Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 липня 2010 р. справа № 2а-13703/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Зеленова А. С.
при секретарі Беспалько Г.Г.
за участю:
представників позивача Турєєвої О.О., Нудьги І.Г., Челенка М.В.,
представників відповідача Радченко А.В., Широкова В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судового засідання у м. Донецьку адміністративну справу за позовом державного підприємства «Донецька залізниця» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.03.2010 № 0000081321/8071/10/15-16-23/4 та від 10.03.2010 № 0000091321/8070/10/15-16-23/4, стягнення сум сплачених штрафних санкцій,-
В С Т А Н О В И В:
28.05.2010 ДП «Донецька залізниця» звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку (далі за текстом - СДПІ) про визнання недійсними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.03.2010 № 0000081321/8071/10/15-16-23/4 та № 0000091321/8070/10/15-16-23/4, стягнення сум сплачених штрафних санкцій.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 24.02.2010 відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку господарських одиниць ДП «Донецька залізниця» вагонного депо Маріуполь – кафе «Експрес», кафе «Закусочна», Кафетерій щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог законодавства з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт від 24.02.2010 № 00005/05/09/15-16-23/4-01074957. Вказаним актом зафіксовано порушення п.п. 1, 2, 8, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі за текстом – Закон № 265), ст. 15 Закону України «Про державне регулювання, виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі за текстом – Закон № 481). Позивач надав заперечення на вказаний акт перевірки, але вони були залишені без задоволення.
10.03.2010 СДПІ були прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000081321/8071/10/15-16-23/4 на суму 12 572,00 грн. за зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, та № 0000091321/8070/10/15-16-23/4 на суму 2400,20 грн. за порушення п.п. 1, 2, 8, 13 ст. 3 Закону № 265. Позивач оскаржив вказані рішення в адміністративному порядку до СДПІ та ДПА у Донецькій області, але скарги були залишені без задоволення.
30.04.2010 позивач сплатив до бюджету суми штрафу, визначені у спірних рішеннях, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.
Позивач вважає необґрунтованими прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій з підстав порушення відповідачем порядку проведення перевірки та оформлення її результатів, зокрема, ст.ст. 11-1, 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», п.п. 1.3, 2.2.2, 4.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 N 327, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за N 925/11205 (далі за текстом – Порядок № 327), що обумовлює безпідставність прийняття спірних рішень за актом, який не є носієм доказової інформації про виявлені порушення.
Крім того, за змістом акту перевірки відповідач не дійшов висновку, чи є кафе «Закусочна» та кафе «Експрес» місцями зберігання або місцями реалізації алкогольних напоїв, бо дані акту перевірки стосовно зберігання алкогольних напоїв суперечать даним опису, що є додатком № 10 до акту перевірки, стосовно реалізації алкогольних напоїв.
Проведення розрахункових операцій у кафе «Закусочна» 24.02.201 по придбанню продукції із застосуванням РРО на загальну суму 170,13 грн. було здійснено відповідно до фіскальних чеків № 3376 (16:45 год., сума 76 грн.), № 3375 (16:42 грн., сума 0,88 грн.), № 3374 (16:42 год., сума 93,25 грн.). Проведення розрахункової операції по проведенню готівки на суму 170,13 грн. було здійснено відповідно до не фіскального чеку о 20:31 год., тобто після закінчення режиму роботи кафе «Закусочна».
Проведення розрахункових операцій у кафе «Експрес» 24.02.2010 по придбанню продукції (вино «Мускат» вартістю 42 грн.) із застосуванням реєстратора розрахункових операцій було здійснено відповідно до фіскального чеку № 1860 о 18:04 год. Проведення розрахункової операції по поверненню готівки на суму 42 грн. із застосуванням реєстратора розрахункових операцій було здійснено відповідно до не фіскального чеку о 22:35 год., тобто після закінчення режиму роботи кафе «Експрес».
Проведення розрахункової операції по поверненню готівки на суму 26 грн. із застосуванням реєстратора розрахункових операцій було здійснено відповідно до не фіскального чеку о 22:16 год., тобто вже після закінчення режиму роботи «Кафетерія».
