ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2010 р. Справа № 2-а-2813/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Воробйової І.А.,
при секретарі судового засідання: Задерей І.В.
за участю
позивача : ОСОБА_1
відповідача : Комісарчук М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1
до: Начальника територіального управління Головавтотрансінспекції у Вінницькій області
про: визнання дій неправомірними та скасування постанови
обставини справи:
Заявлено позов ОСОБА_1 до Начальника територіального управління Головавтотрансінспекції у Вінницькій області Ратовського А.С. про визнання дій по винесенню постанови неправомірними та скасування постанови № 088790 від 7.06.2010 р. про застосування штрафних санкцій.
Позовні вимоги мотивовані, зокрема, тим, що оскаржуваною постановою застосовано штрафні санкції за відсутність ліцензійної карти, проте, при проведені перевірки така картка перевіряючим інспекторам надавалась, термін дії її закінчується тільки в 2012 році, а тому підстави для застосування штрафних санкцій відсутні.
В судовому засіданні позивач позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві та вказав про те, що в акті перевірки невірно вказано місце зупинення позивача та, відповідно, проведення перевірки.
Представник відповідача позов не визнала, просила в його задоволені відмовити, посилаючись на те, що ліцензійну картку, яка була надана при перевірці, видано на автомобіль з тимчасовим реєстраційним талоном термін дії якого встановлено до 6.03.07 р. Відповідно до вимог чинного законодавства при змінах у реєстраційних документах транспортних засобів оформлюються нові ліцензійні катки, а попередні втрачають чинність. Оскільки перевірку проведено в 2010 році, а реєстраційний талон діяв до березня 2007 року, а тому штрафні санкції (за відсутність ліцензійної картки) застосовані правомірно.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши наявні докази, всебічно, повно з'ясувавши всі обставини, суд, -
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до Графіку «рейдових перевірок додержання суб’єктами господарювання вимог законодавства та інших нормативно - правових актів щодо забезпечення безпеки перевезень автомобільним транспортом у Вінницькій області на тиждень з 17.05. по 23.05.2010 року»та згідно завдання на перевірку № 062665 від 17.05.10 р., 19 травня 2010 державними інспекторами ТУ Головавтотрансінспекції у Вінницькій області було проведено перевірку транспортного засобу марки ЗАЗ DAЕ WOO, номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 та за кермом якого знаходився останній.
За результатами проведеної перевірки складено Акт “проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом” №71708 від 19.05.2010 року (далі - акт перевірки), в якому зафіксовано виявлене порушення, а саме: «надавав послуги по перевезенню пасажирів в режимі «таксі», про що свідчить розпізнавальний ліхтар на даху автомобіля, в салоні авто знаходилось двоє пасажирів, відсутня ліцензійна картка».
Як зазначено в акті перевірки, водій з актом ознайомлений, від підпису та пояснень відмовився.
26.05.2010 року Територіальне управління Головавтоінспекції у Вінницькій області направило ОСОБА_1 повідомлення № 02-3/2288 з пропозицією з’явитись 7.06.2010 року для участі в розгляді справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Позивач про час і місце розгляду справи був повідомлений 31.05.2010 року, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення №20009510. Однак, на розгляд справи не з’явився, будь-яких пояснень щодо виявлених перевіркою порушень чи будь-яких доказів в спростування цих порушень не надав.
7.06.2010 року начальником ТУ Головавтотрансінспекції у Вінницькій області прийнято постанову №088790 про застосування до ОСОБА_1 фінансових санкцій в сумі 1700 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена частиною 1 абзацом 3 статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.
Копія вказаної постанови направлена позивачеві супровідним листом №02-3/2674 від 09.06.2010 року.
Не погоджуючись з зазначеною постановою позивач звернувся з позовом до суду.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.
Згідно зі статтею 6 Закону України “Про автомобільний транспорт” урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та державний нагляд за забезпеченням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, безпеки автомобільних перевезень.
Урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, відповідно до пункту 1 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 року № 1190, є Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція), що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедура здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень врегульована Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 2 Порядку державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (п. 4 Порядку).
У відповідності до вимог Порядку під час проведення перевірки суб'єкта господарювання обов'язково перевіряється, між іншим, наявність: визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом (п.8).
У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт (п. 21).
Так, відповідно до статті 39 Закону України “Про автомобільний транспорт” автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення
Документи для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі:
- для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України;
- для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.
Як встановлено в ході перевірки, здійснювалось перевезення пасажирів на таксі. При цьому, перевіряючим була надана ліцензійна картка НОМЕР_2, в якій зазначено, зокрема, наступне:
- Ліцензіат - ОСОБА_1,
дані про транспортний засіб:
- Реєстраційний номер: № НОМЕР_1, марка ЗАЗ DAЕ WOO Т13110;
- Дозволений вид робіт: внутрішні перевезення пасажирів та їх багажу на таксі;
- Номер тимчасового реєстраційного талону: РРТ № 581546
- Дійсний до : 06.03.2007 р.
- Строк дії ліцензійної картки з 21.02.2007 р. до 20.02.2012 р.
Відповідно до пункту 2.1 Положення «Про ліцензійну картку, яка додається до ліцензії з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі) та до ліцензії з надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі», затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 24.11.2005 № 803, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 грудня 2005 р. за N 1487/11767, ліцензійна картка - це документ, який додається до ліцензії з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі) або до ліцензії з надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі й видається на кожний автомобільний транспортний засіб.
Ліцензійна картка є бланком суворої звітності, до якої заносяться реєстраційні дані ліцензії та автомобільного транспортного засобу.
Згідно пунктів 4.2, 4.4. вказаного Положення у разі змін у кількості або складі транспортних засобів, які використовуються для провадження діяльності, ліцензіат зобов'язаний протягом десяти робочих днів подати до органу ліцензування відповідне повідомлення в письмовій формі.
При змінах у реєстраційних документах власних або орендованих транспортних засобів оформлюються нові ліцензійні картки, а попередні втрачають чинність з унесенням до них відповідного запису.
Отже, з аналізу наведеного вбачається, що надана при перевірці ліцензійна картка, втратила чинність 7.03.2007 р., в зв’язку з закінченням дії тимчасового реєстраційного талону.
Таким чином, суд дійшов висновку, що факт вчиненого правопорушення, а саме, відсутність ліцензійної картки, відповідачем доведено.
Відповідно до статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За сукупністю наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність прийнятого рішення.
Доводи позивача про те, що в акті перевірки невірно зазначено фактичне місце перевірки, судом до уваги не беруться, оскільки це не впливає на наявність виявленого порушення.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як зазначено в пункті 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки, в судовому засіданні з боку відповідача надано достатніх аргументів та доводів, які свідчать що оскаржувана постанова прийнята в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та в той же час позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, а тому, суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволені позову відмовити
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 30.07.10
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна
26.07.2010