідачами по справі.
Крім того, Законами України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" та "Про Державний бюджет України на 2009 рік” Державній судовій адміністрації України встановлювались відповідні бюджетні призначення за програмою "Виконання рішень судів на користь суддів".
Незважаючи на визнання пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України №865 від 03 вересня 2005 року протиправним і його скасування, Державна судова адміністрація України не вживала заходів до погашення заборгованості перед позивачкою, що утворилась, не перераховувала відповідні кошти суду за місцем її роботи.
Враховуючи викладене, суд вважає, що недоотриману заробітну плату позивачці слід стягнути з Державної судової адміністрації України, зобов’язавши Державне казначейство України провести відповідні видатки з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 126, 130 Конституції України, Законами України "Про судоустрій України", "Про статус суддів", ст. ст. 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо непогашення заборгованості перед суддею ОСОБА_2 по заробітній платі, що виникла у зв'язку із застосуванням п.4-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 року №1310 "Про оплату праці суддів" за період з 01 листопада 2009 року по 30 червня 2010 року.
Стягнути з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_2 56260,47 грн. недоотриманої заробітної плати, та 506,00 грн. компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01 листопада 2009 року по 30 червня 2010 року, а всього стягнути 56766,47 грн..
Зобов"язати Державне казначейство України провести видатки з Державного бюджету України, передбачені Державній судовій адміністрації України за бюджетною програмою "Виконання рішень судів на користь суддів".
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: О.Т. Літвин
судді: В.В. Євпак
О.Г. Попова
Повний текст постанови виготовлено: < Дата >
присуджено до стягнення < сума > грн.
матеріальну шкоду < сума > грн.
моральну шкоду < сума > грн.