Просив позов задовольнити (а.с. 3-9).
Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.
Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, надали письмові заперечення проти позову, у яких зазначили, що позапланова виїзна перевірка за дотримання проведення розрахунків за товари, вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів у кафе «Експрес», «Закусочна», «Кафетерій», які розташовані за адресою: пл. Мічмана Павлова, 10, м. Маріуполь, та належать вагонному депо м. Маріуполь ДП «Донецька залізниця», здійснена працівниками СДПІ згідно наказу від 24.02.2010 № 9 та на підставі направлень на проведення перевірки від 24.02.2010 № 20-26. Направлення на перевірку були вручені під підпис завідуючою виробництвом кафе ОСОБА_6, у присутності якої проводилася перевірка, та яка ознайомлювалася з актом, складеним за результатами перевірки.
Актом перевірки зафіксовані такі порушення: не проведення розрахункових операцій на повну суму покупки через зареєстрований реєстратор розрахункових операцій з не роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій у розмірі 171,00 грн.; реалізація товару без наявності цінників у кількості 40 шт.; не відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті у розмірі 2,04 грн.; зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру (на суму 12572,00 грн.).
На підставі цього акту та у відповідності до вимог п.п. 1, 2, 8, 13 ст. 3, п. 1 ст. 17, ст. 22 Закону № 265, ст.ст. 1, 15, 17 Закону № 481, Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання та форми довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру, затвердженого наказом ДПА України від 28.05.2002 № 251, зі змінами та доповненнями (далі за текстом – Порядок № 251), відповідачем були прийняті спірні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, тобто у відповідності до вимог чинного законодавства.
Також зазначили, що згідно з вимогами Порядку № 251 та Листом ДПА України від 04.02.2010 № 1114/6/32-0615 до Єдиного державного реєстру має вноситися будь-яке місце зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, незалежно від того, знаходиться воно у місці здійснення торгівлі чи у відокремлених від об’єкта торгівлі місцях.
Вважають прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) правомірними та просять відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 90-93).
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.
Позивач – державне підприємство «Донецька залізниця» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 01074957, здійснює діяльність відповідно до Статуту (у новій редакції), затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв’язку від 23.06.2004 № 542, зареєстрованого 04.03.2005 (а.с. 11-27). Позивача взято на облік до СДПІ 05.07.1990 за № 85-100, що підтверджується довідкою від 20.05.2010 № 74/10/29-014-2.
Наказом заступника голови ДПА у Донецькій області – начальника СДПІ Чернобай О.В. від 24.02.2010 № 49 «Про проведення позапланової виїзної перевірки» було доручено начальника відділів податкового супроводження підприємств невиробничої сфери діяльності транспорту, зв’язку Василенко О.Б., торгівлі та інших галузей Поволоцьких Т.М., сфери матеріального виробництва харчової промисловості Плохих О.В., начальнику відділу масово - роз’яснювальної роботи та звернень громадян Ростовцевій Г.В., заступнику начальника відділу податкового супроводження підприємств сфери матеріального виробництва паливно-енергетичної, будівельної та інших галузей промисловості Бєльчєвій Т.А., забезпечити проведення 24.02.2010 позапланової виїзної перевірки господарчих одиниць (Донецька область, м. Маріуполь, пл. Мічмана Павлова, 10) Вагонного депо Маріуполь ДП «Донецька залізниця» стосовно додержання порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів господарювання, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, торгових патентів згідно з вимогами діючого законодавства (а.с. 70-71)
24.02.2010 заступником голови ДПА у Донецькій області – начальником СДПІ Чернобай О.В. були видані направлення №№ 20-26 державним податковим інспекторам Зданович Я.А., Рогіз Ю.М., Асєєвій О.В., Тритяк А.Ю., Кірєєвій В.В., Шкатулі Д.В., Рибакову К.С., згідно з якими їм з 24.02.2010 доручається проведення позапланової виїзної перевірки господарчих одиниць (Донецька область, м. Маріуполь, пл. Мічмана Павлова, 10) Вагонного депо Маріуполь ДП «Донецька залізниця» з питань дотримання вимог Законів №№ 265, 481, Закону України від 23.03.1996 № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», Постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» (а.с. 74-80).
24.02.2010 з 18:14 год. по 23:30 год. вказаними вище посадовими особами СДПІ була проведена перевірка господарських одиниць Вагонного депо ст. Маріуполь - кафе «Експрес», «Закусочна», «Кафетерій», розташованих за адресою: м. Маріуполь, пл. Мічмана Павлова, 10, що належить ДП «Донецька звлізниця», за результатами якої складено акт, який був зареєстрований в органах державної податкової служби 25.02.2010 під № 0005/05/09/15-16-23/4-01074957 (а.с. 28-29).
Згідно висновків цього акту позивачем допущено порушення п.п. 1, 2, 8, 13 ст. 3 Закону № 265, ст. 15 Закону № 481. Вказані порушення виразилися у наступному:
- не проведення розрахункової операції на повну суму покупки через реєстратор розрахункових операцій з не роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій у розмірі 171,00 грн.;
- реалізація товару без наявності цінників у кількості 40 шт.;
- невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денних звітах реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 2,04 грн. з урахуванням покупки;
- зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру на загальну суму 12572,00 грн.
На цей акт представником позивача були надані заперечення від 01.03.2010 вих. № 751 (а.с. 55-56).
10.03.2010 заступником начальника СДПІ було прийняті наступні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій:
- № 0000091321/8070/10/15-16-23/4, яким за порушення п.п. 1, 2, 8, 13 ст. 3 Закону № 265 та на підставі п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», п. 1 ст. 17, ст.ст. 22, 23 Закону № 265 до ДП «Донецька залізниця» застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2400,20 грн. (а.с. 59);
- № 0000081321/8071/10/15-16-23/4, яким за порушення ст. 15 Закону № 481 та на підставі абз. 11 ч. 2 ст. 17 цього Закону до ДП «Донецька залізниця» застосовані фінансові санкції у розмірі 12572,00 грн. (а.с. 57-58).
Позивач оскаржив вказані рішення до ДПА у Донецькій області (а.с. 60-64), але 26.04.2010 рішенням ДПА у Донецькій області № 6816/10/25-013-5 скарга була залишена без задоволення, а спірні рішення - без змін (а.с. 66-69).
30.04.2010 позивач оплатив суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених спірними рішеннями, що підтверджується платіжними дорученнями №№ 2460, 2461 (а.с. 81, 82).
28.05.2010 позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним адміністративним позовом, в якому просить визнати нечинними вказані вище рішення СДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій та стягнути на його користь сплачені суми санкцій за цими рішеннями (а.с. 3-9).
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідачем доведено правомірність прийняття спірних рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.
Так, відповідно до статті 15 Закону № 265 контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Згідно зі статтею 16 Закону № 265 контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.
Частиною 1 статті 16 Закону № 481 передбачено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Статтею 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509 визначені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), у тому числі, перевірок, визначених Законами №№ 265, 481.
Як вбачається з наказу заступника голови ДПА у Донецькій області – начальника СДПІ Чернобай О.В. від 24.02.2010 № 49 «Про проведення позапланової виїзної перевірки», у ньому вказана саме перевірка господарчих одиниць (Донецька область, м. Маріуполь, пл. Мічмана Павлова, 10) Вагонного депо Маріуполь ДП «Донецька залізниця» (а.с. 70-71). Цей графік приймається судом як рішення керівника податкового органу про проведення перевірки.
Наявність повноважень в посадових осіб СДПІ на здійснення перевірки підтверджується вказаними вище направленнями (а.с. 74-80).
Наявність наказу від 24.02.2010 № 49 (що по суті є рішенням керівника податкового органу) та направлень доводить законність підстав для проведення перевірки господарчих одиниць (Донецька область, м. Маріуполь, пл. Мічмана Павлова, 10) Вагонного депо Маріуполь ДП «Донецька залізниця» та правомірність її здійснення посадовими особами СДПІ. Отже, суд не приймає до уваги доводи позивача про порушення порядку призначення та проведення перевірки.
Крім того, позивачем було допущено посадових осіб СДПІ до проведення перевірки, що свідчить про фактичну згоду на її проведення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За змістом цієї норми, предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов’язків, встановлені законом умови їх реалізації.
Закріплення ч. 2 ст. 2 КАС України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією та законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушених прав, свобод чи законних інтересів.
Встановлюючи умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок, стаття 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» одночасно встановлює наслідки дотримання контролюючими органами цих умов. Згідно з частиною 2 цієї статті ненадання посадовими особами органу державної податкової служби платнику податків документів, перелік яких наведений в частині першій, або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною 1 цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Отже, законний інтерес платника податків в проведенні органом державної податкової служби перевірки його діяльності з дотриманням умов, встановлених законом, захищений наділенням його права не допустити посадових осіб органу державної податкової служби до перевірки.
В разі, коли платник податків не скористався цим правом і перевірка була проведена, платник податків має право оскаржити рішення органу державної податкової служби, прийняте за результатами перевірки, з підстав невідповідності рішення вимогам закону чи компетенції органу державної податкової служби, що і було зроблене позивачем та є предметом даного спору. Юридичне значення для позивача мають саме рішення СДПІ, прийняті за результатами проведеної перевірки, а не дії по її проведенню.
Отже, посилання позивача на порушення порядку, умов та оформлення результатів проведеної СДПІ перевірки судом до уваги не приймаються.
Що стосується суті виявлених перевіркою порушень вимог Законів №№ 265, 481, то у судовому засіданні ці порушення знайшли своє підтвердження, що обумовило правомірність застосування контролюючим органом до позивача штрафних (фінансових) санкцій.
Так, у відповідності до пунктів 1, 2, 8, 13 статті 3 Закону № 265 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;
8) реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України;
13) забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Порушення позивачем пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265 підтверджується описом товару, що був реалізований у Кафетерії, без застосування реєстратора розрахункових операцій, у якому зазначений перелік придбаного товару та його вартість, на загальну на суму 171,00 грн. (а.с. 45). Позивачем суду не надано доказів проведення вказаної розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій. У своїх запереченнях до акту перевірки позивач зазначає, що чек був пред’явлений покупцю, але залишився на вітрині. При цьому позивач не надав цей чек при перевірці, а також не надав його суду під час судового розгляду. Крім того, позивачем не надано відповідної контрольної стрічки реєстратора розрахункових операцій за 24.02.2010, яка б містила копію надрукованого чеку на суму 171,00 грн.
Порушення пункту 8 статті 3 Закону № 265 підтверджується Описами товарів, які знаходяться у реалізації на торгівельних об’єктах кафе «Експрес» (а.с. 47), кафе «Закусочна» (а.с. 48), та Кафетерії (а.с. 49), в яких перелічено товар, що знаходився на даних об’єктах без цінників. У позовній заяві та у судовому засіданні представники позивача факт відсутності цінників взагалі не заперечували.
Порушення позивачем пункту 13 статті 3 Закону № 265 підтверджується актами інвентаризації коштів від 24.02.2010, що знаходяться у кафе «Експрес» (а.с. 30), кафе «Закусочная» (а.с. 31), кафетерії (а.с. 34), та відповідними денними Х-звітами реєстраторів розрахункових операцій, що знаходяться у цих кафе (а.с. 31, 33, 35). Як вбачається з вказаних документів, загальна сума невідповідності готівкових коштів на місцях проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денних звітах реєстратора розрахункових операцій, складає 2,04 грн. (0,09 грн. + 0,01 грн. + 1,94 грн. = 2,04 грн.).
Також факт вчинення вказаних вище порушень підтверджено постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11.05.2010, яка набрала законної сили, на головного бухгалтера Вагонного депо Маріуполь Кравченко Н.Л. накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 85 грн. за ст. 155-1 ч. 1 КУпАП (а.с. 94). Як вбачається з цієї постанови, Кравченко Н.Л. було допущено порушення вимог пунктів 1, 2, 8, 13 статті 3 Закону № 265 у кафе «Експрес», Кафе «Закусочна», Кафетерії Вагонного депо Маріуполь. Ця постанова є обов’язковою для суду з огляду на положення частини 4 статті 72 КАС України.
Крім того, ані у позовній заяві, ані у судовому засіданні представниками позивача не було зазначено доказів, які б спростовували наявність в діях позивача вказаних порушень Закону № 265.
Стосовно порушення позивачем вимог Закону № 481 суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 33 статті 15 Закону № 481 зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.
Порушення позивачем ч. 22 ст. 15 Закону № 481 підтверджено описами алкогольних напоїв, що знаходяться у реалізації кафе «Закусочна» (а.с. 50-52), кафе «Експрес» (а.с. 53). Згідно вказаних документів загальна вартість алкогольних напоїв, що знаходяться на реалізації, складає 12572 грн. (9146,50 грн. + 3425,50 грн. = 12572 грн.).
Позивачем не заперечується, що кафе «Експрес» та кафе «Закусочна» не внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання., оскільки він вважає, що вказані кафе не є місцями зберігання алкогольних напоїв, а є місцями їх реалізації. Разом із тим, дійшовши такого висновку, позивач не врахував вимоги Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 № 854 (із змінами та доповненнями), які визначають основні вимоги до роздрібної торгівлі горілкою і лікеро-горілчаними виробами, вином виноградним та плодово-ягідним, коньяком, шампанським, вином ігристим (далі - алкогольні напої) і спрямовані на забезпечення прав споживачів щодо належної якості товару і рівня торгівельного обслуговування. Зокрема, за змістом пунктів 3, 4, 16 цих Правил на суб’єкта господарювання покладено обов’язок забезпечення стану приміщення та дотримання умов нормативно-правових актів у т.ч. для зберігання алкогольних напоїв із внесенням відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
Крім того, як вбачається із заперечень позивача на акт перевірки, на момент перевірки документи для отримання довідки о внесення до Єдиного реєстру приміщень місць зберігання і реалізації товарів знаходились у стадії оформлення (а.с. 56). Тобто, фактично позивач підтвердив, що алкогольні напої зберігались у вказаних приміщеннях до отримання цієї довідки.
Таким чином, у судовому засіданні знайшли підтвердження порушення ДП «Донецька залізниця» пунктів 1, 2, 8, 13 статті 3 Закону № 265 та ст. 15 Закону № 481, за які передбачена відповідальність наступними вимогами цих Законів.
Згідно з п. 1 ст. 17 Закону № 265 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: 1) у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Статтею 22 цього Закону визначено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Відповідно до статті 23 Закону № 265, до суб'єктів підприємницької діяльності, які не виставили цінники на товар, що продається (меню, прейскуранти або тарифи на послуги, що надаються), застосовується фінансова санкція у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний невиставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу).
Згідно з положеннями частини 2 статті 17 Закону № 481, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: …зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 гривень.
Як вбачається з розрахунку штрафних санкцій, складеного відповідачем (а.с. 95), їх розмір відповідає вказаним вище вимогам Законів №№ 265, 481.
Позивач суми санкцій, визначені у рішеннях, оплатив, що підтверджується платіжними дорученнями від 30.04.2010 №№ 2460, 2461 (а.с. 81, 82), що також свідчить про фактичну згоду на їх застосування. Позовні вимоги про стягнення сум сплачених санкцій з бюджету на користь позивача у даному випадку взагалі не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність прийнятих ним рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, у зв’язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позову державного підприємства «Донецька залізниця» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.03.2010 № 0000081321/8071/10/15-16-23/4 та від 10.03.2010 № 0000091321/8070/10/15-16-23/4, стягнення сум сплачених штрафних санкцій - відмовити.
Постанову ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 21 липня 2010 року в присутності представника позивача.
Повний текст постанови виготовлено 26 липня 2010 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Зеленов А. С.